Газета по-надвірнянськи
 

«Дженджур Фист»: і мечем, і вогнем, і національним поступом

30 серпня 2019, 13:01 | Рубрика: Акцент, Конкурси-Проекти-Форуми, Культура Версія для друку Версія для друку 96 переглядів

Після видовищного відкриття 23 серпня етнофестиваль «Дженджур Фист» ще упродовж двох днів на Пнівського замку захоплював, дивував і вражав краян та гостей Надвірнянщини. Неповторні миті другого, 24 серпня, суботнього дня фестивалю розпочалися колоритним парадом учасників, яких спільно з клубними працівниками та іншими представниками мистецького «середньовічного» жанру нараховувалося близько чотири сотні.

Дженджур_2-лицарі

Кам`яні стіни фортеці аж задзвеніли, коли тривали фестивальні дійства, зокрема, середньовічні забави від знаменитого клубу з Ужгорода «House of Historical Dance and Act Tаrtan». А під середньовічні пісні чернівецького гурту «Бурдоне черна» та «Братів Станіслава» глядачі насолоджувалися погідним днем, котрий швидко промайнув, і засинали в очікуванні завтрашнього, ще більш насиченого і незабутнього.

Третій, завершальний, недільний день запам`ятається виступами гуртів «Ф.Р.А.М» із Білорусі та «Медовий полин» із Києва. А вогняне шоу львівського «Театру ідей» зачаклувало кожного і навіть тих, котрі ще донедавна не вбачали в цьому чогось магічного і притягального. Куртуазний турнір овіяв романтичною видовищністю, бо, на відміну від суто спортивних поєдинків, бентежив серця дами, а майстерна артистичність підкуповувала своєю ненав`язливістю.

Усе це, а також лицарські турніри, середньовічні костюми учасників пнівсько-замківського фесту якнайкраще і змістовніше та оптимально відтворили атмосферу тих часів, що називають Середньовіччям.

Шмигаль-і-Молдавчук

Дженджур_3

Окремої уваги заслуговує кіндер-містечко «Дженджурик», в якому дітлахів забавляла дівчина-аніматор, а також їм продемонстрували дві лялькові вистави.

А їх батьки за той час могли скористатися моментом і згадати всі негаразди, болячки, зафіксувати їх на папері, щоб потім «віддати» Дженджі-Бабі, яку на третій день… спалили. Цей своєрідний фестивальний обряд Дженджі-Баби став уже символом перемоги добра і, без перебільшення, справжньою «родзинкою» фесту.

Джендібаба

Усього на три дні Пнівський замок перетворився у своєрідну мистецьку величезну студію, де вирувало своє, середньовічне, життя з усім його побутом, атрибутами, правилами. Тут «ходили» навіть свої «гроші»-дженджі – т. зв. фестивальна «односоткова» валюта, що користувалася неабияким попитом у безпосередніх учасників фестивалю. Але цих трьох днів вистачило, аби осягнути велич мистецького духу і збагнути можливості громади та влади, які спільними зусиллями уможливили проведення такої грандіозної імпрези.

Головний генератор ідей і директор фестивалю, керівник мистецької агенції «Фист», знаний у краї шоумен, у минулому надвірнянський тележурналіст, Володимир Молдавчук узагальнює:

– Етнографічний фестиваль «Дженджур Фист» – відкрите свято колоритних напрямків у культурі та мистецтві, що помістив у собі ленд-арт середньовічного життя, лицарські турніри, концертні та театралізовані дійства, ярмарки, відтворення традиційних ремесел і побуту, що існували-діяли у нашому краї як колись, так і в сьогоденні.

Нагадаємо, фестиваль вперше відбувся у 2012-ому. Як і сім років тому, так і зараз, незмінною залишається його мета – відродити Пнівську твердиню, що уможливить повернути фортеці минулу славу та пошанівок. Як відомо, назва фестивалю походить від дженджура. Дженджур (тирлич) – популярна лікарська рослина, що росте, зокрема, під горою Сивуля. Здавна, ще від середньовічних часів горяни вважали дженджур окрасою Карпат на розмаїтому квітковому килимі.

Цьогорічний фестиваль також особливий своєю багатовекторністю, вважає Володимир Молдавчук. Він поєднав у собі ще глибше гуцульську культуру, галицьку історію, відтворення традиційних ремесел та побуту Надвірнянщини з однієї сторони і реконструкцію середньовічного життя з іншої.

