Газета по-надвірнянськи
 

Ми прагнули вільного слова

5 червня 2020, 11:53 | Рубрика: Професійне, У світі журналістики Версія для друку Версія для друку 58 переглядів

Цьогорічний червень уквітчав мій улюблений часопис «Народна Воля» 30-річчям.

Дуже тішуся і радію, що маю можливість і нагоду щотижня читати «районку», яка увійшла у моє життя одночасно зі змінами, що відбувалися як у державі загалом, так і на теренах Надвірнянщини зокрема, три десятки років тому…

Здається, все було, ніби вчора. Ми вірили, сподівалися. Згодом наші сподівання спонукали до рішучих дій. Адже початок 1990-х став найвирішальнішим періодом для всіх, котрі вже не хотіли миритися з викривленою дійсністю комуністично-радянської системи, компартійною цензурою… І хоча до основних подій залишалося ще кілька років, усе ж у повітрі витала хвиля свободи, незламності духу, національного відродження, закладалися перші паростки українського державотворення.

Не стала винятком і Надвірнянщина, де згуртувалися національно і патріотично налаштовані краяни, щоб здвигнути той «важкий тягар» комуно-більшовицької системи, який, хоч і починав уже давати тріщини, але все ще стояв перепоною у поступі вперед.

До того ж, ми всі розуміли і відчували, що нам потрібна своя газета, свій друкований засіб інформації, якому б ми, передусім, інтелігенти району, довіряли і підтримували. Кожен із нас усвідомлював, що інформація завжди, при всіх системах, залишається інтелектуальним надбанням народу. А тоді, саме на світанку незалежності України, спраглі за правдою й об`єктивністю представники прогресивної частини громадськості намагалися задовільняти свої інформаційні потреби через періодичну друковану пресу. Бо ж до Інтернету, який сьогодні неможливо цензурувати і поки що нема відповідальності соціальних мереж за об`єктивність та правдивість висвітлюваних у них фактів, подій тощо, було, ой, як ще далеко…

Йшла велика боротьба між двома газетами у районі, за одною з яких стояли могутні плечі компартії та багатьох конкретних керівників підприємств, установ, організацій. Пам`ятаю, я тоді вчителювала у Пнівській середній школі і ніяк не могла залишатися байдужою до всього, що відбувалося. Тому в той вирішальний момент, коли вибирали керівника новоствореної газети, тоді ще на зборах був присутній секретар райкому партії, я підтримала молодого перспективного журналіста Івана Гриджука, котрий уже тоді привертав увагу своєю публіцистикою і перебував у перших лавах усіх державотворчих процесів, що відбулися у Надвірнянщині.

Пишучи ці рядки, серед спогадів у мене виринає ще такий один промовистий факт. Уже у день проведення славнозвісного Пнівського віче, у неділю, 24 вересня 1989 року, ми зустрічали на вокзалі у Надвірній пасажирів поїзда «Червона рута». Це було море людей із синьо-жовтими стягами. Саме тоді світлої пам`яті активіст із Лісної Тарновиці Федір Ковтун та нинішній ювіляр-народноволець Іван Гриджук, котрий звернувся до Федора Ковтуна, запропонували формувати й упорядкувати колону, щоб унеможливити проникнення всередину натовпу провокаторів-інформаторів, які численною групою спостерігали-вираховували учасників колони – пасажирів поїзда, і таким чином організовано вирушити на Пнівський замок.

Нині, з висоти прожитих років, я без перебільшення стверджую, що часопис «Народна Воля» вніс і свій помітний внесок у здобуття Україною незалежності, зокрема, у Надвірнянщині.

Уже з перших шпальт «Народна Воля» послідовно, систематично й об`єктивно висвітлювала всі перші кроки на довгому і тернистому шляху розбудови держави. Публікуючи історичні, краєзнавчі матеріали, газета давала прекрасну можливість усім краянам, які поволі прокидалися із «совкового» сну, заповнювати прогалини у власних знаннях про справжню суть національно-визвольної боротьби українців за волю і самостійність, про важливі для кожного українця історичні дати і події, що мали великий вплив на подальший хід та розвиток країни…

  • Часопис «Народна Воля» завдяки виваженій редакційній політиці став патріотичним за духом, а висвітлення всієї проблематики потужних державотворчих процесів визначено для «Народної Волі» пріоритетом. Наголошу: жодна подія національно-патріотичного характеру, що відбувалися у районі, області, державі, не могла бути непоміченою для колективу газети, а завжди знаходила відображення-відгук на її сторінках. До того ж, смілива позиція колективу часопису щодо багатьох тодішніх подій у державі сприяла популярності і підтримці видання у вигляді великого накладу.

За час, що минув від 1990-го, змінилося дуже багато: і в соціально-політичній ситуації, і в самій сфері мас-медіа. Але «Народна Воля» все одно впевнено тримається в інформаційному колі Прикарпаття, й, навіть, України.

Працюється зараз, може, і тяжче, і не простіше, як раніше. Бо триває криза в усіх сферах життя суспільства, пріоритети державного розвитку окреслені нечітко, та й політичне протистояння загострюється від виборів до виборів. Але «Народна Воля» надійно почувається, зрештою, мусить і зобов`язана так почуватися в інформаційному просторі!

Від щирого серця вітаю колектив газети «Народна Воля» із 30-річним ювілеєм!

Кажучи про колишнє і теперішнє покоління талановитих журналістів, зауважу, що ніщо так не зближує газетяра з читачами, як його людяність, простота, професіоналізм, уміння відсівати «зерно від полови» і бути вірним професії.

Бажаю кожному із Вас, журналістів і працівників «Народної Волі», залишатися такими й надалі. Нехай ті реформи, що відбулися з районними газетами, більше Вас не засмучують, а надихають, уселяють оптимізм і мотивують рухатися самостійно впевненіше й наполегливіше. Нехай будь-які двері відкриваються для Вас завжди вчасно, а улюблена робота приносить не лише духовне задоволення, але й матеріальний статок.

А я, як вірний читач, повсякчас із нетерпінням чекатиму свіжого числа свого улюбленого тижневика, що зветься «Народна Воля».

Щиро Ваша

Ангелина ВДОВЧИН,

м. Надвірна.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!