Завершується кампанія декларування податку на прибуток підприємств (далі – податок) за 3-и квартали поточного року.

Платники податку разом з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) подають квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку, є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності» Декларації. Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

Звертаємо увагу, що граничний термін подання фінансової звітності за 9 місяців поточного року – 11 листопада 2019 року.

Платники єдиного податку 1 групи зможуть працювати без РРО

Платники єдиного податку 1 групи працюватимуть без РРО. Решта представників мікробізнесу отримають безкоштовні програмні РРО від ДПС.

Зазначені новації встановлено змінами до Закону № 128-IX від 20.09.2019 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг (далі – Закон)..

Так,  Законом надано можливість використовувати спеціальні програми замість традиційних РРО. Таку програму можна буде встановити на смартфон чи на будь-який інший гаджет.

Разом із тим, п.2 пп.11 Закону передбачено, що «Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання». Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її обслуговування.

Звертаємо увагу платників, що дія вищезазначених законів не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Також під дію цих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто ті, чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. Отож, вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності, застосовувати не потрібно.

Як повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені

ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/396461.html ^[1] повідомила:

Платник податків має право повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

 Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені

 – Відсутність податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 ПКУ).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. При цьому для його погашення платник має право використати зазначену суму переплати, подавши відповідну заяву на перекид.

– Подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Заява подається у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1 095 днів від дня її виникнення, в якій необхідно зазначити напрям перерахування коштів:

• - на поточний рахунок платника податків в установі банку;
• - на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
• - повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

 Повернення податку на додану вартість

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ. У разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ).

 Повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на рахунок 3719 податковими органами здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу (згідно з Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом МФУ від 16.01.2016 №6 (далі – Порядок № 6)).

Повернення коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6.

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6.

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

Для повернення коштів подається заява до податкового органу за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.

Кошти підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та  п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених ПКУ, на рахунок 3719.

Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6).

Кошти підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та  п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

У разі надходження заяви про повернення коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3719.

У разі надходження заяви про повернення коштів з рахунку 3719 підрозділ податкового органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації заяви проводить перевірку наданої платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках:

• - невідповідність заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку № 6 (форма заяви ^[2]);
• - недостовірність викладеної у заяві платника інформації;
• - подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
• - наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні заяви про повернення коштів з рахунку 3719 платнику єдиного внеску підрозділом податкового органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

Нагадуємо, що 26.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені», яким запроваджується єдина автоматизована система щодо повернення платежів, що належать:

- державному бюджету – з 01 серпня 2019 року;

- місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами – з 01 листопада 2019 року.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Отже, з 01 серпня 2019 року, платники податків можуть подати заяву (у довільній формі), на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету» вибравши у меню «Листування з ДФС».

При цьому, дія Порядку № 60 не поширюється на:

• - відшкодування ПДВ;
• - повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням, як попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення, та грошової застави;
• - повернення митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення;
• - повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя;
• - повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів;
• - виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.

Щодо подання заяви на спрощену систему оподаткування новоствореним приватним підприємцем

Якщо після здійснення реєстрації фізичною особою – підприємцем така особа подала заяву про застосування 1 або 2 групи спрощеної системи оподаткування до завершення місяця, в якому проведено державну реєстрацію, то такий підприємець вважається платником єдиного податку з першого числа місяця наступного за місяцем держреєстрації.

Підприємці, які протягом 10 днів після держреєстрації подали заяву про застосування спрощеної системи оподаткування 3 групи, вважаються платниками єдиного податку з моменту держреєстрації як фізичної особи – підприємця.

Заяву на застосування спрощеної системи оподаткування можна подати державному реєстратору одночасно із заявою про реєстрацію підприємницької діяльності.

Розрахунки з бюджетом громадяни можуть перевірити і в Електронному кабінеті

Громадяни в Електронному кабінеті за наявності цифрового підпису можуть побачити сформовані повідомлення-рішення про суми нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, транспортного податку та плати за землю.

Тут також розміщено дані щодо об’єктів рухомого та нерухомого майна, які є об’єктами оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі тощо)та стосовно яких сформовано податкові повідомлення-рішення.

В приватній частині Електронного кабінету у сервісі «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки та перевірити розрахунки сум податкових зобов’язань.

Увага! Нові реєстраційні форми для платників єдиного податку

22.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.07.2019 р. №308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.09.2019 за N1054/34025 (далі – Наказ № 308).

З метою забезпечення реалізації норм пунктів 298.1 і 298.7 статті 298 та пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, Наказом № 308 затверджено низку форм у сфері застосування спрощеної системи оподаткування, а саме:

• форму заяви про застосування спрощеної системи оподаткування;
• форму розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування;
• форму запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;
• форму витягу з реєстру платників єдиного податку.

