«Просвіта» – сили нашої основа

(Львів. 1937 рік)

Зладив Юра Шкрумеляк разом із С. Перським.

Що кожний українець повинен знати про «Просвіту»?

Що таке «Просвіта»?

«Просвіта» – це найстарше українське товариство, засноване у Львові, дня 8 грудня 1868 року.

Яка ціль «Просвіти»?

Ціль «Просвіти» – виховувати та об`єднувати український народ так, щоб він духовно, морально і матеріяльно дорівнявся до інших найкультурніших та найщасливіших народів світу.

Що вчинила «Просвіта» для духовного добра українського народу?

«Просвіта» двигнула український народ із того занепаду та з тієї темноти, та зневіри, та налогів, в яких потопав він сімдесят літ тому, коли ще не існувало «Просвіти», і таким робом учинила нарід здібним до боротьби за свою кращу долю.

Що вчинила «Просвіта» для матеяльного добра українського народу? Котрі головні українські установи є дітьми «Просвіти»? Що ще вчинила «Просвіта»? Що загалом учинила «Просвіта» для українського народу? Чи «Просвіта» ще нам потрібна? Що тепер робить «Просвіта»? Якими засобами виконує «Просвіта» ту працю? Що загрозило б народові, коли б «Просвіти» не стало?

Коли б не стало «Просвіти» та її цінної роботи в народі, могли б занепасти усі інші українські установи й товариства, занепав би цілий нарід та вернувся б до давнього стану темноти й нужди; бо тільки ті прикмети, які в народі будить і розвиває «Просвіта», роблять український нарід здібними – жити свідомо й організовано та змагати до свого духовного й матеріяльного добра.

До чого ж ми зобов`язані перед «Просвітою»? Яким чином найкраще сповнимо свій обов`язок перед «Просвітою»? Чи це для нас обов`язок, чи честь? Що ж виходить із того, що ми тут сказали про «Просвіту»?

З усього, що ми тут сказали, виходить ясна і велика правда, що її можна висловити такими чотирма словами: «Сильна «Просвіта» – сильний народ!».

Нехай же це гасло грімко лунає по всіх українських землях, нехай спонукає всіх трудитися для сили «Просвіти» й – тим самим для сили народу!

Із наведеного виходить, що співець Січового стрілецтва Юрій Шкрумеляк духом і думками повністю актуальний сьогодні. Його думки й погляди добре висвітлені у співпраці з С. Перським в «Оповіданнях для кожного цікаве» із 16 образками. «Просвіта» – сили нашої основа».

***

Відрадно, що останнім часом на конференціях, у виступах, у пресі домінує освітня тематика та питання історії «Просвіти» в Україні. Однак, багато «дослідників» використовують ідеї Юрія Шкрумеляка у написанні «Історії «Просвіти» на Надвірнянщині», не вказуючи у використанні джерел літератури його імені. Трапляється, що використовують не тільки тези й речення, а й цілі абзаци. І цих дослідників не гризе сумління і не загрожує їм жодна хвороба через «скромність», хоч вони використали (скопіювали, вкрали) чужу інтелектуальну власність та видали за свою «геніальність».

Щось подібне трапилося і в моїй практиці. Виступаючи на республіканській конференції у 1993 році з доповіддю «Освіта Надвірнянщини», я використав вказівки та ідеї доктора наук Степана Возняка (голова товариства «Знання») та Юрія Шкрумеляка.

Пізніші публікації авторів через 3-4 роки цієї теми містили не тільки точної копії речень, але й цілі абзаци, хоч у вказівці про використану літературу прізвища С. Возняка, Ю. Шкрумеляка та й мого не зазначали.

Аналізуючи історію «Просвіти», ми переконуємось, що це – історія епохи великого пробудження і самоусвідомлення українського народу як нації, це епоха боротьби за мову, за свої права, за Незалежну самостійну Державу Україну.

Без знання історії «Просвіти» не може обійтися жоден педагог, просвітянин, свідомий громадянин, котрий цікавиться розвитком і становленням Державності, Незалежної України та сучасним станом не тільки матері всіх культурно-освітніх установ, але ж і станом освітньої та мовної політики на всіх українських землях.

Адже мова – це генетичний код нації, який поєднує минуле із сучасним, програмує майбутнє і забезпечує буття нації у вічності.

Не тільки члени «Просвіти», а й громадяни України мусять протистояти тій силі, яка нищить основи українства, залучивши до цього громаду і всі громадські організації, зокрема, віруючих УГКЦ та ПЦУ.

Слава Україні!

Дотеперішні голови матірного товариства «Просвіта»:

• Анатоль Вахнянин (1868-1870), Юліян Лаврівський (1870-1873),
• Володислав Федорович (1873-1877), др. Омелян Огоновський (1877-1894),
• Юліян Романчук (1896-1906), др. Євген Олесницький (1906),
• Петро Огоновський (1906-1910), Іван Кивелюк (1910-1922),
• Михайло Глущинський (1923-1931), др. Іван Брик (1932…),
• Дмитро Павличко (1990-1991), Павло Мовчан (1991 і далі).

Івано-Франківського обласного:

• 1989 р. голова ТУМ – Степан Пушик;
• 11.10.1992 р. – Степан Шулепа;
• 1992-й – Василь Бойко, Ігор Коваль;
• 2003-й – Степан Волковецький;
• 2007-й – Петро Арсенич,
• 2009-й – Степан Волковецький.

Степан ГОЛІНЕЙ,

член Конгресу Українських Націоналістів, краєзнавець,

колишній директор Делятинської СШ, односелець Юрія Шкрумеляка,

Соросівський учитель.