Депутатський склад Надвірнянської районної ради сьомого скликання невдовзі завершує свою діяльність. Про перемоги і поразки, здобутки та невдачі, а також чим пишаються і що не встигли зробити районні обранці від політичної партії ВО «Свобода» розповідає голова фракції свободівців у районній раді Сергій Штогрин.
Досьє:
– депутат Надвірнянської районної ради двох скликань 2010-2015рр., 2015-2020 рр.;
– член політичної партії ВО «Свобода» з 2008 р.;
– закріплений за виборчим округом № 31 (с. Стримба);
– член постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, підприємництва, комунальної власності, земельних відносин та екології;
– народився 3 лютого 1971 р.;
– одружений, має двоє дітей;
– приватний підприємець;
– хобі – подорожі.
Громадська робота: співорганізатор та активний учасник спортивних і культурних заходів, волонтер БФ «Свобода. Гідність. Перемога», робота з виборцями на окрузі та загалом жителями району.
– Сергію Романовичу, Ви – депутат районної ради уже двох скликань. У порівнянні охарактеризуйте депутатську діяльність двох каденцій і чим саме Вам запам’ятається районна рада сьомого скликання?
– Перш за все дякую всім, котрі підтримали і проголосували за ВО «Свобода» та особисто за мене на місцевих виборах, уже вдруге доручивши мандат депутата районної ради. Ми з однопартійцями намагалися виправдати усі сподівання та максимально працювали в межах своїх депутатських повноважень. Ці дві каденції, як на мене, неможливо порівняти і, звісно, районна рада сьомого скликання для мене стала прогресивним і демократичним органом місцевого самоврядування. Минуле скликання, а це 2010-2015 роки, ще було своєрідним відлунням тієї радянської системи. Тоді свободівці вперше з’явилися у районній раді у кількості 10 депутатів із 62 і стали найактивнішими обранцями, яким таки вдалося зламати той «радівський стереотип». Натомість, каденцію 2015-2020 років я б назвав проєвропейським зразком депутатської діяльності. Якщо у двох словах, то назвав би сьоме скликання «каденція компромісу». У цьому скликанні фракція ВО «Свобода» складає 8 районних обранців із 36, а також на посаду голови районної ради більшістю голосів депутатів обрали свободівця Івана Гурмака.
Запам’ятається сьоме скликання великою кількістю проробленої роботи у районі, а це є найголовніше для депутата. Інколи люди не розуміють суті громадської роботи й роботи депутата. Для багатьох навіть стає справжнім відкриттям, що роботу депутатів місцевих рад не оплачують. Часто закидають, мовляв, та за що вам зарплату платять?! Доводиться постійно пояснювати, що депутати місцевих рад працюють виключно на громадських засадах і заробітну плату їм не виплачують, що наших людей дуже дивує.
Депутатство – це важка робота, яка відбивається, у першу чергу, на сім’ї. Це своєрідне волонтерство, за яке винагородою, особисто для мене, є почуті слова вдячності від громади.
– Розкажіть про депутатську роботу фракції ВО «Свобода» у районній раді. Які пріоритети і чим саме пишаєтесь, що вдалося зробити за поданням Вашої фракції?
– Депутати-свободівці є одними з найактивніших депутатів у районній раді за кількістю поданих запитів і звернень щодо проблем, які, в основному, стосуються господарки району. Головне – це не просто клопотатися про усунення тієї чи іншої проблеми, а реально підходити до неї, виходячи з можливостей районного бюджету. Це, здебільшого, ремонт і покращення умов у закладах освіти, медицини й культури, як от, наприклад, заміна покрівлі та вікон, чи облаштування санвузлів у селах Красна, Гвізд, Стримба та у місті Надвірній. А також встановлення дитячих ігрових, силових майданчиків, футбольного поля (с. Стримба, смт. Делятин). Неодноразово депутати районної ради зверталися щодо ремонту доріг та мостів на їхніх виборчих округах, але такі проблеми потребують вирішення на державному рівні. У пріоритеті комфорт жителів району і створення умов для розвитку дітей.
Особисто я вдячний за підтримку колегам-депутатам у зверненні свободівців щодо будівництва котельні для Надвірнянських шкіл № 1 та № 2. Нагадаю, що підприємство, яке подавало тепло до цих закладів, неодноразово займалося таким собі «тепловим шантажем» і часто діти взимку навчалися в холодних приміщеннях. Пригадую, як особисто голова районної ради Іван Гурмак лобіював це питання. Спільно з міською радою вдалося побудувати котельню і вже два роки вона працює на благо громади, при чому не забруднюючи довкілля.
