Газета по-надвірнянськи
 

Ресурси землі і народонаселення

31 липня 2020, 11:01 | Рубрика: Новини Версія для друку Версія для друку 38 переглядів

Жити потрібно за можливостями, а не за бажаннями.

Відомий англійський учений, демограф, священник Р. Мальтус доводив, що бідність не є результатом поганого керівництва, неправильного розподілу багатств і т. д., а дією природного закону, згідно з яким виробництво продуктів харчування зростає в арифметичній прогресії, а населення – у геометричній. Він вважав, що «вирішення даної колізії» полягає у тому, що людству доведеться свідомо йти на добровільне обмеження його самовідтворення, інакше – ріст чисельності людей отримуватиме пагубні наслідки бідності: епідемії, хвороби, війни, голод, недоїдання, збільшення смертності і т. д. (ХVІІ століття).

Автор цієї публікації не є великим адептом теорії Мальтуса, але факти свідчать самі за себе: відбувається стрімке зростання кількості жителів планети, тому виникають гострі проблеми в її матеріальному забезпеченні, а ресурси землі – поступово вичерпуються. У той же час, історичний досвід показує, що з підвищенням матеріального і культурного рівня народів народжуваність знижується без введення будь-яких обмежувальних заходів, а технічний прогрес виробництва продуктів харчування дозволяє значно підвищити темпи їх росту.

Чи достатньо всього цього сьогодні? Тому виникає потреба акцентувати увагу читачів, громадськості до проблеми, зазначеної у назві цієї статті. Адже світ, його економіка, політика, інформація й інші сфери все більше і більше глобалізуються, країни інтегруються у загальний планетарний спосіб життя, а, головне, – люди (людство) прагнуть постійного підвищення рівня добробуту, незважаючи на природні можливості планети, що веде до серйозних проблем, частина з яких порушена у цій публікації.

Природні ресурси – це сукупність об`єктів і систем живої та неживої природи, комплекси природнього середовища, які оточують людину і використовуються нею у процесі суспільного користування для задоволення матеріальних, культурних та інших потреб людини, населення. До них відносять: сонячну енергію, атмосферу, гідросферу, грунт, корисні копалини й інші. Природні ресурси поділяються на вичерпні (поновлювальні і непоновлювальні) та невичерпні. Основний напрям їх освоєння – це комплексність використання та значення екологічної, гігієнічної, соціально-психологічної й інших цінностей, як природного об`єкту.

Мінеральні ресурси – природні речовини матеріального походження, які використовуються у господарстві як сировина чи джерело енергії. Щорічно із земних надр видобувають понад 120 млрд. тонн різноманітної сировини і палива (їх є більше, як 125 видів ), у т. ч. : вугілля – загальні запаси 15 трильйонів тонн, розвідані – 9 трильйонів; нафта – загальні запаси її та природного газу складають відповідно 350-450 трильйонів тонн, достовірно відомі – 100 млрд. тонн та 200-300 трильйонів м. куб. (достовірні – 100 трильйонів м. куб.); руди. Залізна руда – 800 млрд. тонн (250 млрд.тонн), марганцева руда – 17 млрд. тонн, хромова – 16 млрд. тонн, алюмінієва – 70 млрд. тонн, свинцева – 200 млн. тонн, цинкова – 350 млн. тонн, олов`яна – 20 млн. тонн і т. д.

Земельні ресурси. Вони відносяться до відновлювальних, їх якість залежить від вмісту гумосу у грунті. Орні землі: Європа – 59% світової ріллі, Америка – 23 %, Африка – 15 %, Австралія – 3 % і т. д. На них негативний вплив мають ерозивні явища. Через дану причину щорічно із сільського господарства виводять до 9 млн. гектарів ріллі. Загально площа суходолу землі складає 149 млн. кв. км., а земельний фонд – 134 млн. кв. км., що складає 13,4 млрд. гектарів або 26% земної кулі.

