Газета по-надвірнянськи
 

Багатонаціональна громада міста Надвірна

31 липня 2020, 10:58 | Рубрика: Історія і сучасність Версія для друку Версія для друку 17 переглядів

Одне з найбільших міст Гуцульщини Надвірна у 1870 році входило до Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії.

Відомий дослідник Гуцульщини, доктор історичних наук, професор Петро Сіреджук у своїй статті «Національний і соціальний склад населення Надвірни 1870 р.» на основі виборчих списків жителів міста, котрі мали право голосу на виборах до Австрійського парламенту, висвітлює національний і соціальний склад різних верств населення нашого районного центру.

Стаття має наукове й пізнавальне значення для всієї громадськості краю. Виборчі списки жителів міста зберігаються у теці № 1131 Антонія Шнайдера воєводського архіву м. Краків у Польщі. У списку зазначені прізвища виборців, їхній соціальний статус як платників податків на користь Австро-Угорської держави. Згідно з даними цього документа у місті на той час проживали 6 279 осіб [1, k. 503]. Документ складається із 40 сторінок і завірений печаткою. Список жителів міської громади, які брали участь у голосуванні, є важливим демографічним джерелом для дослідження національного й соціального складу.

Соціальний і національний склад міста Надвірної в 1870 р.

Повітова адміністрація: 1) Фердінанд Попіль – повітовий комісар; 2) Константин Слувік – повітовий секретар; 3) Йозеф Зешек – староста; 4) Павло Краснодемський – канцелярист повітового старости. Податкова адміністрація: 1) Ян Дорфлер – податковий комісар; 2) Францішек Кемел; 3) Йозеф Павлічек; 4) Станіслав Петролевіч – податкові офіціали; 5) пенсіонер Йосиф Петцел – збирач податків; 6) Карл Ягерманн – збирач податків; 7) Томаш Ґрольський – податковий контролер; 8) Міхал Запалінський – податковий ад’юнкт. Судочинство: 1) Кароль Поршинський – суддя; 2) Леон Бірчинський – судовий канцелярист; 3) Ян Нойманн – судовий ад’юнкт. Медицина й фармацевтика: 1) Йозеф Абгарович – лікар; 2) Герман Ґелцлінґер – міський лікар; 3) Морітц Фоєрштадт – приватний лікар; 4) Владислав Зємбовський – аптекар; 5) Антон Штиллер – аптекар.

Шкільництво й інженерія: 1) Ян Турянський – учитель; 2) Йордан Вібр – повітовий інженер [1, k. 505–506]. За станом на 11 червня 1870 р. у м. Надвірна налічувалося 897 родин, із них 386 – українських, 97 – польських, 40 – німецьких і 374 – єврейських.

Отож, першою за кількістю населення громадою була українська спільнота. Серед національних меншин найбільшою значилась єврейська, а найменш численною – німецька громади. Польська община йшла вслід за єврейською громадою [1, k. 503-542]. Українська громада міста налічувала 386 сімей. Українці займалися рільництвом і ремеслом. Серед усього загалу 71 родини міських ремісників, які значаться у цьому документі, налічувалося 20 сімей, які складають 28,4%, тобто, майже третину ремісничої верстви міста. Зате українці займали пальму першості у рільництві, де із 380 родин, зайнятих цим видом господарської діяльності, лише дванадцять – чужоземці: дві німецьких і десять польських. Це дає підстави стверджувати, що українці надвірнянської громади виявилися основними постачальниками сільськогосподарської продукції на міському ринку. Серед усіх міських рільників питома вага українців складала 93,3%, а чужинців – 6,7%.

Верстви населення української громади Надвірної

Духовенство української общини: отець Корнилій Мандичевський і вікарій Олександр Петровіч [1, k. 505].

Власники будинків: 1) Еміль Гринішак; 2) Марія Костирко; 3) Михайло Павлюк; 4) Петро Смеречанський [1, k.506, 513, 519]. Ремісники: Друцярі: 1) Михайло Кіндрат; 2) Яків Кіндрат, 3) Антон Німич [1, k. 511, 520].

