Знаний і незнаний Маестро

Спадок Сергія Орла – на наукових горизонтах

Більше уже двох років не з нами уславлений краянин Сергій Орел – талановитий віртуоз-скрипаль, заслужений артист України, засновник і керівник нині муніципального народного оркестру народної музики «Аркан» Сергія Орла, здібний імпровізатор, аранжувальник, композитор… Цей перелік, напевно, ще може доповнити майже кожен наш читач, тому що більшість знала його особисто і як унікального, вимогливого до себе та до інших музиканта, і як унікальну людину з нескореною, але доброзичливою вдачею.

Швидкоплинний час не стирає світлу пам`ять про нього. Навпаки, розкриває нові грані його Богом даного таланту. Уже після відходу Сергія Степановича у Вічність родина зібрала його урожайний творчий доробок: більше трьох тисяч творів. Значна їх частина продовжує радувати шанувальників, але є немало і нових, які Маестро не встиг нам подарувати.

Відрадно, що цей творчий доробок зацікавив науковців-мис­тецтвознавців, зокрема, науковий часопис «Українська музика» Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка у четвертому випуску минулого року опублікував цікаву дослідницьку статтю артиста Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» Львівської національної філармонії Яреми Павліва, учня Сергія Орла. Назва статті – «Втілення українського народного пісенного та інструментального мелосу у творах Василя Барвінського та Сергія Орла».

Що єднає Василя Барвінського і Сергія Орла – композиторів різних генерацій?

2018 рік – ювілейний для Василя Барвінського. У згаданому щоквартальнику доктор мистецтвознавства Стефанія Павлишин в інтерв`ю «Композитор трагічної долі» зазначає, що цей композитор, піаніст, педагог, музикознавець, організатор освіти і концертного життя Галичини належав до найвизначніших музикантів і культурних діячів України. Він творив основні жанри української музики. За самовідданої праці Василя Барвінського, яка тривала 33 роки, Інститут ім. М. Лисенка, який був спочатку тільки школою, перетворився у Вищий Музичний Інститут, рівний перед війною закордонним консерваторіям. Українська музична школа почала конкурувати з польською. А на чолі цих досягнень стояв Барвінський, тому що Інститут ім. М. Лисенка охоп­лював цілу Галичину, мав філіали у всіх містечках, де вчилися різні верстви населення, також діти робітників і селян. Це стало запорукою високого рівня педагогів і слухачів.

Обширна діяльність Барвінського охоплювала всі сфери тодішнього українського музичного життя. Реакція влади не забарилася. У 1948 р. його заарештували і засудили на 10 років ГУЛАГу. Суд відбувся у Великому залі колишнього інституту ім. М. Лисенка без підсудного. Прикро, але люди, з якими довгі роки співпрацював і яким допомагав, зрадили. Тільки окремі у ті жорстокі сталінські часи не побоялися його захистити. Усі рукописи композитора спалили, як заборонені. Коли повернувся у 1958-му, його не допускали у той заклад, яким керував. Переніс і багато інших принижень, але завжди твердив, що людям треба прощати.

Нині іменем геніального композитора названі музичні школи у Тернополі, Івано-Франківську, музичне училище у Дрогобичі. До 130-ліття вченого у Львівській філармонії встановлено меморіальну дошку. Його твори все звучать частіше і захоплюють слухачів не тільки у нас, але й далеко за межами України.

Підсумувала інтерв`ю Стефанія Павлишин побажанням наступним поколінням реалізувати мрію свідомих українців, щоб трагічна доля Василя Барвінського увінчалась повним визнанням його заслуг як композитора і як музичного діяча.

***

Відрадно, що творчість саме Василя Барвінського (1888-1963) і Сергія Орла (1952-2017) лягла в основу згаданої дослідницької статті Яреми Павліва. Стаття присвячена визначенню методів використання українського народнопісенного та інструментального мелосу двох композиторів різних генерацій і творчого спрямування. На основі музично-текстологічного аналізу струнного квартету «Для молоді» В. Барвінського і низки оркестрових п`єс С. Орла виявлено фольклорні ознаки і розглянуто своєрідні художньо-естетичні якості цих творів, досліджено їх жанрове походження, охарактеризовано методи композиторів щодо опрацювання ними фольклорного матеріалу.