Водні ресурси. Належать до відновлювальних видів. Світовий океан займає 71% загальної площі землі, а це 14 млрд. кв. км. (10% суходолу вкриті льодовиками, у них міститься 24 млн. кв. км. води, у підземних джерелах – 23 млн. кв. км). В озерах – 170 тисяч кв. км. і т. д. Потреби у воді постійно зростають, їх щорічне використання збільшується на 4 тис. куб. км. За час, коли населення землі зросло у 3 рази, використання прісної води збільшилося у 17 разів. Це особливо відчутно у густо заселених регіонах планети, де основними споживачами прісної води виступають сільське господарство – 63%, промисловість – 27%, комунальна сфера –7%, транспорт – 5% і т. д. Для раціонального використання водних ресурсів у світі збудовано понад 16 тис. водосховищ, потужні і ригаційні системи тощо.

Світовий океан – джерело важливих для людства ресурсів. Тут мешкає чисельна кількість тварин, а його води містять багатющі запаси мінеральної сировини. Вчені вважають, що цих ресурсів достатньо, аби прогодувати біля 20 млрд. осіб, зокрема, 80% морської біомаси займає риба, кальмари, устриці, креветки, ракоподібні й ін. Щорічно зі світового океану видобувають 85-90 млн. тонн риби та інших морепродуктів. Цим самим популяція забезпечує себе у 20% потреби білка тваринного походження. У той же час людство використовує світовий океан і як смітник, куди скидають побутові, виробничі та радіаційні відходи. Океан і суходіл – це єдина екологічна система, криза в якій загрожує знищенням всієї біосфери.

Лісові ресурси. Це 3,8 млрд. га; промислова деревина – 50 млрд. м. куб. Ліс – основний постачальник кисню на планеті, виконує грунтозахисну, водоакумулюючу, природоохоронну та рекреаційну функції, є місцем відпочинку людей, збору грибів, ягід тощо. Деревину використовують як цінний будівельний матеріал, сировину для хімічної промисловості і т.д. Площа лісів в Україні – 15,9% усієї території або 10,4 млн. га.

Рекреаційні ресурси – це сукупність природних та антропогенних об`єктів і явищ, які використовують для відпочинку, лікування, туризму. Сюди належать природоохоронні об`єкти, пам`ятки історії, архітектури, етнографічні особливості території та інші. До основних видівцих ресурсів відносять: узбережжя теплих морів, береги річок, озер, водосховищ, лісові масиви і луки, передгірські та гірські країни, міста-курорти, фортифікаційні споруди. На характер використання рекреаційних ресурсів великий вплив має стан територій, чистота або забруднення вод, повітря, грунтів; порядок чи безладдя у соціально-політичному житті суспільства, економіка країни тощо.

До енергетичних ресурсів відносять нафту, вугілля, торф, сланці, гідроенергію, геотермальну, ядерну, сонячну, вітрову, енергію морських відпливів та припливів, енергію біомаси і вироблену іншими нетрадиційними джерелами. У структурі світового виробництва електричної енергії відновлювальні джерела посідають 2 місце – 19%, вугілля – 39%, атомна енергетика – 17%, газ – 15%, нафта – 8%. Потреби у використання енергоносіїв неухильно зростає. У 1994 р., приміром, загальне енергоспоживання землян досягло позначки 10 млрд. тонн у нафтовому еквіваленті. Якщо рівень споживання залишиться таким, як у згаданому році, то вугілля вистачить на 440 років, нафти – на 30 років, газу – на 50 років. Що стосується ядерної енергетики, то завдання стоїть у використанні не тільки урану – 235, а всієї кількості уранових руд, запаси яких, наприклад, в Україні, цілком достатньо для задоволення потреб енергетики. Питання лише у технологічних підходах. Дешевої енергії у нас немає, ніхто її безкоштовно нам не дасть, тому потрібно економити наявні ресурси. Майбутнє в енергетиці належить термоядерному синтезу, але до нього повернуться не раніше, ніж суспільство відчує нагальну потребу у його вирішенні. Коли ринок виявить, що кіловат-година нафти чи газу дорожча за термоядерну, тоді його синтез з`явиться достатньо швидко. Не за горами той час, коли людство навчиться споживати енергію водню – невичерпне джерело всіх його енергетичних потреб.