Ковалі: Микола Вагадза [1, k.512]. р. 15 Кушнірі: 1) Семен Грегорак; 2) Федір Козак; 3) Андрій Кочержук; 4) Антип Кочержук; 5) Лукаш Полатайко; 6) Михайло Йосипенко [1, k. 517, 522].

Різники: 1) Гриць Костик; 2) Ілля Костик; 3) Юрко Костик [1. k.507, 510]. Стельмахи: Михайло Мотулич [1, k. 520]. Столярі: Гринь Феніцький [1, k. 506a]. Ткачі: 1) Кость Гринишак; 2) Тома Дунець; 3) Макарій Кочержук; 4) Михайло Полатайко (404); 5) Юрко Хроменко [1, k. 506, 513, 521, 522].

Домівники (особи, котрі винаймали житло або жили на утриманні родичів): 1) Микола Гутенко; 2) Василь Дем’янчук; 3) Федір Йосипенко; 4) Матій Миколайчук; 5) Антон Німич; 6) Іван Яцишин [1, k.524]. Городники: 1) Григор Андрійович; 2) Дмитро Андрійович; 3) Прокіп Бабинецький; 4) Василь Гринішак; 5) Іван Гринишак; 6) Василь Дунець; 7) Микола Дунець; 8) Семен Дунчак; 9) Кость Дем’янчук; 10) Микола Клемчук; 11) Микола Кілліман; 12) Іван Курій; 13) Семен Луценко; 14) Юрко Луценко; 15) Гринь Мінькевич; 16) Клим Полатайко; 17) Микола Полатайко; 18) Микола Скорупський; 19) Олекса Скорупський; 20) Онуфрій Скорупський; 21) Магда Юркевич; 22) Ян Юркевич [1, k. 525-527].