Так у пролозі зазначив автор і продовжив: «Дві постаті різної генерації, соціально-історичних періодів згадуються поруч не для якісних порівнянь, а з метою визначення втілення в композиторській творчості кожного з них національного мелосу. В. Барвінський відомий у всіх колах академічних музикантів як один із яскравіших з-поміж представників української, зокрема, галицької композиторської школи, адже він увійшов в її історію як творець фортепіанної, камерно-інструментальної, вокально-хорової та оркестрової музики, а також як піаніст, педагог, музикознавець, диригент, організатор музичної справи на Галичині.

Сергій Орел, за освітою академічний скрипаль, залишив творчий слід як яскравий виконавець-інтерпретатор народної музики Гуцульщини і довколишнього з нею Карпатського регіону, засновник і керівник оркестру народної музики «Аркан», педагог, який створив свою школу народного виконавства, автор понад трьох тисяч творів, серед яких його власні композиції для народного оркестру, обробки різножанрової вокальної та інструментальної української, молдавської, румунської, угорської, польської народної музики, аранжування перлин світової класики тощо».

Василь Барвінський отримав блискучу європейську виконавську, композиторську та музикознавчу освіту. Від початку самостійного творчого процесу занурився у пізнання особливостей української народної творчості. Сергій Орел, уродженець Коломиї, початкову скрипкову освіту здобував, навчаючись у філіалі Львівського вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у відомого педагога Матвія Рузічнера, представника одеської скрипкової школи Петра Столярського, у кращих педагогів Івано-Франківського і Дрогобицького музичних училищ та Київського інституту культури. Отримуючи офіційну музичну освіту, він з юних літ паралельно «проходив науку» у професійних народних музикантів, у виконавській, музично-організаторській та почасти композиторській діяльності яких поєднано майстерність української усної і писемної музичних традицій. Саме національний фольклор в усій багатій розмаїтості пісенного та інструментального фондів став невичерпним джерелом для різнобічної творчої діяльності Сергія Орла.

Класифікація ознак національного мелосу й аналіз способів його вираження у музичній тканині є важливою складовою дослідження Василя Барвінського – одного із найяскравіших представників української національної композиторської школи першої половини ХХ ст., та Сергія Орла як творця нових форм у професійній народній музиці, самобутнього композитора, неперевершеного інтерпретатора-виконавця. Проникання у специфіку композиторського стилю С. Орла знайомить із своєрідним авторським баченням, «чуттям» цього митця – інтерпретатора фольклору і створювача власних музичних творів, в основу яких покладено принципи народного мелосу».

Детальніше із висновками Яреми Павліва зацікавлені читачі можуть ознайомитися із щоквартальника «Українська музика» (число 4 (30) 2018) у названій статті, яку автор завершує словами: «…Сергій Орел створив власний маштабний фонд національної інструментальної і вокально-інструментальної музики, яким може гордитися Україна. Так само, як вона пишається композитором європейського маштабу Василем Барвінським з його органічним і різноплановим виявленням «національного голосу» у творах різних жанрів».