Народонаселення. У 2019 році населення землі складало 7,7 млрд. чол. (для порівняння, у 1900 році – майже 1 млрд.). Щорічний приріст його складає 90 млн. осіб, тобто дві такі держави як Україна!). За прогнозами ООН: кількість населення сягне у 2025 році – 8,2 млрд., 2050 році – 9,7 млрд., а 2100 р. – 11 млрд. осіб. Більшість країн світу роблять спробу керувати відтворення населення через державну демографічну політику, яка включає систему адміністративних, економічних, пропагандистських та інших заходів у бажаному для себе напрямку. Людська спільнота характеризується чисельністю, густотою розселення, темпами росту, віковим, статевим складом, національністю, мовою, сімейним станом тощо. З народонаселенням тісно переплітають такі поняття, як урбанізація – це багатоплановий процес збільшення кількості міського населення та підвищення ролі міст, міського способу життя. На початку 20-х років минулого століття міське населення не перевищувало 14%, тепер – понад 52%. Число міст-мільйонників у світі наближається до 210; міграція – механічне переміщення людей. Вона є зовнішня і внутрішня. Із зовнішньою міграцією тісно пов`язані негативні тенденції, т. зв. «відпливів умів», високопрофесійних спеціалістів; а внутрішня – переселення людей із сіл у міста ; «демографічний вибух» – сучасні тенденції зростання населення землі зазнають певних змін, тобто «вибух» змінюється поступовим затуханням, відповідною логістикою і не дають підстав для катастрофічних прогнозів з приводу майбутнього перенаселення землі. Проте вони все-таки залишають місце для тривоги з приводу катастрофічного зростання споживання енергії.

Враховуючи, що ресурси землі обмежені, постає закономірне питання: як ставитися до зростання чисельності населення землі? З цього приводу існують безліч теорій, прогнозів, пропозицій. Про одну з них – мальтузіанство мовилося вище. Інша теорія – регулювання народжуваності від однієї до двох дітей на сім`ю для забезпечення біологічного відтворення населення; ще інша т. зв. «межа росту» – одна людина на заміну померлої; більш-менш одинакова народжуваність у всіх регіонах планети тощо. Відтворення населення – це не тільки біологічне поновлення, а й процес виховання, освіта, формування світогляду нового покоління, розвитку його творчого потенціалу. Демографічну, як і інші проблеми, людство може подолати спільними зусиллями, пам`ятаючи при цьому, що: природа є необхідною умовою матеріального життя суспільства, джерелом ресурсів для виробництва, середовищем його суспільства; процес взаємодії природа – суспільство вступив у нову фазу, яка характеризується суперечностями між ними, появою нових екологічних труднощів. Захисники довкілля констатують, що людство використовує 1,75 ресурсів землі, тобто у 1,75 разів швидше, ніж планета здатна відновлюватися протягом року. Зокрема: у 1993 році річну межу ми перетнули 21 жовтня, у 2003 р. – 22 вересня, у 2017р. – 2 серпня, у 2019 р. – 2 липня. Усе це веде до екстремальних ситуацій у вигляді погіршення природніх умов, споживання, змін клімату і т. д.

Сьогодні потрібно говорити про глобальну зміну клімату, а не про глобальне потепління. Клімат стає щораз більше і більше нестабільним. Весна не починається у березні, осінь – у вересні, зима – у грудні. Грані між порами року стираються. Рекордні показники погоди за останні 30 років виглядають так: у 2015 р. – 56 рекордів, у 2016 р. – 33, у 2019 р. – 30. Ці зміни впливають не тільки на природу, а й на життя, здоров`я, добробут людей.

Через збільшення кількості вуглецю в атмосфері, клімат дестабілізується, що спричинює пікові атмосферні явища, неймовірну кількість опадів, повені, засухи, пилові бурі, торнадо тощо. Глобальна зміна клімату – одна з найгостріших економічних проблем.