Виконання депутатських запитів та звернень залежать від наполегливості самого депутата, від його контролю над усуненням тієї чи іншої проблеми. Насправді, не все так просто і тому депутат повинен контролювати весь процес заради успішного результату.
Робота фракції ВО «Свобода» – це колективна відповідальність. Ми є представниками націоналістичної сили і попередньо прийняття рішень обговорюємо та узгоджуємо між собою. Завжди голосували в інтересах громади району.
– Чи виступала фракція ВО «Свобода» ініціатором звернень районної ради до вищого керівництва держави?
– Так. Інколи спільно з фракціями інших політичних сил. Депутати-свободівці виступали проти розформування добровольчих батальйонів та проти введення ринку землі, що є неприпустимим у час російської агресії, зверталися щодо збереження інституту сім’ї, проти підвищення цін на газ та, зокрема, встановлення плати за транспортування газу, зверталися щодо заборони діяльності на території України православної церкви московського патріархату, апелювали до керівництва держави щодо вивішування червоно-чорного прапора на адміністративних будівлях, клопотали про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України та інші.
Фракція «Свободи» у районній раді підтримувала звернення й таких підприємств, як НГВУ «Надвірнанафтогаз» та інші.
Хтось може сказати, що такі звернення органів місцевого самоврядування не дають результатів, але я вважаю, що треба «стукати» і висловлювати свою позицію.
– Ви – голова постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, підприємництва, комунальної власності, земельних відносин та екології районної ради. Розкажіть про її роботу.
– Робота нашої комісії доволі складна й різноманітна, бо охоплює багато важливих питань. Однак старалися із господарським підходом приймати рішення і, перш за все, щоб вони ставали корисними для громади району. Оскільки у власності районної ради перебувають комунальні заклади медицини та інших служб, а також такі комунальні підприємства, як «Теплокомуненерго», «Планувально-архітектурне бюро», «Аптека 100», часто постають питання ремонту приміщень, продовження договорів оренди чи встановлення тарифу на тепло. Заслуховуємо звіти керівників комунальних підприємств. Щодо земельних відносин, то питань фактично не виникало з цього приводу, адже землі належать до сільських, селищних та рад ОТГ.
Проблемні питання екології це, насамперед, поводження з твердими побутовими відходами. Стихійні сміттєзвалища для нашого туристичного краю є катастрофою. Постійно порушували питання поводження з ТПВ на сесіях районної ради, організовували виїзди комісії на потенційну ділянку для будівництва сміттєсортувальної лінії, і навіть заслухали пропозиції з цього питання польських інвесторів. З місця це питання таки не зрушилося і сміття Надвірнянщини продовжують возити у с. Рибне Тисменицького району. Можливо, й наше суспільство не готове до прийняття відповідальних рішень, бо з боку людей виявився великий спротив щодо виділення земельної ділянки під будівництво сміттєсортувальної лінії чи заводу. Хоча всі виступають за чисте довкілля.
Також серед проблем екології обговорювали звернення щодо незаконного вирубування лісу в деяких населених пунктах району. Комісія виїжджала на місце для фіксації порушень. Одним із важливих питань є укріплення берегів та впорядкування русел річок, однак ми можемо тільки скеровувати звернення до відповідних служб, що й робимо.
– Ви спільно з колегами-свободівцями активно виступали за збереження Надвірнянської школи-інтернату, нині це гімназія №5. Прокоментуйте позицію і чи не шкодуєте сьогодні про таке рішення?
– Абсолютно не шкодую і я попередньо докладно вивчав це питання. На звернення директора, колективу та батьків учнів школи-інтернату наша фракція вирішила підтримати збереження навчального закладу. Я все розумію, що відбуваються реформи, вводять європейські стандарти, але мені ніхто не дав відповіді на запитання: «Де повинні бути діти з інтернату, в яких немає сім’ї?». Ліквідувати завжди легше, аніж створити. Якщо б діти із соціально незахищених сімей мали змогу перебувати у прийомних сім’ях чи виховуватися у спеціальних будинках сімейного типу, то я погоджуюсь, нам би непотрібні були школи-інтернати. Однак, поки інших умов, а саме кращих, для дітей із проблемних сімей не створили, при чому на загальнодержавному рівні, це питання не має логічного вирішення. Обласна рада пішла нам на зустріч і передала приміщення теперішньої гімназії №5 на утримання, що дає змогу вкладати у будівлю кошти і ремонтувати. Так і зроблено протягом останнього року.