Зміни спрямовані на врегулювання окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування суб’єктами господарювання юридичними та фізичними особами, в тому числі платниками четвертої групи.

Що потрібно знати ФОП, аби правильно приймати працівників на роботу

Чинне законодавство передбачає можливість здійснення фізичною особою-підприємцем своєї господарської діяльності самостійно та/або за допомогою праці найманих працівників.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців, чи то юридична особа, чи фізична особа-підприємець.

Відповідно до ст. 21 Кодексу закону про працю України (далі – КЗпП)  фізичні особи-підприємці мають право укладати трудові договори з найманими працівниками. Це означає, що фізична особа – підприємець має вести кадрову документацію. Також, починаючи з 2015 року КЗпП не зобов’язує реєструвати трудовий договір в службі зайнятості.

Трудовий договір вважається укладеним тільки після того, як його підписали роботодавець і працівник і видано наказ (розпорядження) про прийняття прицівника на роботу. Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно, фізична особа – підприємець до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинен обов’язково подати повідомлення до ДПС за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 “Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу”):

• - засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
• - на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
• - на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Як оплачувати працю найманого працівника та які відрахування до бюджету слід здійснювати? Мінімальна заробітна плата на сьогодні складає 4173 грн. на місяць. З неї підприємець повинен щомісячно утримувати та перераховувати до бюджету 18% податку на доходи фізичних осіб (4173 Х 18% = 751,14 грн.) та 1,5% військового збору (4173 Х 1,5% = 62,60 грн.) , а також сплатити 22% єдиного соціального внеску (4173 Х 22% = 918,06 грн.).

У разі сплати ЄСВ у мінімально встановленому розмірі працівнику буде нараховуватися страховий стаж для призначення пенсії.

До виплати працівнику належить 3359,26 грн. (4173 – 751,14 – 62,60 = 3359,26 грн.).

Особливу увагу в трудовому законодавстві приділено легалізації трудових відносин. У новій редакції ст. 265 КЗпП викладено «Відповідальність за порушення законодавства про працю». Важливо зауважити, що штрафи є фінансовими санкціями й не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи накладаються Держпраці в порядку, визначеному Кабміном. Виконання постанови Держпраці покладається на Державну виконавчу службу. При цьому сплата штрафу не звільняє від усунення порушень трудового законодавства.

Зокрема, штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати податків та ЄСВ становлять по 30 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У 2019 р. розмір штрафу: 125 190 грн. Штраф за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених трудових відносин – 100 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. У 2019 р. розмір штрафу: 417 300 грн.

Зміни в законодавстві: Розширено перелік підприємців, які не можуть бути платниками єдиного податку

20 жовтня 2019 року набрали чинності окремі норми Закону України від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». Закон № 129 опубліковано 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200.

Так абзацами третім та четвертим пункту 15 Закону № 129 (набрали чинності 20.10.2019 р.) внесені зміни до підпункту 8 п.п. 291.5.1 ст. 291 Податкового кодексу України, відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність з надання:

• - послуг пошти (крім кур’єрської діяльності),
• - послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),
• - послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),
• - послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку,
• - з послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Отже з 20 жовтня 2019 року не можуть бути платниками єдиного податку 1-3 груп підприємці, які здійснюють вищезазначену діяльність.

Новації у сфері застосування РРО

Державна податкова служба України звертає увагу платників податків на ключові новації законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони  № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).

- РРО не потрібно використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

- Нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми призначені, для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.

- Використовувати програмні РРО можна буде з 19 квітня 2020 року.

- З жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.

- З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов’язковим для  фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

Спрощенець звертається за субсидією: які доходи будуть враховані?

При призначенні житлової субсидії фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від отриманих (неотриманих) доходів сукупний дохід обчислюється наступним чином.

За кожен місяць дохід обчислюється в розмірах мінімальної заробітної плати, встановленої на кінець періоду, за який враховуються доходи:

• однієї мінімальної заробітної плати – для платників єдиного податку першої групи;
• двох мінімальних заробітних плат – для платників єдиного податку другої групи;
• трьох мінімальних заробітних плат – для платників єдиного податку третьої групи.

При цьому, для спрощенців платників єдиного податку першої – третьої груп не враховується дохід, отриманий самозайнятою особою, та дохід від провадження підприємницької діяльності, інформацію про які подано ДПС на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Система оподаткування та група платника єдиного податку для спрощеної системи оподаткування визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія (детальніше https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-2019-%D0%BF ^[3] ).

 Надвірнянське управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області.