За даними науковців, уже у нинішньому столітті середня температура на планеті підвищиться на 2 градуси, а у наступному – на цілих 5 градусів. Це призведе до руйнації і навіть зникнення різних екосистем. Підвищення температури хоча б на 1 градус приводить до того, що майже 1 млрд. осіб будуть змушені адаптовуватися до нових умов або мігрувати, щоб залишитися у придатних для життя територіях. Причиною глобальних змін клімату є надмірне використання викопного палива ( людство вимагає комфортних умов, розкоші, незважаючи на наслідки) та неефективне споживання енергії, яку виробляють усіма джерелами. Парникові гази, що утворюються при цьому, викликають посилення т. зв. парникового ефекту. Рівень вуглецю в атмосфері зростає, площі вирубки лісів збільшуються (щорічно на 20-24%), флора і фауна бідніють, скорочується кількість рослин, тварин і т. д. ООН прогнозує, що до кінця нинішнього століття світовий океан підвищиться на 30-90 см від нинішнього рівня, температура його щорічно зростатиме на 0,075 градусів, у т. ч. почнуть масово танути льодовики. У 2018-му повені торкнулися 35 млн. людей, нині, за оперативною інформацією, майже 18 млн осіб. До 2100 року деякі острови і низинні території ризикують опинитися під водою, а понад 75 млн. людей стануть «кліматичними переселенцями».

Зростання чисельності населення, ріст світової економіки, збільшеня валового внутрішнього продукту і споживання обернуться неймовірними наслідками для навколишнього середовища. Уряди країн у своїх планах повинні враховувати згадані проблеми, які впливають на чисельність і вікову структуру майбутнього покоління, а, отже, сприятимуть чи перешкоджатимуть досягненням цілей сталого розвитку.

Які наслідки матимуть такі зміни, наприклад, для здоров`я людей?

Насамперед, ризик зростання серцево-судинних захворювань (із цієї причини щорічно помирають понад 18 млн. людей або 31% усіх смертей).

Далі – кліматичні коливання від високих до низьких температур протягом короткого періоду різко загострюють летальність; зміни клімату сприяють появі і поширення раніше невідомих інфекційних захворювань (хвороба Ебола, коронавірус та інші); забруднення повітря (сажа, пил та ін.) спричинюють розвиток онкопатології (у першу чергу, легень), цукрового діабету, хронічних захворювань дихальної системи; глобальні зміни клімату негативно впливають і на психіку, збільшується кількість депресивних станів, суїцидів, порушується критична оцінка власного здоров`я і тощо.

Які наші дії?

На державному рівні:

1. Регулювати негативний вплив забруднюючих факторів на зміну клімату шляхом зменшення їх викидів у атмосферу. Кіотські і Паризькі угоди зобов`язують усі країни до середини ХХІ століття на 50% перейти на відновлювальні джерела енергії з подальшим їх нарощуванням. Лише ці заходи дозволять утримувати підвищення температури на планеті не вище 2 градусів. Сучасні технології (сонячні батареї, вітроенергетика, електромобілі та інші ) спроможні уже сьогодні скоротити викиди в атмосферу до 30%

2. Менше пластику, заміна поліетилену на екологічно чисті упаковки; вторинна переробка сміття.

3. Підвищувати енергоефективність будівель і споруд, їх термоізоляцію, герметизацію, використання світлодіодних ламп тощо.

4. При покупці побутової техніки обов’язково враховувати енерго­ефективність моделі.

5. Менше працювати. Переходити на 4-денний робочий тиждень (доведено, що у робочі дні рівень парникових газів збільшується, а у вихідні – зменшується.). Це яскраво ілюструється на прикладі великих промислових регіонів , де під час закриття окремих виробництв у зв`язку з пандемією коронавірусу, показники забрудненості атмосфери зменшувалися у рази.

6. Не замовчувати згадані проблеми, говорити про них, а, головне, – понижувати вплив руйнівних факторів для природи і суспільства.