Парище

Молодків

Лісна-Тарновиця

Лоєва

Упродовж трьох днів фестиваль відвідали 25 тисяч краян та гостей Надвірнянщини. До Пнівського замку з`їхалися понад 10 клубів історичної реконструкції з усієї України, розповідає Володимир Молдавчук. Два клуби зголосилися в останній момент, дізнавшись про фестиваль від інших клубів. Зокрема, з Білої Церкви та Києва. Зі столиці прибув найтитулованіший клуб «Айнабере», більша частка учасників якого входить до складу збірної України із проведення лицарських поєдинків («Битва націй» тощо). Це – дуже потужний і сильний клуб.

Відкриваючи завісу безпосередньої «кухні» «Дженджур Фисту», Володимир Молдавчук уточнив:

– У нас не існувало одного, загального, організаційного комітету. Працювали 3 оргкомітети і кожен займався своїм сегментом роботи. Перший оргкомітет – згідно з розпорядженням райдержадміністрації очолив голова РДА Олександр Кеніз. Водночас діяв другий оргкомітет у складі: першого заступника голови РДА Богдана Зеленчука, який курував питання різноспектрового забезпечення роботи фестивалю, начальника відділу міжнародного співробітництва, туризму, інвестицій, молоді і спорту РДА Христини Богославець, котра відповідала за зв`язки з усіма громадськими організаціями, спортивними об`єднаннями, волонтерами; начальника інвестиційного відділу і муніципального розвитку міської ради Тараса Новосельського, завдяки якому у рамках культурно-мистецького проекту «Малі міста – великі враження» Надвірна стала переможцем проекту «Проведення на території замку Куропатви (Пнівський замок ХV століття) у м. Надвірна етнофестивалю «Дженджур Фист», а на мене лягла творча частина.

Функціонував щодо цього ще підкомітет, в який ввійшли відповідальні, приміром, за транспортне забезпечення; закріплені за кожним клубом куратори-волонтери, котрі супроводжували їх протягом усього фестивалю.

Микола Зузанський, сестри Ірина й Тетяна Савчуки, Роман Молодій, Олесь Ружило, Володимир Остап`юк, Світлана Павлишин, Володимир Гринішак, Василь Балацко, Ігор Гаврилюк – кожен відповідально виконував свою роботу, за що я вдячний. Звичайно, згадати всіх неможливо, бо це займе цілу шпальту часопису.

– Одне діло підготувати фестиваль, інша справа – завершити його, – продовжує Володимир Молдавчук. Бо фест закінчується далеко не 25 серпня… Нині – вівторок (коли ми розмовляли) і він ще не завершився для нас. Ми повинні все зібрати, прибрати. Адже багато обладнання ми брали в оренду, чимало зробили своїми руками.

Але дух фестивалю ще довго грітиме наші серця і надихатиме на творчі ідеї.

…І квіти для княжних ростуть на замку

Конкурс «Княжна фестивалю», як один із цінних родзинок Фесту, нагадав про такі одвічні цінності, як вірність, працьовитість, кмітливість і, звичайно, чиста врода, які притаманні не лише дамам епохи Середньовіччя, але й аж ніяк не втратили своєї актуальності у сьогоденні.

9-учасниць-княжних Вони претендували на звання «Княжна фестивалю».

За звання «Княжна фестивалю» змагалися дев`ять старшокласниць і студенток у номінаціях, кожна з яких перетворювалася у захоплюючу міні-сцену з усіма відтінками театрального жанру. Після оригінального представлення дівчата взялися плести ляльки-мотанки – древній оберіг затишного дитинства. Але й хатня робота не змусила себе довго чекати. Ось і білизну слід негайно в кошик вправити, бо дощ накрапає. А оскільки у Середньовіччі ще прасками не користувалися, то довелося проявити віртуозність рук, складаючи її так, щоб не помнулась… Ще одна ознака епохи Лицарства – часті розлуки з найдорожчими людьми.

І нічого, що цього разу лицарів вибирали випадково, з юрби. Зате скільки теплоти і ніжності вкладали в побажання щасливої дороги, даруючи водночас оригінальний скарб як спомин, підкреслюючи, як трепетно чекають на їхнє повернення додому. А потім усі гайнули по квіти для віночків. Тут дівчата проявили фантазію, простір для якої почерпнули від розмаїття флори Пнівського замку. Покружлявши у середньовічному танку з віночками, учасниці конкурсу презентували їх глядачам.

