Газета по-надвірнянськи
 

Внесено зміни до Податкового кодексу України

26 червня 2020, 16:11 | Рубрика: Інформує ГУ ДПС в Івано-Франківській області Версія для друку Версія для друку 20 переглядів

23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Законом передбачено запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS).

Також запроваджено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами, розширення можливості он-лайн сервісів для платників податків, а саме:

- усуваються технічні та логічні помилки у Податковому кодексі України (далі – Кодекс);

- норми Кодексу приводяться у відповідність до положень законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про публічні закупівлі», «Про заставу», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», Кодексу України з процедур банкрутства тощо;

- упорядковуються функції та визначення контролюючих органів у зв’язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України;

- впроваджуються норми щодо єдиної  юридичної  особи в структурі ДПС України;

- усуваються проблеми подвійного оподаткування шляхом запровадження процедури взаємного узгодження;

- вдосконалюються деякі питання функціонування електронного кабінету, зокрема:

розширення переліку документів, які можуть бути отримані платником податків за допомогою електронного кабінету (повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, деякі документи за результатами перевірок, індивідуальні податкові консультації тощо);

уточнення порядку доставки документа в електронній формі до платника через електронний кабінет;

надання платникам можливості подавати в електронному вигляді повідомлення (з документальним підтвердженням фактів) для виправлення неточної, неповної або застарілої інформації про себе, доступ до якої надається йому через електронний кабінет;

врегулювання організаційних процесів, пов’язаних з формуванням та прийманням звітності поданої засобами електронного зв’язку в електронній формі;

- вирішуються проблемні питання визначення дати сплати податкового зобов’язання, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день (день, що настає за вихідним або святковим днем);

- визначаються чіткі вимоги до оформлення випадків втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платником;

- збільшується строк, на який може бути продовжено термін надання  індивідуальної податкової консультації з 10 до 15 днів;

- надається можливість поновлення строку подання платником скарги в адміністративному порядку, якщо не пройшло 6 місяців з моменту отримання рішення;

- надається можливість нерезидентам оскаржити певні рішення у контролюючого органу, який їх виніс;

- запроваджуються нові умови оплати праці державних службовців контролюючих органів.

Більш детально у розрізі податків читайте за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/podatkoviy-kodeks/

Допомога по частковому безробіттю на період карантину, виплачена роботодавцем найманому працівнику, відображається в Податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «128»

Згідно з частиною першою статті 47 прим. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» із змінами та доповненнями, допомога по частковому безробіттю на період карантину надається застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину мають застраховані особи, в тому числі фізичні особи – підприємці та працівники, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).

Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається, зокрема, роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.

Така допомога надається у разі сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Відповідно до пункту 13 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 02 квітня 2020 року допомога по частковому безробіттю на період карантину), які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до ст. 47 прим. 1 Закону № 5067 не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб. Також такі доходи звільняються від оподаткування військовим збором.

При цьому, суму допомоги по частковому безробіттю на період карантину, яка, відповідно до ст. 47 прим. 1 Закону № 5067, перерахована Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття роботодавцю та виплачена ним найманому працівнику, відображається в Податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.

Змінився порядок оподаткування доходів при обміні та продажу об’єктів незавершеного будівництва

з 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до статті 172 Податкового кодексу, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», якими змінено порядок оподаткування доходу, отриманого від продажу (обміну) об’єктів нерухомості.

Зокрема, з 23 травня 2020 року до доходів, які не оподатковуються, віднесено доходи від продажу (обміну) об’єкту незавершеного будівництва житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці) за умови, що такий продаж здійснюється не частіше одного разу на рік і такий об’єкт перебуває у власності платника податку понад три роки.

У разі продажу протягом звітного податкового року більш як одного об’єкта незавершеного будівництва, дохід отриманий від такого продажу  підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

Також внесено зміни до пункту 172.3 Податкового кодексу яким визначено, що дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

З 2021 року змінено відповідальність платників податків за порушення правил сплати грошового зобов’язання

У зв’язку з введенням в дію Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» статтю 124 Податкового кодексу України «Порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання», яка набирає чинності 1 січня 2021 року, викладено в новій редакції.