Рільники: 1) Василь Андрійович; 2) Василь Андрійович (363); 3) Вінцентій Андрійович; 4) Іван Андрійович; 5) Семен Андрійович (395); 6) Семен Андрійович (442); 7) Стефан Андрійович; 8) Михайло Айнкач; 9) Антон Бариляк; 10) Павло Буній; 11) Панько Буній; 12) Василь Брус; 13) Федір Воловатий; 14) Іван Гаврилюк; 15) Микола Гаврилюк; 16) Іван Гаврицюк; 17) Микита Гаврицюк; 18) Микола Гарасимович; 19) Антон Грегораш; 20) Микола Грегораш; 21) Михайло Грегораш (165); 22) Михайло Грегораш (231); 23) Семен Грегораш; 24) Ян Грегораш; 25) Андрій Гринишак; 26) Дмитро Гринишак (358); 27) Дмитро Гринишак (400); 28) Дмитро Гринишак (400); 29) Іван Гринишак; 30) Іван Гринишак; 31) Ілля Гринишак; 32) Лук’ян Гринишак; 33) Михайло Гринишак; 34) Петро Гринишак; 35) Федір Гринишак; 36) Микола Гринів; 37) Гринкевич; 38) Андрій Гриценко; 39) Василь Гриценко; 40) Юрко Гриценко; 41) Петро Ґричка; 42) Петро Ґричка (370); 43) Федір Ґричка (124); 44) Федір Ґричка (136); 45) Василь Дем’янчук; 46) Данило Дем’янчук; 47) Марфій Дем’янчук; 48) Матій Дем’янчук; 49) Микита Дем’янчук; 50) Степан Дем’янчук; 51) Стефан Дем’янчук (387); 52) Томаш Дем’янчук; 53) Федір Дем’янчук; 54) Ян Дем’янчук; 55) Гринь Дунєц; 56) Томаш Дунець; 57) Петро Дунчак; 58) Антон Іроденко; 59) Василь Іроденко; 60) Михайло Іроденко; 61) Олександр Іроденко; 62) Савка Іроденко; 63) Іван Йосепчук; 64) Юрко Йосепчук; 65) Яків Йосепчук; 66) Григор Йосипенко; 67) Іван Йосипенко 68) Іван Йосипенко ,69) Микола Йосипенко; 70) Семен Йосипенко; 71) Стефан Йосипенко; 72) Якоб Йосипенко; 73) Микола Кілліман; 74) Семен Кілліман; 75) Стефан Кілліман; 76) Василь Кіндрат; 77) Онуфрій Козак; 78) Василь Костик; 79) Дмитро Костик; 80) Микола Костик ); 81) Микола Костик (343); 82) Микола Костик (356); 83) Микола Костик (356); 84) Михайло Костик; 85) Іван Костирко; 86) Василь Костик; 87) Андрій Кочержук; 88) Василь Кочержук; 89) Іван Кочержук; 90) Йосиф Кочержук; 91) Панько Кочержук; 92) Стефан Кочержук; 93) Федір Кочержук; 94) Юліанна Кочержук; 95) Ян Кочержук; 96) Гринь Лучковський; 97) Гринь Луців; 98) Дмитро Луців; 99) Іван Луців; 100) Яків Луців; 101) Микола Луценко; 102) Семен Луценко; 103) Стефан Луценко; 104) Юрко Луценко; 105) Лукаш Марусенко; 106) Петро Марусенко; 107) Гаврило Марчук; 108) Іван Микитин; 109) Дмитро Микитюк; 110) Іван Микитюк; 111) Іван Микитюк (487); 112) Якоб Микитюк; 113) Антон Миколайчук; 114) Григор Миколайчук; 115) Ян Миколайчук; 116) Іван Мушак; 117) Онуфрій Мушак; 118) Якуб Мушак; 119) Юрко Нижник; 120) Іван Опарчук; 121) Данило Павлюк; 122) Ілько Павлюк; 123) Михайло Петрусь; 124) Стефан Подчеваний; 125) Іван Покіч; 126) Ярема Покіч; 127) Андрій Полатайко; 128) Василь Полатайко; 129) Іван Полатайко; 130) Данило Полатайко; 131) Климентій Полатайко; 132) Михайло Полатайко (405); 133) Петро Полатайко; 134) Стефан Полатайко; 135) Федір Полатайко; 136) Ян Полатайко; 137) Андрій Свидрів; 138) Тимофій Свидрів; 139) Кость Свидрів; 140) Лаврентій Свидрів; 141) Микита Свидрів; 142) Онуфрій Свидрів; 143) Тимофій Свидрів; 144) Юрко Свидрів; 145) Якуб Свидрів; 146) Яків Свидрів (411); 147) Іван Скорупський; 148) Антон Слюсарчук; 149) Іван Слюсарчук; 150) Федір Слюсарчук; 151) Микита Смерекович; 152) Микола Сметанюк; 153) Олександр Сметанюк; 154) Григорій Срібний; 155) Стефан Срібний; 156) Ян Срібний; 157) Федір Томишин; 158) Яким Ційчин; 159) Ґабрієль Федорович; 160) Антон Федоришин; 161) Семен Федоришин; 162) Стах Федоришин; 163) Семен Феніцький; 164) Гаврило Юркевич; 165) Дмитро Юркевич; 166) Данило Юркевич; 167) Кость Юркевич; 168) Михайло Юркевич; 169) Стефан Юркевич; 170) Семен Яцишин [1, k. 506a-527].