ІV том творів Маестро вийшов у світ

Нещодавно Львівське видавництво «Растр-7» за сприяння родини Павлівих видало ІV том вибраних творів Сергія Орла. До нього увійшла інструментальна музика у вигляді авторських, зокрема, програмних п`єс, обробок та аранжувань, написаних у різні роки для керованого ним народного оркестру народної музики «Аркан» та інших колективів. У цих творах – його яскрава творча особистість як блискучого скрипаля, знавця традицій і специфіки українського народного гуртового інструментального музикування й академічного оркестрового письма. Упорядник збірки Ярема Павлів у передмові «Штрихи до портрету видатного скрипаля» зокрема, зазначив: «Зростаючи у районі з давніми фольклорними, музичними традиціями та швидко формуючись як професійний скрипаль широкого світогляду, музикант вбирав сокровенне з «криниці чистої води» народних джерел, щиро пройнявся ним та щедро збагатив репертуарний фонд національної культури особистими творчими доробками. Відомо близько 3200 напрацювань музиканта, серед яких власні вокальні та інструментальні твори, численні оркестрування українських народних пісень і зразків троїстої музики, натхненні інтерпретації відомих фольклорних і композиторських мініатюр, аранжування танцювальних музичних творів різних національних культур, церковні хорові твори, авторська музика до дитячих вистав і театральних постановок, жанрові п`єси для скрипки з оркестром. Відомо також, що Сергій Орел мав звичай щедро дарувати найдорожчим гостям спеціально створені експромтом нотні рукописи, не залишаючи собі оригіналу… Різнопланова творча діяльність С. Орла, що тривала 47 років, залишила слід в історії народно-інструментальної культури України. Спроба висвітлити творчий портрет незабутнього музиканта базувалась на інформації, отриманій у рідних Сергія Орла, які були учасниками і співорганізаторами багатьох його починань, також під час спілкування з ним та його колегами. За це великий уклін усім нині сущим музикантам, котрі підтримували художні ідеї свого керівника, пам`ять про якого завжди буде жити у звучанні його безцінних творів». Поголосники опублікованих у ІV томі творів Сергія Орла можна отримати в електронному варіанті, звернувшись за адресою: yarkomuzyka@ukr.net

«Аркан» – у Львівській філармонії

Презентація ІV тому вибраних творів Сергія Орла стала помітною подією серед широкого кола знавців музичного мистецтва, які зібралися у Львівській національній філармонії 13 травня. Від генерального директора закладу запрошення отримав і муніципальний народний оркестр «Аркан» Сергія Орла районного будинку культури, який під талановитим керівництвом Володимира Остап`юка гідно провів відкриту концертну презентацію гуцульської народно-професійної оркестрової музики та майстер-клас виконання творів Сергія Орла.

У програмі заходу – наукове обговорення специфіки індивідуального композиторського і виконавського стилю Сергія Орла, презентація нотного збірника з його творів, виконання вибраних п`єс композитора та майстер-клас їх інтерпретації для музичних колективів м. Львова, які вивчають гуцульську обрядовість на базі багаторічної Орлової творчості.

У презентації взяли участь колективи Львівської національної філармонії та студентки Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка, музикознавці, мистецтвознавці.

До речі, у Львівській філармонії на сцені, де «Аркан» мав честь представляти творчість свого заснов­ника, із 16 травня до 9 червня триває Міжнародний фестиваль музичного мистецтва. Перший червневий виступ – віртуоза Данила Саєнка, далі – вистави проекту «САД Божественних пісень», «Opera Gala», «Танго іспанської надії» у виконанні Львівського камерного оркестру «Академік» та ін.

Низький уклін від Любові Орел

Заслужений працівник культури України, провідний методист районного будинку культури Любов Орел дякує всім, хто долучився і приєднується надалі до вивчення творчої спадщини Сергія Орла та її популяризації. Низький уклін усім, хто пам`ятає та шанує творчість Маестро і докладає зусиль, щоб він залишався живим у спогадах і творчому спадку.

 ***

P. S. На початку червня на ім`я Любові Орел надійшов Подячний лист Британської бібліотеки з Лондону такого змісту: «Щиро дякуємо за подаровані нашій бібліотеці надзвичайно цінні книги (Сергій Орел. Вибрані твори. У трьох томах. Надвірна, 2013 р., 2017 р. і 2018 р.). Вони збагатять нашу музичну книгозбірню і знадобляться багатьом науковцям та музикантам, котрі цікавляться українською музикою, а творчістю Сергія Степановича Орла, зокрема.

Ольга Керзюк,

куратор українського відділення європейських студій Британської бібліотеки».

***

Любов Орел щиро вдячна Надвірнянському міському голові Зіновію Андрійовичу, завдяки поданню якого і з легкої його руки згадані твори Сергія Орла надіслали у Британську бібліотеку, яка є першою серед аналогічних світових книгозбірень, друга така діє у Нью-Йорку (США).

 Орися СПІВАК «Народна Воля»