Покращуємо умови навчання та проживання учнів, а цим дітям потрібна увага, тепло і підтримка дорослих, бо не у всіх є люблячі батьки. Багато хто не вірив, що заклад вдасться зберегти, але на сьогодні гімназія функціонує і є рідним домом для майже сотні дітей з усього району. Із цього питання скликали позачергову сесію районної ради і ми знайшли таки взаєморозуміння з депутатами та компроміс щодо збереження навчального закладу.
– Ваша думка щодо проведення реформи децентралізації?
– Свободівці виступали проти реформ у час російсько-української війни. Однак, як бачимо, війна триває вже сьомий рік, а з нею і незавершена реформа децентралізації. У нашому районі немає жодної об’єднаної територіальної громади, утвореної згідно з Перспективним планом. Думаю, це через відсутність комунікації з боку влади. З людьми потрібно було спілкуватися, а наразі частково створився хаос. Попереду – чергові зміни, у т. ч. і специфіки роботи органів місцевого самоврядування і територіального устрою загалом.
Реформа децентралізації має два кінці. Плюс реформи в тому, що вона об’єднує сильніші населені пункти зі слабшими, бо, якщо відверто, то дотаційні села не можуть існувати, як самостійні. Створюють об’єкти інфраструктури та надання адміністративних послуг жителям на місцях. Також керівники на місцях матимуть більше повноважень і для громади це – позитивно. Успішність самої ОТГ визначатиметься ефективністю роботи її голови та працівників. Щодо зменшення кількості чиновників, про яке говорять, то навряд це відбудеться, навпаки – потрібно чимало кваліфікованих людей на посади в апарати ОТГ.
– Як щодо громадської роботи?
– Найбільше уваги ми надаємо допомозі учасникам російсько-української війни (детальніше про це можна ознайомитися на офіційній сторінці БФ «Свобода-Гідність-Перемога»). Серед депутатів-свободівців районної ради є учасник бойових дій Василь Білоус, який паралельно із депутатською роботою захищав Україну 4 роки на сході. Також серед депутатів районної ради є волонтери, одні, котрі допомагають на місцях, інші ж везуть волонтерську допомогу безпосередньо на передову, як от Ігор Голіней та Володимир Черленюк. Я особисто завжди фінансово долучаюсь до різного роду волонтерських заходів чи поїздок.
Також з однопартійцями багато уваги надаємо патріотичному вихованню молоді, і, загалом, стараємось створювати різні заходи для розвитку підростаючого покоління. Я декілька років підряд особисто долучаюся до проведення Всеукраїнського турніру із шахів у Надвірній, завжди підтримую різні футбольні турніри.
Зокрема, спільно з командою ВО «Свобода» проводимо різні спортивні турніри, інтелектуальні конкурси, гумористичні молодіжні шоу для того, щоб показати, що молоді люди рухаються у правильному руслі, а інших – спонукати бути більш активними і не боятись проявляти свої здібності, адже освічена, амбіційна та вольова молодь – це запорука сильної держави, це наша віра і наше майбутнє. Я вірю у молодих людей і для них потрібно створювати перспективи саме в Україні.
– І наостанок. Що побажаєте читачам?
– Хочу подякувати голові районної ради Іванові Гурмаку, депутатському корпусу та працівникам виконавчого апарату районної ради за плідну каденцію сьомого скликання, за взаєморозуміння та повагу одне до одного.
Депутати фракції ВО «Свобода» по можливості розказують про свою роботу, звітують перед виборцями і хочу зазначити, що це аж ніяк не піар, а справді звіт перед громадою. Напередодні місцевих виборів бажаю виборцям «не вірити у казки», а обирати достойних, котрі не словом, а ділом доводять свою депутатську ефективність.
На завершення розмови скажу такі слова: не хлібом єдиним ситий народ, усе-таки потрібна свобода у наших серцях. Як говорив провідник української нації Степан Бандера: «Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він, зрештою, втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний»…
Прес-служба Надвірнянської районної ради.
Версія для друку
6,125 переглядів