Халупники: 1) Дмитро Андріїв; 2) Юрко Андріїв; 3) Василь Андрійович; 4) Дмитро Андрійович; 5) Іван Андрійович; 6) Михайло Андрійович; 7) Никифор Андрійович; 8) Марія Андрійович; 9) Матій Андрійович; 10) Михайло Андрійович; 11) Никифор Андрійович; 12) Олекса Андрійович; 13) Юрко Андрійович; 14) Стефан Андрійович; 15) Анна Бариляк; 16) Антон Бариляк; 17) Станіслав Бариляк; 18) Ярина Бариляк; 19) Василь Басараб; 20) Федір Бедженар; 21) Василь Бойчук; 22) Іван Бойчук; 23) Олекса Бойчук; 24) Матій Буній; 25) Ілько Василів; 26) Гринь Воловатий; 27) Михайло Воловатий; 28) Іван Голинський; 29) Павло Голюк; 30) Дмитро Грегораш; 31) Петро Грегораш; 32) Стефан Грегораш; 33) Текля Грегораш; 34) Федір Грегораш; 35) Ян Грегораш; 36) Анна Гринішак; 37) Андрій Гринішак; 38) Іван Гринішак; 39) Йосиф Гринішак; 40) Олекса Гринішак; 41) Роман Гринішак; 42) Стефан Гринішак; 43) Тимофій Гринішак; 44) Федір Гринішак; 45) Стефаниха Гринишак; 46) Олекса Гринчак; 47) Іван Гричка; 48) Іван Гричко (пізніше прізвище на Гречко); 49) Іван Гричко (імовірно, Гречко); 50) Гринькевич; 51) Василь Дем’янчук; 52) Данило Дем’янчук; 53) Дмитро Дем’янчук; 54) Олекса Дем’янчук; 55) Семен Дем’янчук; 56) Юрко Дем’янчук; 57) Юсько Дем’янчук; 58) Якоб Дем’янчук; 59) Антон Дронюк; 60) Йосиф Здеско; 61) Андрій Іроденко; 62) Іван Іроденко; 63) Микола Іроденко; 64) Микита Іроденко; 65) Параска Іроденко; 66) Стефан Іроденко; 67) Андрій Йосипенко; 68) Дмитро Йосипенко (молодший) (710); 69) Дмитро Йосипенко (старший) (873); 70) Іван Йосипенко; 71) Микола Йосипенко; 72) Петро Йосипенко; 73) Дмитро Кілліман; 74) Іван Кілліман; 75) Олекса Кілліман (597); 76) Олекса Кілліман (615); 77) Федір Кілліман; 78) Штефан Кілліман; 79) Афтанасій Кіндрат; 80) Юрко Ковальчук; 81) Дмитро Козак; 82) Семен Козак; 83) Василь Костик; 84) Гриць Костик; 85) Кость Костик; 86) Якуб Костик; 87) Семен Костирко; 88) Семен Костирка; 89) Ілько Кочержук; 90) Микита Майковський; 91) Петро Майковський; 92) Захарій Мекєтник; 93) Семен Мекєтник; 94) Гаврило Микитюк; 95) Іван Микитюк; 96) Матіїха Микитюк; 97) Микита Микитчук; 98) Григорій Микитюк; 99) Семен Микитюк; 100) Антон Миколайчук; 101) Іван Миколайчук; 102) Ян Миколайчук; 103) Кость Міркевич; 104) Петро Нереда; 105) Гаврило Нижник; 106) Гнат Нижник; 107) Гринь Нижник; 108) Микита Нижник; 109) Іван Павлюк; 110) Данило Павлюк; 111) Микола Павлюк (553); 112) Микола Павлюк; 113) Семен Павлюк; 114) Антон Петрусь; 115) Іван Петрусь; 116) Василь Пістуняк; 117) Іван Полатайко; 118) Ілько Полатайко; 119) Микола Полатайко; 120) Михайло Полатайко; 121) Томаш Полатайко; 122) Андрій Подчамсавий; 123) Григорій Подчамсавий; 124) Михайло Подчамсавий; 125) Анна Свидрів; 126) Андрій Свидрів; 127) Гнат Свидрів; 128) Дмитро Свидрів; 129) Іван Свидрів; 130) Данило Свидрів; 131) Тимофій Свидрів; 132) Василь Сем’ярчук; 133) Микола Скорупський; 134) Юрко Скорупський; 135) Ян Скорупський; 136) Данило Слюсарчук; 137) Кость Слюсарчук; 138) Матфій Слюсарчук; 139) Юрко Слюсарчук; 140) Михайло Смеречанський; 141) Федір Срібний; 142) Андрій Теодорчук; 143) Андрій Троценко; 144) Георгій Турина; 145) Данило Федоришин; 146) Дмитро Федорин; 147) Дорка Федоришин; 148) Андрій Федорович; 149) Василь Феніцький; 150) Федір Феніцький; 151) Михайло Хоменко; 152) Дмитро Хроменко; 153) Ян Хом’як; 154) Гнат Цівкач; 155) Іван Цівкач; 156) Микита Цівкач; 157) Гаврило Юркевич; 158) Микола Юркевич; 159) Якуб Юрків; 160) Дмитро Яворський; 161) Віцентій Яцишин; 162) Ілля Яцишин [1, k. 527-542].

Отже, за даними цього документа, соціальні верстви населення української громади Надвірної виглядають так: двоє духівників, четверо власників міських кам’яниць, шестеро, вірогідно, найманих робітників, 22 родини городників, 20 родин ремісників різних фахів, 169 родин рільників і 163 сім’ї халупників.

