Медична реформа. Дожити і пережити карантин

Другий етап медичної реформи (вторинної ланки) збігся у часі з коронавірусною пандемією, спочатку жорсткий, а зараз адаптивний, карантини, звісно, не могли не позначитися на всьому процесі змін, новацій, самій діяльності й функціонуванні медичних лікувальних закладів. Не виняток – і Надвірнянська центральна районна лікарня, до складу якої входить унікальний відділ, в якому поєдналися, здається, непоєднані вузькі профілі – урологічно-отоларингологічно-офтальмологічний. У його забезпеченні сучасним медичним обладнанням помітна роль належить районній раді та організаторським, управлінським здібностям директора лікарні Сергія Ємельянчука.

Часопис «Народна Воля» вирішив не з`ясовувати кому належить авторство у такій незвичній назві відділу. (Хоча, цікаво, звичайно). Зате ми поставили перед собою завдання довідатися хто нині стоїть на сторожі чоловічого здоров`я у районі, чи є кому передати досвід знаному у Надвірнянщині авторитетному лікарю-урологу із півстолітнім стажем та й загалом – чи відчувається нині реформаторська хода. Бо ми вже знаємо, що, приміром, до вузького спеціаліста скеровує тепер сімейний лікар. Якраз його електронне скерування в системі Е – health уможливлює реалізацію ключової формули: «гроші йдуть за пацієнтом». Як відомо, Надвірнянська ЦРЛ уклала договір з Нацслужбою здоров`я України на надання 22 медичних послуг.

Надають допомогу за трьома профілями

Власне про це та ще чимало іншого, не менш важливого й актуального, – у нашому спецрепортажі.

Із трансформацією Надвірнянської центральної районної лікарні у комунальне некомерційне підприємство (КНП) Надвірнянської районної ради урологічно-отоларингологічно-офтальмологічний відділ своєї назви, а, отже, і призначення, не змінив; його не скоротили, не оптимізували.

Щоб потрапити у цей відділ, на третій поверх, варто обійти райлікарню зліва від центрального входу. Натискаю на дзвінок. Мені відчиняє молодша медична сестра… Згодом приходить лікар, дає бахіли і проводить по коридору до м`якого дивану на медсестринському посту.

…Завідувач структурного підрозділу КНП «Надвірнянська центральна районна лікарня районної ради» Роман Михайлович Гуменюк розповідає: – Наш відділ розрахований на 30 ліжок. Тут надають допомогу за трьома профілями: урологічну, отоларингологічну (вухо,горло,ніс) та офтальмологічну. Крім 7-ми палат, є перев’язочна; операційна; оглядова – лор; – очна. Відділ добре оснащений апаратурою. Нещодавно одержали трансуретральний резектор (для малих операцій на простаті) вартісю 300 тис.грн. Маємо контактний ліптотрінтор, щоб дробити каміння в сечовому міхурі; катетеризаційні цистоскопи, що уможливлюють заводити маленькі трубочки у лоханки нирок і таким чином знімати, скажімо, ниркові коліки.

У відділі працює 6 лікарів, у т.ч. чотири урологи. Ми проводимо складні обстеження, процедури, маніпуляції, продовжує Р.Гуменюк і наголошує: – У нашому районі хворі урологічного профілю одержують належну медичну допомогу. Урологія у відділі займає 15 ліжок. Серед недужих переважають пацієнти із сечокам’яною хворобою. 40 відсотків слабих лікуються від каміння нирок, сечоводів, сечового міхура. Також є запальні процеси нирок, сечового міхура та інші недуги. На другому місці – аденома (доброякісна гіперплазія) простати: ця патологія – у 18 відсотків хворих. Водночас виявляємо злоякісні новоутворення (пухлини) нирок, сечового міхура, простати. Звісно, не всі пухлини тут лікуємо. А обстежуємо і скеровуємо у КНП «Прикарпатський онкологічний центр» обласної ради (колишній Івано-Франківський онкодиспансер).

Оперують урологічних пацієнтів у хірургічному відділенні, де є операційна (там також проводять інструментальне обстеження). Опісля прооперованих ліфтом доставляють знову у відділ для подальшого стаціонарного лікування.

Як і будь-який інший відділ, урологічно-отоларингологічно-офтальмологічний важко уявити собі без середнього і молодшого медичного персоналу. Тут, зокрема, працюють 7 медичних сестер (5 постових, перев’язочна і старша медсестри). Роман Гуменюк наголосив на їхньому професіоналізмі, високій кваліфікації і незамінній ролі у лікувальному процесі, зокрема, у догляді за післяопераційними хворими.

У підпорядкуванні Романа Гуменюка два отоларингологи Христина Іваніщак та Святослав Стасів. У відділі для хворих на недуги вуха, горла й носа відведено 10 ліжок.

Офтальмологічну групу відділу очолює досвідчений лікар Галина Гевкалюк. За словами Р.Гуменюка, у відділі вже проводять операції із заміни кришталика (при катаракті). Цьогоріч виконано 25 таких оперативних втручань і всі – успішні.

Символічну «екскурсію» по відділу представникам місцевих ЗМІ влаштували молоді лікарі-урологи Володимир Ковалюк та Володимир Панчина, який доїжджає з м.Яремче, а також їх колега Святослав Стасів.

