Нинішній рік став Роком 30-річних пам`ятних дат – виходу Української греко-католицької церкви із підпілля, створення товариства «Меморіал», Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Народного Руху України, Культурно-наукового товариства «Рух» в Івано-Франківську, відкриття пам`ятника Тарасові Шевченку у с. Пнів, першого демократичного Віча на Пнівському замку.

У цьому списку з ознакою патріотизму і національного героїзму помітне місце посідають розкопки жертв сталінсько-беріївського режиму у Дем`яновому Лазу та їх перепоховання. Пропонуємо документальне свідчення учасника і свідка цієї громадянської акції, судово-медичного експерта-емерита Омеляна ЛЕВИЦЬКОГО.

Трагедія Дем’янового Лазу

До 30-х роковин розкопок жертв Дем’янового Лазу та 30-х роковин від створення історико-просвітницького товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса.

В останній декаді вересня та у першій декаді жовтня цього року відзначено важливі дати в історії Незалежної України – 30 років від початку розкопок жертв сталінських репресій у Дем’яновому Лазі і 30-х роковин від дня створення Івано-Франківського історико-просвітницького товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса.

Створення 14 жовтня 1989 року товариства «Меморіал» дало можливість повернути з небуття імена невинно убієнних тоталітарною системою наших співвітчизників.

Перші у Радянському Союзі розкопки жертв комуністичних репресій у Дем’яновому Лазі розпочались 21 вересня 1989 р., у день Різдва Пресвятої Богородиці. Старший слідчий обласної прокуратури Микола Данилів запропонував голові «Меморіалу» прийти у Дем’янів Лаз, куди о 16-й год. прибув екскаватор «Беларусь», яким розкопано 13 пробних ям і лише в 14-ій ямі виявили залишки напівзітлілого одягу, під яким знаходились людські скелети.

У трьох похованнях Дем’янового Лазу виявлено 524 скелетованих трупи людей, з яких: скелетів чоловічої статі – 359 або 68,5%; жіночої статі – 151 або 28,8%; з невстановленою статтю – 14 або 2,7%; разом – 524, або 100,0%.

При проведенні експертизи виявлених скелетованих останків визначались характери пошкоджень, які утворювались під час допитів і катувань жертв, а також локалізація цих пошкоджень, а при обстеженні мiсць поховань проводили пошуки речових доказів, які представляли неоціненну iнформативну цiннiсть.

Розкопуючи поховання, у чотирьох трупів в ротовій порожнині виявлено тканинні кляпи, а у дев’яти трупів за спиною були дротами зв’язані руки. На 397 кістках виявлено ознаки дії агресивних хімічних речовин, від яких кістки набували чорного кольору. Це робилось з метою пришвидшення руйнування м’яких тканин тіла, щоб утруднити опізнавання жертв на випадок проведення розкопок.

На 432-ох черепах виявлено вхідні і вихідні вогнепальні пошкодження, а в потиличних кістках 11 черепів знайдено лише вихідні вогнепальні пошкодження, які утворились за певних умов. Такі умови створювались при катуванні жертви, коли вона кричала, і щоб, врешті решт, цей крик припинити, їй стріляли або у відкритий рот, або в очі чи ніс, або у підщелепну ділянку. Всі ці постріли мали свій вихід у різних ділянках потиличної кістки.

Крім вогнепальних пошкоджень, на черепах виявлено механічні пошкодження, які спричинені тупими твердими предметами, якими могли бути приклад гвинтівки чи автомата, лом, дрючок чи поліно або нога ката у чоботі чи черевику тощо. Перелік пошкоджень, які могли спричинити такими предметами: 31 випадок повного руйнування черепів; 113 – багатовідламкових переломів черепів; 83 – переломів основ черепів; 22 – одиничних переломів нижніх щелеп; 25 – багатовідламкових переломів нижніх щелеп; 6 – вдавлених переломів склепінь черепів.

Крім пошкоджень на черепах, існували пошкодження на інших кістках скелетів: 12 випадків переломів плечових кісток; 44 – роздавлення головок плечових кісток; 46 – переломів стегнових кісток; 11 – роздавлення нижніх кінців стегнових кісток; 6 – наскрізних пошкоджень грудин чотирикутної форми, які спричинені ударом радянського багнета.

Серед речових доказів, якi виявлені в похованнях у Дем’яновому Лазі, особливу цінність представляють документи, на яких у верхньому лівому куті був напис «Тюрма НКВД г.Станислав». Таких документів виявлено 18. На інших речових доказах (мундштуках, гребенях, ложках, ручках зубних щіточок та інших предметах) зазначено багато прізвищ або імен чи тільки ініціалів ув’язнених. Прочитавши знайденi документи, записки та написи на деяких речових доказах, якi виявленi у похованнях, встановлено 23 прiзвища закатованих і 19 прізвищ карателів. Серед закатованих – 6 осіб польської національності зі вказанням прізвищ, імен та місця їх проживання. Також є дата «21.10.1939». В іншому похованні знайшли чотирьох ксьондзів, яких опізнано по церковній одежі.