Соціальний склад населення єврейської громади Надвірної.

Єврейська меншина Надвірної складалася із 374 родин, у яких був один броварник, один крамар, один золотник, один пекар, один пропінатор, один столяр, два кравці, два склярі, два цирульники, два комірники, п’ять фірманів, шість шинкарів, 12 власників реальності, 18 безробітних, 22 купці, 23 ремісники, 59 гендлярів, 71 власник будинків і 159 халупників. Міські євреї повністю зосередили у своїх руках роздрібну, крайову й зовнішню торгівлю. З фахів ремесла першість тримали золотарство, склярство, кравецтво, пекарство, цирульництво та перевізництво. Вони також випускали для місцевого населення спиртні напої.

Плебс єврейської меншини м. Надвірна складали ремісники, халупники й комірники, а патриціт – особи, котрі виготовляли спиртні напої, займалися торгівлею.

Верстви населення надвірнянської польської громади:

Духовенство польської громади: Антон Яблонський – ксьондз та Ян Фішер – вікарій [1, k. 505]. Чиновники: 1) Леон Бірчинський (судовий канцелярист); 2) Томаш Ґрольський (податковий контролер); 3) Леопольд Древнянський (канцелярист суду); 4) Міхал Запалінський (податковий ад’юнкт); 5) Йозеф Зешек (повітовий староста); 6) Краснодемський (канцелярист староства); 7) Адам Маліновський (повітовий секретар); 8) Адам Масловський (нотаріус); 9) Йозеф Павлічек (податковий офіціал); 10) Станіслав Петролевіч (судовий виконавець); 11) Кароль Поршинський (суддя); 12) Констянтин Слупінський (секретар повітової ради) [1, k.505–506]. Медицина: Йозеф Абгарович. Педагоги: Ян Турянський. Фармацевти: Владислав Зємбовський (аптекар) [1, k. 506].

Власники будинків: 1) Ян Галіковський; 2) Ян Дуткєвіч; 3) Йозеф Заславський; 4) вдова Куделька; 5) Йозеф Мочерадинський; 6) Анбросій Станішевський; 7) Ян Стоцький [1, k.506, 506a, 508, 513, 517, 518, 524]. Домівники: 1) Фелікс Бруняний; 2) Шадковський [1, k.524, 526]. Ремісники: Боднарі: Йосиф Новицький [1, k.511]. Друцярі: 1) Ґабрієль Басараб; 2) Францішек Ковальський [1, k.506 b, 509]. Ковалі: 1) Михайло Барткевич; 2) Павло Барткевич; 3) Миколай Камінський; 4) Михайло Колянковський; 5) Францішек Качоровський; 6) Францішек Мочульський; 7) Ян Оклавець; 8) Антон Тершак; 9) Францішек Тершак [1, k.508, 510, 519, 520, 522, 523]. Конвісар: Леон Войцеховський [1, k.512]. Кушнірі: Леон Вагелеховський. Різники: 1) Францішек Данір; 2) Антон Нагалевіч [1, k.509, 514]. Слюсарі: Антон Турчинський [1, k.509]. Стельмахи: Войцех Бариляк [1, k.515]. Столярі: Микола Янковський [1, k.509]. Теслі: Якоб Брезінський [1, k.510]. Шевці: 1) Йозеф Новаковський; 2) Ігнатій Паконь [1, k.514, 515]. Рільники: 1) Францішек Беднарський; 2) Ян Бідзінський; 3) Йозеф Бруняний; 4) Ян Дереновський; 5) Йозеф Куницький; 6) Міколай Мішкєвіч; 7) Стефан Новицький; 8) Матеуш Петрусь; 9) Марцін Ровінський; 10) Миколай Турянський [1, k.510, 512, 517, 522, 524]. Городники: 1) Стефан Новицький; 2) Йозеф Ровінський; 3) Ян Ровінський; 4) Францішек Станішевський [1, k.525, 526]. Халупники: 1) Ян Беднарський; 2) Войцех Бідзінський; 3) Ян Бідзінський; 4) Кароль Бічінський; 5) Ґреґож Бруняний; 6) Микола Бруняний; 7) Томаш Бруняни; 8) Янко Бруняний; 9) Йозефа Дуткевич; 10) Томаш Комарський; 11) Ян Леснєвіч; 12) Лобачинський; 13) Войцех Луговий; 14) Піотр Майковський; 15) Антон Мочарський; 16) Марцін Мочарський; 17) Микола Мочарський; 18) Ян Моцний; 19) Антон Ніжнікевич; 20) Йозеф Ніжнікевіч; 21) Станіслав Ніжнікевіч; 22) Кароль Новіцький; 23) Йозефа Осермалєвіч; 24) Антон Ровінський; 25) Йозеф Ровінський; 26) Міхал Ровінський; 27) Ян Ровінський; 28) Францішка Росінська; 29) Ян Росінський; 30) Якуб Скорупський; 31) Миколай Сяркевіч; 32) Францішек Славінський; 33) Людвік Турчинський [1, k.528–542].