На побутовому рівні:

1. Схуднути. Люди із зайвою вагою, а їх у світі понад 640 млн. чол., виробляють більше вуглецю як худі, бо споживають більше їжі, напоїв, на що використовується додаткова енергія. Ожиріння тягне за собою викиди зайвих 700 мегатонн СО2, що становить біля 1% усіх викидів.

2. З`їдайте їжу, яку купили. У США 10% енергії іде на вирощування, переробку, упаковку і транспортування харчових продуктів, до 40% з яких потрапляють на звалище.

Інші фактори:

1. Дієта на основі рослинної їжі.

2.Зменшення авіаперельотів і використання нафти, газу у автомобільному транспорті.Життя без автомобілів заощаджує біля 2.4 тони еквіваленту СО2 на рік.

3. Створення невеликих сімей.

Людині важко мислити маштабно і зазирнути у майбутнє.

Однак, випадково викинутий пластиковий посуд чи недопалок – це крапля у морі відходів, але нам, вам, вашим дітям та онукам жити у цьому світі, тому краще дбати про екологію, ніж страждати від неї.

На думку автора, сучасна пандемія коронавірусу тісно пов`язана з проблемами, порушеними у цій статті. За станом на 20 липня 2020 р. кількість інфікованих землян на коронавірус перевищує 15,5 млн. чол., понад 1200 осіб померло. На превеликий жаль, інфекція повільно іде на спад, даючи спалахи то в одному, то в іншому регіоні, країні. Епідемія раніше невідомої хвороби, яка, у першу чергу, вражає легені, почалася у Китайській провінції Хубей і протягом 2-х тижнів поширилася світом, вразивши 188 країн і територій. ВООЗ оголосила про пандемію згаданого захворювання. Практично в усіх країнах світу ввели карантинні й інші обмежувальні заходи, які дали можливість скоротити значну кількість потенційних його жертв.

Декілька фактів про перебіг хвороби. Інкубаційний період (час від зараження до перших клінічних проявів) – від кількох днів до 2 тижнів; починається зі звичайних катаральних явищ, в окремих випадках втрачається нюх, смак, підвищується температура тіла з наростаючими наслідками аж до двобічного запалення легень; можливі і інші ускладнення, у т. ч. і тромботичного характеру, які найчастіше закінчуються летально.

Профілактичні заходи загальновідомі: часте миття рук, дезінфекція приміщень, речей, носіння захисних масок, відповідного одягу, соціальна дистанція, самоізоляція для контактних чи підозрілих осіб і т. д. Головне – у будь-яких випадках – консультація і при потребі лікування у сімейного лікаря, у відповідних медзакладах, бо тільки такі підходи допоможуть вам позбутися недуги, захистити себе, своє оточення, забезпечити відновлення працездатності, займатися улюбленою справою, зберегти життя.

Влада у майже всіх країнах світу вдається до запровадження превентивних заходів, обмежуючи чи забороняючи масове скупчення людей на невеликих територіях, у громадських місцях, у закладах торгівлі, транспорті; максимальне тестування хворих, осіб з групи ризику, контактних та інших. Заслуговує на увагу боротьба з коронавірусом в Уругваї. Тут лише 847 інфікованих людей та 23 смертних випадки на 3,5 млн..жителів країни або 0,6 на 100 тис. осіб. У той же час як у сусідній Бразилії та Аргентині цей показник складає відповідно 12,2 та 4,5. Це стало можливим завдяки майже повному тестуванню населення та його обстеження у домашніх умовах (мінімум контагіозності), т. зв. спеціальна допомога «від дверей до дверей». Тут люди повністю підтримують уряд і його заходи, акцентуючи: «ми можемо не поділяти економічну політику, але – не боротьбу з вірусом».

З уст багатьох людей, у т. ч. і від інтелігенції можна почукти скептичні висловлювання на кшталт, це неправда, це не піддається логічному аналізу, це змова фармацевтичної мафії, це штучно придумана проблема з метою утримувати народи у страху, вимагаючи з їх гаманців колосальні кошти і т. д. Що тут можна сказати, які привести аргументи? Скептики, невігласи, балакуни – огляньтеся навколо себе, розпитайте, як протікала хвороба у ваших рідних, сусідів, знайомих, чим це все закінчилося. Скільки витрачено ресурсів, психологічного напруження, не кажучи про невідворотні втрати. А тим, котрі хочуть наочності – попросіться у реанімаційні відділення, щоб особисто побачити таких хворих.