Три скелети, виявлені у Дем’яновому Лазі, мали особливі прикмети, за якими можна їх ідентифікувати. Про цих закатованих мною подана інформація у газету «Прикарпатська правда». На 2-й день на розкопки приїхала жінка і заявила, що описаний скелет, на черепі якого є трепанаційний отвір, може належати її батькові. Після детальної експертизи вказаного скелета я дійшов висновку, що ці останки можуть належати людині, словесний портрет якої детально описала дочка. Зі її слів, вказаний скелет належить її батькові, сотнику УГА Григорію Голинському, який до своєї страти проживав у смт. Делятині. Згаданий скелет вилучений і родиною перепохований на цвинтарі у Делятині, де похована вся його родина. (Перепоховання сотника УГА Григорія Голинського у Делятині, чин якого провів єпископ Павло Василик з численним греко-католицьким духовенством, з участю новітніх громадських демократичних організацій Прикарпаття та їх лідерів, зокрема, майбутнього народного депутата України 1-го демократичного скликання Зіновія Думи, вилилось у велелюдну громадянську, патріотичну, християнську акцію, яка водночас засвідчувала протест проти чинної комуністично-радянської влади і закликала до рішучих та негайних змін щодо відновлення і проголошення Української Незалежної Держави. – Ред.)

До недавнього часу вважалось, що у Дем’яновому Лазі розстріляні всі ув’язнені Станіславської тюрми НКВС. Але пізніше стало відомо, що трьом приреченим судилось врятуватися. Один з тих, хто врятувався, Василь Ніньовський, який був розстріляний 30.06.1941 року. Але після страти прожив ще 61 рік і помер своєю смертю в Канаді 30.04.2002 року. Другим, хто врятувався, коваль з Печеніжина – Іван Кузенюк, а третім – Микола Антонюк. Доля двох останніх невідома.

Описуючи про 30-ті роковини розкопок у Дем’яновому Лазі, які стали першими у Радянському Союзі, варто згадати і про 30-ті роковини від дня створення історико-просвітницького товариства «Меморіал», яке за 30 років свого існування провело 98 подібних розкопок, різних за об’ємом і складністю. Десять разів проведено великі розкопки, об’єм яких визначався тризначним числом: у Дем’яновому Лазі – (212+204+108 жертв); на Меморіальному цвинтарі в Івано-Франківську – 269 жертв; на вул. Ленкавського в Івано-Франківську – 134 жертви; у смт. Войнилові – 228 жертв; у с. Пшеничники – 623 жертви; у селищі Єзупіль – 274 жертви; у смт. Більшівці – 103 жертви; у м. Бучачі Тернопільської області – 167 жертв.

Щоб мати повну уяву про обсяг роботи, проведеної товариством «Меморіал», необхідно навести таблицю, в якій компактно висвітлена діяльність цієї організації.

ЗАГАЛЬНИЙ ПІДСУМОК

РОБОТИ

Івано-Франківського обласного історико-просвітницького товариства «Меморіал» ім.Василя Стуса з вересня 1989 року по жовтень 2019 року:

1. Кількість розкопок з участю судмедексперта – 98;

2. Кількість населених пунктів, де проводились розкопки з участю судово-медичного експерта – 74;

3. Кількість жертв, виявлених під час розкопок – 3078.

За СТАТТЮ: дітей – 294 або 9,6 %; чоловіків – 1859 або 60,4 %; жінок – 677 або 22 %; не встановлені – 248 або 8%. Разом – 3078 або 100 %.

За ВІКОМ: дітей – 294 або 9,6%; до 20 років – 289 або 9,4%; 21-30 – 659 або 21,4%; 31-40 – 510 або 16,6%; 41-50 – 441 або 14,3%; 51-60 – 306 або 9,9%; 61 рік і старші – 190 або 6,2%. Не встановлені – 389 або 12,6%. Разом – 3078 або 100%.

4. Кількість самовільних розкопок – 40; у 7 містах розкопано жертв – 45; у 33 селах – 166.

5. У результаті самовільних розкопок виявлено 211 жертв.

6. Загальна кількість проведених розкопок (98+40) – 133.

7. Загальна кількість населених пунктів, де проведені розкопки (74+40) – 114.

8. Загальна кількість виявлених жертв (3078+211) – 3289.

Але, на жаль, мало виявлено страчених поіменно. Зате точно встановлено кількість страчених, їх стать, вік, наявні пошкодження і час смерті.

Наголошую, що діяльність історико-просвітницького товариства «Меморіал» за час його 30-річного існування стала надзвичайно плідною, потрібною і цілеспрямованою, бо повернула Україні з небуття 3289 жертв комуно-більшовицького режиму. Така кількість наших співвітчизників поповнила Братську могилу України в одній тільки нашій, Івано-Франківській, області. А скільки таких областей в Україні!

Омелян ЛЕВИЦЬКИЙ,

судово-медичний

експерт-емерит.

(газета «Нова Зоря» № 41 (1284) від 24 жовтня 2019 р.)