Газета по-надвірнянськи
 

Люби і вивчай історію рідного краю

20 березня 2020, 11:55 | Рубрика: Акцент, Ми - українці Версія для друку Версія для друку 20 переглядів

У центральній районній бібліотеці на годину краєзнавства «Для добра і величі України», присвячену визначним особистостям Надвірнянщини, завітали учні Надвірнянських ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 та № 2.

Ведуча заходу завідувач відділу краєзнавчої літератури ЦРБ Раїса Грушецька у своєму виступі наголосила, що молодь повинна знати людей, які творили історію рідного краю: громадських діячів, учасників національно-визвольних змагань, вчених, літераторів краю, імена яких вписані у літопис Надвірнянщини. Вона представила члена Національної спілки краєзнавців України, відомого громадського діяча, заступника голови Надвірнянського відділення ГО «Всеукраїнське товариство «Гуцульщина», віце-президента товариства співпраці Польща-Україна (Надвірна) Ігоря Андруняка, розповіла про його діяльність, а також ознайомила присутніх з його публікаціями у періодичних виданнях, представлених на виставці «Публікації краєзнавця Ігоря Андруняка».

  • Ігор Андруняк проводить велику дослідницьку і пошукову роботу з увіковічення пам’яті про наших краян – борців за волю України, є членом Івано Франківської обласної редколегії «Книга пам’яті України», а також журналу «Гуцульщина і Покуття».
  • За його ініціативи встановлено меморіальні таблиці хорунжому УСС Лесю Гринішаку та громадським діячам, братам Федору, Миколі та Юрію Срібним на будинку «Просвіти» у Надвірній, сотнику Українських Січових Стрільців Францу Борису у с. Волосів. Ігор Андруняк організував перезахоронення останків надрайонової жіночої сітки ОУН Ірини Павликевич (псевдо «Смерека») і встановлення пам’ятника на її могилі у с. Фитьків, організував проектування і будівництво пам’ятника гетьману України Івану Виговському у Манявському Скиті та ін.

Ігор Андруняк розповів про маловідомі сторінки з життя відомих просвітян та патріотів у Надвірнянщині, як Микола Николайчук, Валерій Банах, Микола і Емілія Гринішаки, Михайло Дем’янчук, Дмитро Цибрівський та інших. Зацікавив своєю розповіддю про подію 28 жовтня 1933 року в Надвірній, коли польська поліція заарештувала членів підпільної ОУН – Костянтина-Дем’яна Бачинського, Романа Вереса, Миколу Гринішака, Степана і Юрія Дунців, Миколу Костика та Миколу Нищака, яких звинувачували у тому, що співали заборонених українських пісень та готували похід на цвинтар для панахиди за загиблими борцями за волю України.

Викладач Надвірнянської дитячої музичної школи Оксана Манівчук підкреслила, що коли ворог хоче знищити націю, то в першу чергу нищить мову і культуру, зокрема українську пісню, яка є душею народу. Вона провела паралель між сьогоденням, коли триває московсько-українська війна, і тим часом, відколи українці почали виборювати свою незалежність з часів запорізького козацтва. Пані Оксана виконала старовинну козацьку пісню «Ой, з-за гори, за лиману», а також співала стрілецькі та повстанські пісні «Засумуй, трембіто», «Ой, та зажурились…», «Ох надійшла весна» та інші. Цих пісень навчив співати її батько – Михайло Юрчишин, відома людина у Надвірнянщині, колишній вояк УПА, який довгих 10 років карався у Воркутинських таборах суворого сталінського режиму. Оксана Манівчук – одна з перших виконавців стрілецьких пісень та колядок на світанку демократичного оновлення, у 90-х роках, коли вони ще були заборонені.

Вл. інф.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!