Щодо фармацевтичної мафії, то можна зауважити, що на сьогодні немає вакцини, інших препаратів, які б безпосередньо діяли на знищення вірусу, а лікування проводять у кращому випадку, патогенетичне ( тобто причинно-наслідкове). А то і симптоматичне. Правда , окремі «фармділки» вдаються до все можливих реклам препаратів, здорожчання певних груп ліків, до накручування цін тощо. Але загальновідомо, у т. ч. із релігійного вчення: будувати свій добробут «на горі людей» просто неприпустимо, гріховно. За все це доведеться рано чи пізно відповідати. Коронавірус запустив небувалу до цього часу економічну кризу. Втрати світової економіки обчислюють 9 трильйонами доларів; для її відновлення знадобиться 3-5 років (ось вам «вигода» світової економічної мафії).

У той же час коронавірус за декілька місяців зробив те, чого активістам не вдавалося досягти десятиліттями. За короткий період неймовірно очистив повітря у неймовірних масштабах. Економіст Берк вважає, що кількість врятованих через зменшення забруднення повітря жителів перевищує смертність від коронавірусу. За його даними, з цієї причини лише у Китаї врятовано життя 4 тис. дітей і 23 тис. дорослих. Але є і низка негативних наслідків. Медичні маски, халати, рукавиці, інші засоби захисту, поліетиленові пакети, харчова плівка збільшують кількість продукованого сміття, не кажучи про їх контагіозність (контактність між здоровими і хворими).

Лікуванню тіла має передувати опіка над душею

У світлі висвітлюваної теми не можна хоча б у спрощеному вигляді охарактеризувати енергетичні ресурси в Україні. Загальні обсяги вугілля складають 117,2 млрд. тонн, а розвідані запаси – 56-52 млрд. тонн. Нафта і газ: видобуток нафти щорічно складає 4,5 млн. тонн або 10% від потреби, видобуток природного газу за останні роки знизився з 68,3 млн. тонн м. куб. до 20, а це 20% від потреби; сланцевий газ – загальні ресурси оцінюють у 2-32 трильйони м. куб.

Відновлювальні види енергії: сонячна і вітроенергетика дають щорічно 0,75-17,3 МБТ; біоенергетика – у державі цей вид енергії досягається лише за рахунок використання біомаси, у той же час як у Європі – і за рахунок деревообробної та хімічної промисловості, відходів від тваринницьких комплексів тощо. Саме використання альтернативних джерел енергії дозволяє економити основні ресурси і значно зменшити забруднення навколишнього середовища.

Що стосується глобальної зміни клімату, то наша держава «відчуває» на собі всі її негативні наслідки, особливо у нинішьому році. Підвищення температури на 1 градус і більше спостерігається практично в усіх регіонах: зима – безсніжна, лісові пожежі, загорання торфовищ, пилові бурі, смерчі, торнадо й особливо червневе наводнення, яке привело до небачених матеріальних збитків на суму більше 2 млрд. грн., а ще – коронавірус з усіма його наслідками – завдали нечуваної шкоди економіці, як мінімум на 2-3 роки (замість щорічного зростання ВВП на 4 % маємо зниження його на 7 % і більше). Невідкладні і превентивні заходи для нас повинні повністю співпадати з відповідними світовими.

Окрім цього:

– потрібна коротко- і довгострокова програми готовності країни до глобальних змін клімату;

– перехід від суцільних до вибіркових рубок лісу з повним циклом його безвідходного використання на місцях;

– відновлення і заліснення прибережних та придорожніх водно-пилозахисних смуг;

– відновлення та будівництво нових берегоукріплюючих дамб та інших інженерних споруд;

– заборона будь-якого будівництва на заплавах рік, потічків;

– у сільському господарстві: наукові підходи до сівозмін; крапельне зрошування;

– використання рідких мінеральних добрив, боротьба зі шкідниками тощо.