Зазначеною статтею змінено відповідальність платників податків за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання.

Зокрема, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а також пені, застосованої до платника протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу (раніше було 10 відсотків);

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (раніше було 20 відсотків).

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Якщо вищезазначені діяння вчинені умисно, на платника податків накладається штраф в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Діяння вчинені платником податків умисно і скоєні повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів – передбачають накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Водночас, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайрія такий банк/орган сплачує штрафи в розмірах, встановлених пунктом 124.1  статті 124 Податкового кодексу України.

Основні зміни з податку на доходи фізичних осіб

Законом України від 16.01.2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» з 23.05.2020 року внесено зміни до Податкового кодексу в частині адміністрування податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно із прийнятими змінами до п.п. 164.2.2 ПКУ, фізичним особам при отриманні винагород та інших виплат за цивільно-правовими договорами від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи не потрібно подавати декларацію про доходи за звітний рік і самостійно сплачувати ПДФО. Нагадаємо, раніше, якщо громадянин отримував суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи, він зобов’язаний був включити суми таких доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені Податковим кодексом податки та збори.

Також, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід у вигляді сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Це передбачено змінами в п.п. «а» п.п. 164.2.14 ПКУ.

Зазнав змін і п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ. Відтепер, фізичні особи зможуть отримати розстрочку на сплату ПДФО тільки у разі прощення основної суми боргу за іпотечними кредитами до закінчення строків позовної давності. До внесення змін  розстрочку можна було отримати і в разі прощення суми процентів.

Також, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, здійснюваних Моторним (транспортним) страховим бюро України згідно із Законом від 01.07.04 р. № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте така сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично завданої вигодонабувачеві (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати (зміни пп. 165.1.27 «в» ПКУ).

Законом України № 466 внесено зміни до п.166.2 ПКУ в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки. Даний пункт викладено в такій редакції: «до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених у п.п. 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом».

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначатиме в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Також з 23.05.2020 року главу 11 Податкового кодексу доповнено статтею 1191, якою передбачена відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків. Зокрема, за порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії передбачено накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення.

Штраф у розмірі 680 гривень буде застосовуватися і до суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери) за порушення ними порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості (пп.170.1.6 ПКУ). У разі вчинення нотаріусом чи рієлтером повторного аналогічного порушення, до них буде засновано штраф в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення.

Внесеними змінами до пп. 170.2.2 Податкового кодексу доповнено перелік операцій, які відносяться до продажу інвестиційного активу. Тепер до продажу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав у разі зменшення статутного капіталу такого емітента.

Крім того, змінами передбачено, що у разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 ПКУ, доходи та витрати за такими операціями визначаються:

- у розмірі не нижче звичайної ціни у разі продажу платником податку інвестиційного активу;

- у розмірі не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестиційного активу.

Ці правила визначення доходів і витрат не поширюються на операції з продажу інвестиційного активу, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, або у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.

Уточнено також п.п. 170.2.6 ПКУ щодо врахування витрат за операціями із цінними паперами і деривативами. Зокрема, витрати не враховуватимуться при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами, якщо протягом звітного періоду платником податку понесені (нараховані) витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів та деривативів, емітенти яких на момент укладання відповідного договору включені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності.

Також змінами передбачено, що якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Також, з 23.05.2020 року внесено зміни до окремих підпунктів п.170.5 ПКУ «Оподаткування дивідендів». Зокрема, відтепер п.п.170.5.3 ПКУ викладено в такій редакції: «Дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п.п. 57.11.4 п. 57.11 ст. 57 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням. Зазнав змін і  п.п. 170.5.4 ПКУ, зокрема тепер він викладений у редакції «Доходи, зазначені в пункті 170.5 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 (18%), 167.5.2 (5%) і 167.5.4 (9%) пункту 167.5 статті 167 ПКУ».

Змінено п.п. 170.11.1 ПКУ в частині оподаткування іноземних доходів. Згідно нової редакції «у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, крім доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167, що оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.2 статті 170, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170».