Німці. Німецька громада нараховувала 42 родини і за своїм соціальним складом, як і українська, польська та єврейська общини, була різнорідною. Серед німців бачимо чиновників, ремісників, рільників, халупників, тобто їх община теж складалася з патриціату та плебсу. До патриціату відносимо міську інтелігенцію, яка займала різні пости в міській адміністрації, а до плебсу – халупників, домівників, рільників і ремісників.

Громада німецької меншини. У склад міського патриціату від німецької меншини входили: Чиновники: 1) Йордан Вібр – повітовий інженер; 2) Йосиф Доллер; 3) Ян Дорфлер – податковий комісар; 4) Францішек Кемел – податковий офіціал; 5) Ян Нойманн – судовий ад’юнкт; 6) Йосиф Петцел – збирач податків; 7) Фердінанд Попіль – повітовий комісар; 8) Карл Яґерманн – збирач податків [1, k.505–506]. Медицина: 1) Герман Ґелцлінгер – міський лікар; 2) Морітц Фоєрштадт – приватний лікар [1, k.506]. Фармацевти: Антон Штиллер – аптекар [1, k.506]. Власники домів: 1) Йосиф Вебер; 2) Юлія Гаусер; 3) Естер Ґрюнштайн; 4) Кароль Кагле; 5) Францішек Ланґардт; 6) Емілія Хрістофолеменс; 7) Ян Шмідт [1, k.506, 506a, 508, 509, 524]. Ремісники: Слюсарі: Ян Матьяс [1, k.511]. Столярі: 1) Райнгард Бурґгардт; 2) Генріх Зедлер; 3) Вінцентій Лахет; 4) Ян (Йоганн. – П.С.) Матьяс [1, k.509, 511, 515, 523]. Рільники: 1) Кароль Бауер; 2) Сімон Кілліман [1, k.506a]. Плебс німецької громади: Городники: 1) Йосиф Ганус; 2) Якуб Ластес; 3) Станіслав Шайнбірґер [1, k.526, 527]. Халупники: 1) Кароль Бауер; 2) Якуб Бауер; 3) Матей Буніґ; 4) Йосиф Віснер; 5) Естер Гальберт; 6) Марцін Ганус; 7) Юлій Ганус; 8) Альберт Геніґ; 9) Ян Гіпнер; 10) Міхал Ґросс; 11) Якоб Дріммер; 12) Ян Саллер; 13) Альберт Ушер; 14) Йозефа Штурманн [1, k. 506, 506a, 529, 530, 532, 533, 536, 537, 542]. Пенсіонер: Кароль Майєр [1, k.506].

Печатка. Штемпель міської громади Надвірни мав овальну форму, яка наближалася до круглої. Її розмір – 38х32 міліметри. По овалу печатки зліва направо йде напис польською мовою: «PIECZEC URZ.: GMINY MIASTA NADWORNY». У середині печатки зображено родинний герб магнатської родини Куропатвів, яка від закладення міста до середини ХVIII ст. володіла Надвірною – найбільшим містом Галицької Гуцульщини. Відтиск печатки зроблено зеленим чорнилом. Відтиск можна оцінити між задовільною і доброю якістю поставлення [1, k.542]. Безперечно, цей відтиск для української, зокрема, гуцулознавчої, сфрагістики є цінною знахідкою.

