Газета по-надвірнянськи
 

Шановні платники податків! Запрошуємо взяти участь в опитуванні!

29 листопада 2019, 13:10 | Рубрика: Інформує Надвірнянське управління ГУДФС в області Версія для друку Версія для друку 41 переглядів

Державна податкова служба України за участі Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України з 28 жовтня по 30 листопада 2019 року проводить загальнонаціональне опитування щодо визначення задоволеності платників податків рівнем сервісного обслуговування для ідентифікації проблемних питань, що потребують особливої уваги з метою покращення якості надання послуг.

Отримані результати будуть використані для підготовки плану дій з удосконалення сервісів ДПС у рамках реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову політику.

Опитування є анонімним та добровільним. Відповіді залишаться конфіденційними і будуть використані виключно в цілях опитування.

Результати опитування будуть оприлюднені на офіційному вебпорталі ДПС та сторінці ДПС у Facebook одразу після їх опрацювання.

Заповнити анкету можна за посиланням https://forms.gle/mu4MCSzTFXk9dH5f8

За помилки при реєстрації акцизних накладних, складених з 1 липня по 30 листопада, не штрафуватимуть

Законом України від 20.09.2019 № 129-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг” (далі – Закон) внесено, зокрема, зміни до п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ Податкового кодексу, щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних та реєстрації акцизних складів.

Так, норми п. 120-2.1 – 120-2.3 ст. 120-2 Податкового кодексу не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року. Це означає, що штрафи за порушення порядку реєстрації акцизних накладних і розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ст. 120-2 ПКУ) не застосовуються до акцизних накладних / розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.

Разом із тим, Законом визначено, що:

  • штрафи за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу (п. 128-1.2 ст. 128-1 ПКУ) застосовуються з 1 жовтня 2019 року;
  • штрафи за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п. 128-1.3 ст. 128-1 ПКУ) застосовуються з 1 січня 2020 року.

Розрахунки з бюджетом громадяни можуть перевірити і в Електронному кабінеті

Громадяни в Електронному кабінеті за наявності цифрового підпису можуть побачити сформовані повідомлення-рішення про суми нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, транспортного податку та плати за землю.

Тут також розміщено дані щодо об’єктів рухомого та нерухомого майна, які є об’єктами оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі тощо)та стосовно яких сформовано податкові повідомлення-рішення.

В приватній частині Електронного кабінету у сервісі «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки та перевірити розрахунки сум податкових зобов’язань.

За втрату Книги обліку доходів і витрат передбачена відповідальність

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи

Згідно з п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку. Крім цього, платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Статтею 121 Податкового кодексу визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковим кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім цього, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення чи майнового паю оподатковуються

Доходи фізичної особи платника податку від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотка та податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Про це повідомили в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Так, відповідно до положень Цивільного кодексу України за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування.

Нормами Кодексу передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Доходи, від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, 18 відсотків.

Крім того, п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування. Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема, дохід від надання майна в оренду або суборенду.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка.

Порядок заповнення розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення. Заповнення Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП здійснюється відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.

Зокрема, розділ 3 Повідомлення за формою № 20-ОПП заповнюється наступним чином:

  • -при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування.
  • -при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» має значення:

  • 1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;
  • 3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;
  • 6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному – зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебсайті ДПС та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад:

  • для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

Графи 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений / повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис,); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за формою № 1 ДФ тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за формою № 20-ОПП.

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС України (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування.

Як спрощенцю визначити кількість осіб, які можуть перебувати з ним у трудових відносинах?

Відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування для фізичної особи – підприємець є:

  • для платників єдиного податку першої групи – не використання праці найманих осіб;
  • для платників єдиного податку другої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
  • для платників єдиного податку третьої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;
  • для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники) – не використання праці найманих осіб. Членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями.

Пунктом 298.2 статті 298 Податкового кодексу передбачено, у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів.

При цьому, статтею 46 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.

Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами.

Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно–правовий договір (договір підряду, доручення тощо) – це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Враховуючи зазначене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.

Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (дане роз’яснення у категорії 107.01).

 

Порядок заповнення податкового розрахунку за ф. 1ДФ у разі наявності у фізичної особи двох ознак податкової соціальної пільги

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями. Про це нагадують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Зокрема, розділом III Порядку передбачено, що розд. І «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» податкового розрахунку за ф. 1ДФ заповнюється наступним чином:

  • у графі 1 «№ з/п» відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;
  • у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку;
  • у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку;
  • у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;
  • у графі 4а «Сума нарахованого податку» – сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;
  • у графі 4 «Сума перерахованого податку» – фактична сума перерахованого податку до бюджету;
  • у графі 5 «Ознака доходу» – ознака доходу згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.

Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов’язковим заповненням графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта»;

  • у графі 6 «Дата прийняття на роботу» – дата прийняття фізичної особи на роботу (заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді);
  • у графі 7 «Дата звільнення з роботи» – дата звільнення фізичної особи з роботи (заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді);
  • у графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» – ознака податкової соціальної пільги згідно з Довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у додатку до Порядку. Графа 8 заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк. При заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).

Отож, у разі наявності у фізичної особи в звітному кварталі двох ознак податкової соціальної пільги «02» та «04» за однією ознакою доходу «101», податковий агент у податковому розрахунку за ф. 1ДФ щодо такої фізичної особи формує два рядки, в кожному з яких у графі 5 зазначає ознаку доходу «101», а у графі 8 – ознаку податкової соціальної пільги «02» та «04» відповідно.

При цьому перший рядок заповнюється в загальному порядку з відображенням усіх граф, а в другому рядку у графах 3а, 3, 4а, 4 проставляються прочерки.

В які строки надсилається податкова вимога і які відомості вона повинна містити?

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає податкову вимогу такому платнику податків.

 

Удосконалено положення про ведення касових операцій в Україні

З 12 листопада 2019 року набрали чинності деякі норми Постанови Нацбанку України від 07.11.2019 № 131 (у зв’язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 11.11.2019 р.), якою  затверджено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення).

Зокрема, змінами визначено, що суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізособами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Крім цього, Положення доповнено нормами, якими визначено, що працівник установи/підприємства для підписання електронного касового документа зобов’язаний використовувати кваліфікований електронний підпис.

ФОП для підписання електронного касового документа має право використовувати кваліфікований електронний підпис / удосконалений електронний підпис.

Фізособа для підписання електронного касового документа має право використовувати кваліфікований електронний підпис / удосконалений електронний підпис / простий електронний підпис.

Суб’єкт господарювання має право використовувати кваліфіковану електронну печатку банку / удосконалену електронну печатку як додатковий реквізит електронного касового документа.

Використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на договірних засадах за технологією, визначеною суб’єктом господарювання та відповідно до вимог Законів “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” і нормативно-правових актів Нацбанку з питань застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України.

Додатково повідомляємо, що через 1 місяць із дня офіційного опублікування постанови Нацбанку України від 07.11.2019 № 131, а саме з 11 грудня 2019 року наберуть чинності зміни, внесені до Положення, якими передбачено що установа/підприємство зобов’язана(е) визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.

Надвірнянське управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!