Журі нагородило кожну призом, а глядачі – вдячними оплесками. Визначили «трійку» переможниць. Почесне третє місце – у Квітослави Левкун, яка працює у КП «Надвірнаводоканал». Другою стала учениця Надвірнянської ЗОШ І-ІІІ ст. №4 Наталія Якубів. Княжною фестивалю обрали студентку Єлизавету Дем`янчук.

княжна-2019-друга

 Княжна фестивалю – Єлизавета Дем’янчук із координатором конкурсу Світланою Павлишин.

Координатор конкурсу – педагог Надвірнянського коледжу НТУ Світлана Павлишин висловлює вдячність за допомогу: Вікторії Куцах; колективам палацу культури Надвірнянського коледжу та райцентру дитячої творчості і національно-патріотичного виховання молоді; салону краси «Дольче віта». Особлива подяка – пані Ірині Бакоті за створення квіткових букетів учасникам конкурсу.

Як цвях у вузол зав`язати

Виїзну кузню «Дархан» влаштував та території замку батько військовополоненого моряка Андрія Ейдера – Дмитро (на світлині). Чисельну присутність глядачів пояснює так: – Біля ковалів завжди найбільше людей, бо тут є вогонь, вода і люди, які працюють з ними. Власне, на ці три речі можна дивитися безкінечно. На фестиваль ми прибули цілим сімейством. Демонструємо старовинний метод кування. Міх зробили самостійно. А ось горн – легендарний: частково виготовлений із підбитої нашими хлопцями москальської БМП…

ковалі

Дружина Євгенія якраз кує троянду. А я щойно провів майстер-клас із зав`язування цвяха у вузол. І один хлопчина забажав взяти собі на згадку.

Звісно, в Ейдера-старшого ми не могли не поцікавитися про полоненого сина. Змін на краще немає. Залишається надія. Вона і тримає батька у твердому переконанні, що правда все ж переможе.

… і фортецю штурмом взяти

Історія, романтика, пригоди спонукали глибше пірнути у Середньовіччя майбутнього біохіміка, студента Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Мар`яна Іваночка. Із 2016-го він – активний член клубу історичної реконструкції «Зігмунд» м. Івано-Франківська. Разом із двома своїми однодумцями готується взяти участь у двох номінаціях «Щит і меч» (бої на очки) та бугурти, коли йде «стінка на стінку».

Каже, що у Надвірній вперше. А до того встиг побувати на подібних фестивалях у Калуші, Галичі, Тустані, Кам`янці-Подільському. Найбільшу цікавість викликають не стільки бої, як приміром, взяти штурмом фортецю, а також ходити у походи. За словами лицаря Мар`яна, саме Надвірна і Галич можуть привабити туристів, бо вигідно розташовані (близько до центру і до дороги). Руїни Пнівської твердині – напрочуд живописні, але треба все реконструювати, щоб зберегти і використовувати.

молода

 «Пнівське весілля» запросило у гості увесь фестиваль.

діти  Юні соловейки «Дженджур Фисту».

Таємниці підземелля Пнівського замку

Вони окутані не меншими легендами, як і сама фортеця. Розповідають, що рукотворний шлях під землею від Пнівського замку веде аж до … нині діючого Римо-католицького костелу у Надвірній та до руїн замку, що у міському парку ім. І. Франка. Тому підземні шляхи, як і підземний поверх, треба також досліджувати, вважає педагог Надвірнянської дитячої художньої школи Віталія Мороз, яка під орудою Жанни Бондаренко разом із колегами Марією Гордійчук, Марією Гайдук, Наталією Пак, Надією Алієвою, Любов`ю Гавриш, Віталієм Микитюком, Володимиром Кравцівим, Наталією Стасишин та Оксаною Ружило облаштували намети, в яких проводили майстер-класи для всіх охочих. Ось одеситка Саша Синіцина із подругою Дариною вчаться виготовляти птаху із сіна, інші дівчатка зайняті розмальовками.

Педагоги також демонструють дитячу реконструкцію – план Пнівського замку, на якій відтворено шість веж. Жодна, як відомо, не збереглася у своєму первісному вигляді.

***

Пнівську твердиню після завершення фестивалю відвідав голова Івано-Франківської ОДА Денис Шмигаль (він на світлині з командою організаторів фестивалю на стор. 4). На його думку, Пнівський замок – найсильніша твердиня Покуття до виникнення Івано-Франківська. Дженджур Фист – фестиваль відродження цього місця потужної енергії та сили!

***

Цьогорічний «Дженджур Фист» «відгримів» потужно і за формою, і за змістом. Віриться, його дух відтепер не покидатиме Пнівський замок.

Леся ДУТЧАК (текст) «Народна Воля.

 

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!