Газета по-надвірнянськи
 

Вони хотіли не слави, а гідного життя

28 лютого 2020, 12:41 | Рубрика: Нація, Пам`ять і шана, Тема дня Версія для друку Версія для друку 74 переглядів

один

…Роман Гурик, Ігор Дмитрів, Сергій Дідич, Ігор Ткачук, Михайло Костишин, Василь Шеремет, Богдан Калиняк. Це – наші земляки, які у трагічні дні 2014-го під час протистоянь у Києві загинули, поповнивши лави Небесної Сотні.

Власне за ними та їх побратимами минулого четверга, 20 лютого н. р., відправили поминальну панахиду у співслужінні зі священниками митрофорний протоієрей, декан Надвірнянський ПЦУ о. Олег Траско та Протопресвітер Надвірнянського протопресвітеріату, парох громади Прокатедрального собору Благовіщення Пресвятої Діви Марії УГКЦ м. Надвірна о. Андрій Бакота. У той день до стели Героям Небесної Сотні керівники районної ради Іван Гурмак, районної держадміністрації Володимир Пасько, міської ради Тарас Пекарський і Олег Йосипенко, представники громадськості міста і району поклали вінки з квітами.

Небесня Сотня – Герої незборені,

Найкращі, найвідважніші сини,

Яскравим сяйвом в небі засвітились,

Щоб інші мріяли, любили і жили»,

поетичні рядки щемливо звучали з уст ведучої Галини Чуревич, яка нагадала події останніх місяців 2013-го, початку 2014-го років, що перетворилися у справжню національну стихію, пробудивши приспану роками національну свідомість людей.

Фінальним і найбільшим драматичним етапом Революції Гідності стали події у Києві 18-20 лютого шість років тому, в ході яких загинуло більше сотні кращих синів і дочок України. Розгони Євромайдану значилися брутальним побиттям сотень людей. Поступово все переросло у велетенські акції спротиву. Били дзвони усіх церков, а кожен штурм сприймався як боротьба не на життя, а на смерть…

курсанти

У пам`ять про Героїв Небесної Сотні на майдані Шевченка у райцентрі минулого четверга звучали пісенні твори у виконанні Анастасії Рудик, Світлани Павлишин, Тетяни Більчак, Віктора Чудновського, а також Віталія Пирина, який прочитав вірш «Небесна Сотня». Виступи аматорів сцени лягли в канву сценарію провідного методиста РБК Дарії Гринішак й чуттєво підкреслили всю велич і трагізм подій на столичному майдані далекого 2014-го.

На пам`ятному віче голова районної ради Іван Гурмак зізнався:

– Дуже важко в ці дні чути пісню «Плиyе кача»… Бо, направду, відчувається трепет серця і «мурашки» пронизують усе тіло, коли згадуєш подію і завершення Революції Гідності. …Небесна Сотня віддала найдорожче – своє життя. Сказати, що їхня смерть була марною – це цинічно. Бо, насправді, така ціна вартувала того, щоб режим Януковича, я вважаю, що це був окупаційний режим і ми в тому переконалися, відійшов. … Кожен з нас, напевно, задає питання, чому не покарано тих злочинців, котрі вбивали Героїв?.. Тому, що кат прикрився одвічним ворогом української нації – Московією. Туди втік Янукович, «беркутівці»… І сьогодні відчувають себе там захищеними, а ще більше – принесли війну для України.

І сьогодні дальше гинуть кращі сини України. …У ці дні є ще велика віра і надія на те, що Україна відбудеться як така. Не можуть втрати сотні тисяч борців і Героїв Небесної Сотні стати марними і ми не маємо права так думати. Кожному з нас завдання – творити Україну на своєму місці, бути відповідальним і вірити в те, що Україна буде, – завершив свій виступ Іван Гурмак і заодно мовив: – Дуже прикро, що нас сьогодні так мало. Тому, що Герої Небесної Сотні заслуговують більшої шани…

Депутат міської ради Василь Будзак звернув увагу учасників віча на події 18 лютого 2014-го.

– Коли «Беркут» розпочав черговий штурм, складалося враження, що Майдан поділився на три частини. Перша частина – це ті люди, яких охопили страх та безнадія і вони казали, щоб втікати додому. Друга частина Майдану перебувала у паніці і не знала що робити. І третя – це ті протестувальники, котрі, незважаючи ні на що, продовжували стояти на барикадах, кидаючи бруківку та «коктейлі» Молотова. Це – був тоді один здоровий організм. А зараз, на думку Василя Будзака, ми маємо цей організм, заражений «вірусом» корупції, різних «договорняків» і нашою бездіяльністю. Він продовжив: – Насправді від цього «вірусу» ліки є у голові і серці кожного з нас. Тому закликаю вас – на забуваймо про Героїв Небесної Сотні. Пам`ятаймо про їхній подвиг.

Про події на столичному Майдані 2014-го, учасником яких був, згадав начальник відділу інвестиційної політики і муніципального розвитку міської ради Тарас Новосельський. Особливо переломними моментами стали ті дні, коли гинули молоді хлопці.

– Посеред Майдану бачиш піддони, на яких лежать хлопці і їх відспівує священник, – згадує Тарас Новосельський. – І усвідомлюєш, що з цього Майдану – одна дорога: ми або переможемо, або цієї держави не буде.

…Герої Небесної Сотні своїм життям хотіли переламати державу, перевернути ту владу, яка застрягла в корупції, у «телефонному» праві, яка не мала нічого спільного з морально-етичними принципами, які мала б мати еліта, котра керує таким великим народом… Вони це зробили. Їм це вдалося почати. І кожен з нас у пам`ять про них мав би своїми постійними, щоденними діями продовжувати будувати державу, за яку померли хлопці, наголосив Тарас Новосельський і додав:

– Я не думаю, що, коли вони йшли під кулі, то в голові в них було бажання слави чи думки про те, що про них напишуть. У них була єдина проста мета – щоб їхні діти жили гідно в рідній державі… Маємо робити все, щоб Держава ставала такою, якою має бути. Щоб, не дай Боже, за кілька років наші діти вже не стояли перед тим вибором: йти чи не йти на Майдан, щоб була гідна держава.

Наш кор.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!