Газета по-надвірнянськи
 

Від липня доля простелилась

5 липня 2019, 12:16 | Рубрика: Людина та її справа Версія для друку Версія для друку 38 переглядів

Коли надходить той день, коли засвітилася на життєвому небосхилі Твоя зоря, то щороку стараєшся мимоволі оглянутися-озирнутися: як прожив, де спіткнувся, де розсіяв-насіяв насінин своєї доброти і щирості, а, може, когось засмутив свідомо чи несвідомо у пориві отої буденної круговерті. Та, здається, найціннішим, найсокровеннішим стає днина ювілейна. А ще коли три чверті століття, мов кадри кінохроніки проминають або як сторінки книги перелистуєш, тоді направду віддаєш собі звіт в усьому – прожитому, пережитому, у здобутках і в тому, що ще не встиг дотягнутися-домогтися, хоч думалося, планувалося, вірилося.

Мельник-Михайло

Гадаю, що в цю петрівську спекотну пору десь такі думки снуються і в Михайла Михайловича Мельника, до котрого на поріг ступає величний ювілей. Він щасливий і багатий своїми літами, лишень не дуже то хочеться усвідомлювати, що вже тобі стільки літ зозуля накувала. Вже мовби ваговитий життєвий посаг – і особистий, і для громади, в якій зростав і проживає. За майже чверть століття сільського головування і депутатства у районній раді у демократичну пору Михайла Мельника у Добротові зроблено – оновлено і збудовано – утричі більше, ніж за весь так званий радянський період. Звичайно, не один він самотужки пер отого плуга на державницькій посаді. Але ж зумів і мав хист заохотити до добрих справ і колег-депутатів, членів виконкому та працівників апарату сільської ради, і вихідців із рідного села, котрі сягнули солідних посад – владних і підприємницьких. А як міг при цьому обійтися без допомоги і підтримки двох релігійних громад у селі, працівників бюджетних організацій – школи, фельдшерсько-акушерського пункту, відділення поштового зв`язку, працівників культури, підприємців, усіх односельчан.

І ось у ці липневі дні у пам`яті зринають і газифікація 950 індивідуальних господарств Добротова, і спорудження пам`ятника Кобзареві, і побудовані й відновлені два храми – православний і греко-католицький (і їх газифікація), зроблено також притвір до храму УПЦ КП, три каплички, стенд-пам`ятка Героям Небесної Сотні, Хресна дорога, котра символізує-поєднує 14 стацій і Гріб Господній. Погляд і думка перекидаються на заасфальтовані протягом одного року комунальні дороги села, підсипані піщано-гравійною сумішшю 18 км доріг, на відремонтоване приміщення ФАПу.

Ще за радянських часів розпочали будівництво нової школи, а вже довершували більшу частку робіт тут за головування Михайла Мельника. Починали як школу, потім як навчально-виховний комплекс, а зараз уже діти добротівські навчаються у гімназії після входження Добротова у Ланчинську об`єднану територіальну громаду. А ще – міст для переїзду у присілок-кут Підмочір.

На пам`яті той час, коли редакція «Народної Волі» сприяла і забезпечувала вихід у світ спецвипуску «Добровість», заснованого Добротівською сільською радою. Михайло Мельник виявився не лише знаючим сільським головою і газдою, а й …головним редактором цього оригінального першого у нашому районі часопису сільської громади. То вже через роки з`явилися газети-спецвипуски «Народної Волі»: у Білих Ославах – «Рідне село Білі Ослави» і в Зеленій – «Трембіта Зеленої». Михайло Мельник упродовж багатьох років залишається шанувальником «Народної Волі». За це ми йому щиро вдячні і засилаємо найщиріші віншування з його ювілеєм.

У кожному випуску «Добровісті» (а їх вийшло понад десяток) читачі-односельчани черпали інформацію про діяльність сільської влади, про добрі справи та історичну минувшину у своїй громаді. Проте окремі жителі Добротова з острахом шукали свої прізвища у колонці тих, котрі не впорядкували свою навколобудинкову територію, не покосили придорожніх канав, котрі ігнорують періодичні громадські толоки для наведення чистоти і порядку у селі.

Не відмовчується Михайло Мельник і на сесіях чи на засіданнях депутатських комісій районної ради: вболіває і далі за рідне село, за своїх виборців, намагається внести прозорість і доцільність використання коштів на той чи інший об`єкт або в окрему бюджетну галузь району. Відчувається досвід, умудрений літами, і небайдужість. Зрештою, Михайло Мельник у нинішньому скликанні районної ради – найстарший за віком депутат. А до думок-пропозицій старійшини не прислухатись і не враховувати їх і не годиться якось.

У першу липневу суботу відзначають Міжнародний день кооперації. Споживчій кооперації Надвірнянщини Михайло Мельник віддав не один десяток літ. Його й досі згадують як знаючого фахівця й управлінця у цій сфері. На жаль, об`єми, завдання і фактичне сьогодення кооперації зазнали змін, не завжди виправданих і в інтересах споживача та пайовика, але славу і добрі справи Надвірнянської споживчої кооперації – хто на тому розуміється – не заперечити.

Чи всім до смаку і по духу позиція Михайла Мельника? Ні, не всім. І він це знає і розуміє, але вірить, що люди мають оцінити наявний конкретний результат праці і в яких умовах та в якому середовищі цей результат здобутий, а «мушки» весь час можна шукати.

Отакі два свята – професійне, котре нагадує молодість і зрілість у споживчій кооперації, і сімейно-особисте, ювілейне – гостюють у ці дні у Михайла Мельника. У серці, у душі, у його родині, у рідному йому Добротові.

Іван ГРИДЖУК «Народна Воля»

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!