Підбиваючи підсумки, можна зробити такі попередні узагальнюючі висновки, які в майбутньому корелюватимуться у досконалішу інформацію про нинішній адміністративний центр краю Галицької Гуцульщини:

1. Міська громада Надвірної 1870 р. ні в соціальному, ні в національному плані не була однорідною. Окрім титульної нації – українців, в адміністративному центрі Галицької Гуцульщини проживали ще й національні меншини: німці, поляки та євреї.

Серед усього складу жителів міста найбільша громада – єврейська, а найменша – німецька. До речі, польська громада теж не вельми більша від німецької.

2. На той час Надвірна була відсталим аграрно-ремісничим і торговим центром Галичини без жодного великого промислового підприємства.

3. Корінна нація була, на жаль, відсторонена євреями від торгівлі, а також австрійською владою від управління у міському органі самоуправління. Усі адміністративні посади в міських органах державного управління займали чужинці. Цей факт засвідчує національний гніт з боку крайової влади Галичини, яка призначала на посади в місті лише чужаків. Титульній нації – українцям дісталася другорядна роль і в розвитку міської економіки. Їй дозволяли займатися лише в аграрному секторі та ремеслі, де вона мала явну перевагу над іншими етнічними громадами, які проживали у місті.

4. Соціальне розшарування помітне в усіх чотирьох національних громадах: українській, єврейській, польській і німецькій. Найзаможнішу верству міста становили купці (2,4%) і гендлярі (6,6%). У торгівлі трудилися 87 родин єврейського походження, або 9,7% усього міського населення. Середньозаможні верстви населення Надвірної – рільники, ремісники, крамарі, шинкарі, власники будинків, власники реальності, інтелігенція, яких у місті налічувалося 398 родин або 44,3% міщанської громади. Весь плебс (комірники, городники, домівники) міста налічував 425 родин або 46,9%. Серед соціальних верств міського населення найчисленнішими стали рільники (42,3%) і халупники (40,9%)». [1, ст.13-21].

Володимир Кубійович – український історик, географ, енциклопедист, видавець, громадсько-політичний діяч, організатор видання та головний редактор Енциклопедії українознавства та фундаментальної праці «Ґеоґрафія українських і сумежних земель» у своїй праці «Етнічні групи південнозахідної Галичини на 1.1.1939 р.» подає статистичні таблиці про етнічний склад населення по повітах і громадах.

Повіт Надвірна на 01.01.1939 рік. Усього населення – 152510 чоловік, українці – 123500, поляки – 13355, євреї – 11835. По місту Надвірна: всього – 11300 чоловік, 4400 – українці, 2150 – поляки, 3850 – євреї, інші – 900. [2. ст.71].

Національний склад жителів Надвірнянського району за даними перепису 2001 року.

Українці – 111885           (98,57 %); росіяни – 993 (0,87 %); білоруси – 83 (0,07 %); поляки – 68 (0,06 %); молдовани – 44 (0,04 %); інші – 435 (0,38 %).

Цю публікацію можна використати для історичного дослідження родинного дерева і пошуку родичів по лінії споріднення.

Джерела:

1. APKW, zesp. TS.24/ 26, sygn. 1131, k. 503-543.2

Петро Сіреджук. Національний і соціальний склад населення Надвірни 1870 р. Вісник Прикарпатського університету. Історія. Випуск 25, 2014, ст. 13-21.

2. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної Галичини на 1.1.1939 р., Національна статистика Галичини, Записки Наукового Товариства імени Шевченка Лондон – Мюнхен – Н`ю Йорк – Париж 1953 London – Miinchen – New York – Paris 1953. ст. 71.

Примітка:

Пропінатор – корчмар.

Халупники – категорія залежних селян у Польщі і Великому Литовському князівстві, які у висліді волочного переміру 1557 року втратили землю і залишилися з власною хатою та невеликими земельними наділами. Халупники відбували панщину, наймалися на працю у фільварках або ставали ремісниками.

Цирульник, цилюрник, цилюрик – особа, котра виконувала у старовину обов’язки лікаря, банника і перукаря.

 

Ігор АНДРУНЯК,

член Національної спілки

краєзнавців України.

ДАЛІ БУДЕ

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!