Газета по-надвірнянськи
 

Зернини милосердя

23 серпня 2019, 12:21 | Рубрика: Новини Версія для друку Версія для друку 19 переглядів

Місто вирувало, шуміло, галасувало, торгувалось, сперечалось. Субота, базарний день. Передівання. Люди скуповували овочі, фрукти, різні ласощі, щоб стіл став щедрим на величне свято Різдво Івана Хрестителя. Пахло персиками, абрикосами, виноградом і полуницями, які чомусь трохи із запізненням з’явились у великому кошику і радували перехожих ароматним та п’янким запахом.

Придбавши необхідне, я захотіла швидше вир­ватись з багатолюдної юрби і галасу. Прямувала до універмагу, щоб купити внучці «дуже-предуже гарну книжечку».

Раптом почула голос жінки, яка стояла під розлогим каштаном і просила: «Допоможіть донечці на операцію.» У руках у неї фотографія малої дів­чинки: платтячко у білий горошок та з мережаним білим комірцем дуже пасувало до її смаглявого личка. Я поклала у мішечок гроші. Обіч мене йшли два хлопчики років десяти-одинадцяти. Сперечались, жваво щось обговорюючи. Здавалось, вони хотіли всіх перекричати. Ласували морозивом, а в другій руці тримали білі пакетики, розмахуючи і бавлячись ними.

Раптом глянули на мене, на благальний погляд жінки і вийняли з шортиків гроші, подаючи їх для хворої дівчинки. Стали, пильно розглядаючи фотографію. Притихли…

Пізніше попрямували далі, забувши про морозиво, яке стікало по пальчиках, розливаючись аж до ліктів. Пакетиками вже грався вітер-пустунець, стараючись вирвати їх у них із рук. Я глянула на жінку і в її карих очах побачила сльози. Це, напевно, сльози радості, подяки цим малим милосердним хлопчикам. Її уста шептали: «Дітоньки, ростіть щасливими. Хай береже вас Господь!».

Парасковія ЛАХВА,

с. Пасічна, Козарки.

9 липня 2019 р.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!