Газета по-надвірнянськи
 

Її покликання і доля

23 серпня 2019, 12:20 | Рубрика: Новини Версія для друку Версія для друку 13 переглядів

Ганна Василівна Глинчак пропрацювала фельдшером у Красній 49 років і, хоч уже давно на заслуженому відпочинку, її пам’ятають, шанують та люблять за доброту, самовідданість, безкорисливість, високий професіоналізм, любов до людей і прагнення їм допомогти. Ганна Василівна народилася у 1934 році і цьогоріч відзначає свій славний ювілей – 85-ліття.

У рамках проекту «Гордість села» завідувач бібліотеки-філії Надія Бойко ініціювала зустріч із цією поважною людиною. Почалося свято з благословення отця Миколи Боднара, який відслужив подячний молебень до Пресвятої Богородиці за здоров`я Ганни Василівни та всіх присутніх.

Про духовну красу героїні свята, її доброту та милосердя говорила ведуча Ліза Бойко. Для неї звучала поезія у виконанні Нелі Нагорняк, Віолетти Бойко, пісня «Зеленеє жито» і пісенні твори духовної тематики (Мар`яна Семенюк).

А далі надали слово самій пані Ганні. Вона розповіла про своє життя, про дитинство, юність, вибір професії. З любов`ю згадала про своїх батьків, які були дуже добрими до неї, жили у мирі і злагоді. Багато розповідала про батька, котрий дуже її любив і саме він хотів, щоб вона обрала медичний фах. Ганна Василівна вважає, що обрала свою професію за покликом душі. Після навчання 6 років працювала у с. Іванівцях, опісля у Верхньому Майдані, де зустріла свого майбутнього чоловіка, з яким живе вже 65 літ. Мають двоє дітей – сина Ігоря та дочку Олесю, двоє онуків та правнучку. Пані Ганна згадувала чимало різних випадків із часів, коли працювала фельдшером у сільському медпункті. Каже, що не відмовляла у медичній допомозі ніколи і нікому. Було так удень і вночі та за будь-якої погоди. Часто доводилось іти до хворого вночі багато кілометрів, за несприятливих погодних умов, але вона на це не зважала, бо допомоги потребувала хвора людина. Її колишня колега по роботі Ганна Семенишин відзначила, що Ганна Василівна авторитет для односельчан, котрі поважають її за професіоналізм, бо не гірше лікаря могла поставити діагноз і призначити лікування. Зі словами вдячності виступив Василь Дмитрук. Ганна Глинчак врятувала його маму від смерті, вилікувала її і підняла на ноги. Світлана Дідоводюк подякувала пані Ганні та Ганні Семенишин, до яких безліч разів зверталася за медичною допомогою сама та коли хтось хворів із родини. А не так давно зламала руку, то пані Ганна так професійно її зафіксувала, що в лікарні лікар-травматолог аж здивувався. Слова подяки та вдячності Ганні Василівні за подвижницьку працю, за те, що вона часто лікувала і її дітей, висловила в. о. сільського голови Світлана Боднар.

Тож пані Ганна – гордість села і це без перебільшення. Адже бути медиком – це покликання і доля, це спосіб життя і неймовірно важка праця. Але разом з тим – це можливість відчути себе щасливою – від кожного врятованого життя, кожної подарованої надії.

Надія БОЙКО,

завідувач Краснянської бібліотеки.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!