Таким чином, зв`язок суспільства із природою полягає не тільки в їх спільному існуванні, а й в активній взаємодії одне з одним. Суспільство з часом дуже змінюється, а сама природа істотних змін не зазнає, що веде до зворотнього процесу, впливу на розвиток того ж суспільства та його свідомості. Навіть в одних і тих же кліматичних поясах різні народи живуть по-різному. Все залежить від системи виробництва, управління, політичної доцільності, культури тощо. Суспільство впливає на природу не тільки шляхом розширення обсягу використання природніх ресурсів, але «заганяє» її у глибину та в космос, але й спрямовує певні зусилля на її відновлення. Криза між природою і суспільством у кінцевому підсумку веде до розумної економічної, екологічної політики шляхом посилення охорони навколишнього середовища, впровадження безвідходних і маловідходних технологій, покращення екологічної освіти і виховання населення.

Достатньо лише відмітити, що сьогодні на планеті понад 820 млн. людей голодують, у 140 млн. дітей, молодших 5 років, спостерігається затримка росту від недоїдання. У недалекому майбутньому можливі т. зв. «голодні бунти», війни за продукти харчування. У той же час кожний житель землі перебуває у бурхливому потоці інформації, хоче мати вигідне життя, щоб насолоджуватися всіма благами цивілізації.

Епідемія коронавірусу, зокрема, дає нам можливість задуматися над долею всього людства. На нашу думку, повинна бути докорінно змінена світова економічна стратегія. Зараз практично кожна країна втілює в життя свою економічну модель, мало інтегруючи її у світову, відстоює т. зв. національні інтереси. Але, виходячи з сучасних реалій, на перше місце потрібно ставити загальний, планетарний підхід до використання природних ресурсів, бо за нинішнього підходу їх доведеться експортувати з інших планет сонячної системи. Потужні світові економіки мусять раціонально підтримувати відсталі малоефективні економіки, для чого, щоб зберегти планету для життя і процвітання прийдешніх поколінь; в іншому разі – ми можемо просто її знищити. Гординя певної частини країн,їх лідерів стала ілюзією широких наукових фантазій. Мусимо оцінювати ситуацію такою, якою вона є, щоб не допустити непоправного.

Майбутнє людства закладається уже сьогодні. Воно повинно проаналізувати помилки минулого, використовувати наукові досягнення за призначенням. У найближчі 30-50 років очікуємо на:

– віртуальне переміщення у просторі і часі;

– широке використання у повсякденному житті технічних засобів. Вони стануть для нас друзями, комунікація з комп`ютерами та іншими простроями увійдуть у повсякденне життя людей;

– цифрова інфраструктура: різні конкретні мобільні додатки дозволять розширювати контакти між людьми, полегшувати й удосконалювати їх різні потреби, вона може стати санітарією нашого часу;

– штучний інтелект почне змінювати інтелектуальну працю багатьох спеціалістів;

– суцільна роботизація.

З іншого боку, якщо людство не вживатиме заходів для зменшення викидів в атмосферу та забруднення навколишнього середовища уже сьогодні і негайно, то втрачатиме 5-20% ВВП щорічно від завданої шкоди природі. А для позитивної зміни потрібно зовсім небагато: лише 1% світового валового продукту.

Як виглядатиме нинішнє наше століття, питання залишається відкритим. Усім нам, незалежно де ми живемо, потрібно готуватися до неспокійних часів. Світ ХХ століття назавжди відійшов у минуле. Здається, він опинився на межі домінування законів над беззаконням, добра над злом, здорового глузду над абсурдністю буття і, нарешті, елементарного інстинкту самозахисту над самознищенням. Ми опинилися поміж світами, зазначав П. Пікассо. Отже, «серйозні проблеми не можна вирішувати на тому рівні, на котрому ми їх створили» (А. Ейнштейн).

Михайло КІНАШ,

м. Яремче.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!