Не встигли вщухнути емоції навколо продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, як в оточенні новообраного президента заявили про необхідність скасування заборони і навіть про продаж українських чорноземів іноземним інвесторам. Наприкінці квітня один із радників команди Зеленського, екс-міністр економіки Айварас Абромавичус під час конференції Європейської бізнес-асоціації заявив, що ринок землі має бути відкритим.
Позицію радника підтримав і голова президентської партії «Слуга народу». «Відкривати ринок землі, звісно, потрібно. Чому? Тому, що це фактично обмеження прав власників на використання їх власності», – заявив Дмитро Разумков.
Лобісти відкритого ринку в якості аргументів часто-густо звертаються до європейського досвіду. Мовляв, у Європі земля давно перебуває у вільному обігу і кожен може вільно продати належний йому пай. Насправді ж, це лише частина правди. Земля справді частково знаходиться в обігу. Однак існують серйозні заборони на її продаж іноземцям, а якщо це і дозволено, то за прискіпливої уваги з боку держави.
Змінювати цільове призначення, штучно «роздувати» земельні банки або виснажувати ґрунти – суворо заборонено. Європа дбає, насамперед, про екологію, зайнятість і розвиток дрібних сімейних ферм. Приміром, розмір середнього сільськогосподарського господарства в Італії – 9 гектарів, у Польщі – 8, в Іспанії – 20 гектарів.
Чи не єдиний політик в Україні, який запропонував європейську модель господарювання на землі – Олег Ляшко. Він виступив із різкою критикою ініціатив нової влади щодо продажу землі. «Зеленський сьогодні продовжує ту ж політику, яку проводив Порошенко, – хоче продати землю, пояснюючи це тим, що цього вимагає меморандум із МВФ. Замість того, щоб переглянути меморандум, змінити державну політику і дати дотації нашим фермерам, влада хоче забрати у них землю. Я хочу попередити українців: наступні парламентські вибори – це бій за землю», – заявив Ляшко з трибуни Верховної Ради.
Справді, якщо простежити за логікою дій Радикальної партії, то вона виступає чи не єдиним захисником селянства і дрібних фермерських господарств. В арсеналі «радикалів» – і зміни до Конституції, які мають закріпити фермерство як основу аграрного устрою, і законопроект «Рейдерству – стоп!», який унеможливлює крадіжки земельних ділянок, а також численні ініціативи з підтримки дрібних і приватних сільськогосподарських виробників: збільшення дотацій на утримання корів, заборона ввезення пальмової олії, компенсації за придбання сільськогосподарської техніки тощо.
«Нещодавно я зустрічався із земляками Володимиром і Світланою на Луганщині, в яких 12 корів, та з родиною Тетяни Сагайдак, в якої 6 корів. Я привіз цим родинам по доїльному апарату, але я не можу подарувати їх кожній сім’ї – це має бути політика підтримки сільгоспвиробників. А саме: дотації 5000 гривень за корову, компенсації за придбання техніки вітчизняного виробництва, пільгові кредити для фермерів, заборона пальмової олії і підвищення закупівельної ціни на молоко», – заявив Олег Ляшко у Верховній Раді.
Звісно, питання продажу землі – дискусійне. Соціологічні дослідження показують, що більшість жителів усе ж проти скасування мораторію та запуску вільного ринку. Якби референдум відбувався сьогодні, проти вільного ринку землі, за різними оцінками, проголосували б від 60 до 75%.
Референдуму поки немає, однак парламентські вибори вже не за горами, і тут важко не погодитись з Олегом Ляшком. Вони справді стануть «битвою за землю».
Василь ЗАМЛИННИЙ.