Згідно попередньої редакції платники включали до загального річного оподатковуваного доходу прибуток від операцій з інвестиційними активами та прибуток контрольованих іноземних компаній та не включали доходи, визначені п.п. 165.1.27 ПКУ (суми страхових виплат, тощо.).

Також Законом №466 внесено зміни до пп. 172.1 статті 172 Податкового кодексу. Зокрема до переліку об’єктів нерухомості, продаж (обмін) яких не обкладається податком на доходи фізичних осіб включено об’єкти незавершеного будівництва. Підпункт 172.1 ст. 172 викладено так «дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається».

Також змінами уточнено, що дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному для об’єктів нерухомого майна.

З 23 травня цього року змінюється порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна (п.173.2 ст.173 Податкового кодексу). Так, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків. А дохід, отриманий від продажу (обміну) третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків. Нагадаємо, що як і раніше не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.

Також змінено розмір штрафів, передбачених ст. 119 Податкового кодексу. Зокрема, за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку передбачено накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення передбачено накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Передбачені штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу. Також штраф, не застосовується у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Також, Законом №466 внесено зміни до ст.102 ПКУ «Строки давності та їх застосування». Зміни діятимуть з 01.01.2021 року в частині термінів проведення перевірок. Зокрема, контролюючий орган, матиме право проводити перевірки податкових зобов’язань податкових агентів щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв’язку з трудовими відносинами не пізніше закінчення 2555 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Перший етап змін щодо застосування РРО переноситься на 01 серпня 2020 року

Запровадження змін щодо РРО відтерміновується:

з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;

з 01.01.2021 до 01.04.2021 обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.

Довідково: Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУЮ-19)».

Уважно заповнюйте реквізити у платіжних документах

Надвірнянське управління звертає увагу платників податків на неухильному дотриманні вимог при заповненні банківських документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску в частині стягнення податкового боргу з обов’язковим зазначенням кодів сплати.

  Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати:

140 – Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;

145 – Надходження розстрочених (відстрочених) сум;

147 – Стягнення в межах виконавчого провадження;

149 – Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;

117 – Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство.

Щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року №666 (із змінами та доповненнями). Зокрема, при заповненні документів на переказ з метою сплати податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати:

1 – службовий код «*»;

2 – код виду сплати;

3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП/серія, номер паспорта;

4 – інформація про призначення платежу.

За правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків.

Новації законодавства щодо оскарження рішень контролюючих органів

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавств» (далі – Закон 466), який набув чинності з 23.05.2020 року, зокрема, відкориговано вимоги до адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

Так, статтю 56 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено новим п. 56.31 Кодексу, у якому повідомлено, що скарги подають до контролюючого органу, що ухвалив оскаржуване рішення відносно нерезидентів, які провадять в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва. Таким рішенням може бути:

- рішення про взяття нерезидента на податковий облік;

- ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу;

- ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п.п. 117.1 та 117.4 ст. 117 Кодексу;

- ППР, винесене у визначеному п.п. 133.3 ст. 133 Кодексу порядку.

Таким чином, введена дворівнева система адміністративного оскарження. Нерезиденти по наведених рішеннях мають право подати первинну скаргу до ГУ ДПС в Івано-Франківській області, а у разі незгоди з відповідним рішенням територіального органу – до контролюючого органу вищого рівня – ДПС України.

Відбулися зміни у спрощеній системі оподаткування

23.05.2020 р. набрав чинності Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»(далі – Закон № 466), за винятком окремих норм, які наберуть чинності пізніше.

Законом № 466 передбачено низку змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, в тому числі щодо порядку обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від неї.

Запроваджено єдиний звітний період для звітності з податку на додану вартість, який дорівнює календарному місяцю у тому числі для платників єдиного податку.

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни. Раніше таку заяву необхідно було подавати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

Зменшено з 15-ти до 10-ти днів до початку кварталу строк подання заяви про перехід на ставку 3% платником єдиного податку третьої групи.

При цьому додано норму, відповідно з якою у разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.

Також передбачено, що у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПКУ (1020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Якщо платником не буде здійснений такий перехід, то за рішенням контролюючого органу його реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, інформує Надвірнянське управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!