На момент нашого спілкування пацієнтів у відділі виявилось обмаль. Як пояснив Роман Гуменюк, відділ перебуває у зоні очікування карантинних хворих на COVID-19. Планових хворих не госпіталізують, а тільки ургентних.

Поєднані і досвід, і династії, і мотивація

Усі троє наших співрозмовників закінчували один вуз – Івано-Франківський державний медичний університет. У Святослава Стасіва, який працює лор-лікарем уже 8-й рік, медики – і світлої пам`яті батько Михайло, який свого часу завідував відділенням реанімації, і мати Олександра Євгенівна, яка й досі працює лор-лікарем у поліклініці, а також дружина – стоматолог. Тому, каже, відчуває велику відповідальність і перед самим собою як медиком, і перед батьками, які своїм добрим прикладом і багаторічною працею в галузі медицини мотивували і його обрати фах лікаря.

Володимир Панчина (в урології – вже 7 років) твердить, що завдяки використанню нової сучасної апаратури лікарі мають можливість надавати якісну медичну допомогу, розвивати і вдосконалювати свої професійні навики. На рахунку лікаря – ендоскопічні, малоінвазивні, а також відкриті операції.

Володимир Ковалюк працює лишень два роки, але вже встиг відчути що урологія – це його фах. Навіть, коли серйозно травмував руку, все одно йшов на працю, – зізнається щиро молодий лікар. Каже: – Робота багатопланова – ендоскопія, лапароскопія, відкриті операції… Урологія є дуже об`ємна наука і тісно пов’язана із сексопатологією, андрологією (репродуктивне здоров`я чоловіків). Свою першу операцію виконував під орудою наставника Романа Михайловича Гуменюка. Завідувач відділу своїми підлеглими задоволений і радий, що має кому передати свій багатющий досвід.

Роман Гуменюк – лікар із 50-річним стажем практичної роботи. У Надвірній – із 1973-го. Дружина – також медик, медична сестра, зараз – на заслуженому відпочинку. Три дорослі дочки вибрали також точні науки, але не медицину, мовить Роман Гуменюк. Одна з дочок захистила, навіть, кандидатську дисертацію, стала кандидатом хімічних наук, старшим науковим співробітником Академії наук України. Вийшла заміж за надвірнянця, який працював уже у Канаді. Зараз там проживають, з чоловіком виховують двоє дітей. Друга дочка – у Кременчуці Полтавської області. Третя – також фінансист, проживає і працює у Надвірній.

Майбутній лікар закінчив середню школу із срібною медаллю у рідному селі Підгір`я, що на Богородчанщині. Після 6-річного навчання у тому ж таки Франківському медінституті скерували у Рівненську область. Місце роботи урологом знайшлося аж у містечку Дубровці під Білоруссю, згадує Роман Михайлович. Так мимоволі і став урологом. Тобто, не він обрав спеціалізацію, а вона його обрала сама. Щоправда, спочатку працював і хірургом, і урологом. Але відчув, що поєднувати це все важко, і перейшов суто до урологічної діяльності. Систематично підвищував кваліфікацію у найкращих клініках Києва, Запоріжжя…

У Надвірнянській ЦРЛ 6 років працював заступником головного лікаря з лікувальної роботи (тоді Олександра Іванчука), керував районним комітетом профспілки медичних працівників Надвірнянщини, який об’єднував 32 профкоми. Був начальником штабу цивільної оборони. Р.Гуменюк пригадує, як тоді на високому рівні організовували змагання санітарних дружин, залучаючи кожне підприємство, колгосп, з ношами, протигазами. Але жодного разу не покидав урологічної практики в стаціонарі! – наголошує лікар.

Роман Гуменюк спочатку був єдиним урологом у Надвірнянщині. Коли став начмедом, на роботу взяли ще одного лікаря цієї спеціальності – Тараса Пушкара, який, до речі, працює і нині. Після звільнення з посади начмеда Роман Михайлович у 1995-му очолив урологічний відділ.

- Протягом року в нашому відділі лікуються 550 чоловік, – констатує очільник відділу. – По лінії лор, очного відділів – значно менше. Останніми роками зростають патології, зокрема: доброякісна і злоякісна новоутвори простати, сечокам’яна хвороба. Доводилося мати справу з багатьма складними випадками. Серед них – особливо комбіновані травми: розриви нирки, сечового міхура. От, приміром, пригадую розрив сечового міхура і прямої кишки, коли чоловік так собі сів на пень…

Авторитетний погляд на дві системи

Із відстані прожитих професіональних років не може собі втямити фахівець, як нині через коронавірусну пандемію студенти-медики вчаться дистанційно. – Медицини неможливо вчитися дистанційно, – підкреслює Роман Гуменюк. – Особливо перший курс, коли молода людина щойно починає «ступати» у професію. А старші курси? Коли потрібно працювати вже безпосередньо з хворими у палаті під наглядом викладача… Як студент може дистанційно опанувати ті чи інші та, навіть, елементарні навики в медицині?!. Я вважаю, що дистанційного навчання у медицині не повинно бути.

Під час розмови у невеликому своєму кабінеті Роман Михайлович наочно показує великі коробки з медикаментами, якими заповнена всередині і зверху шафа. – Тут і ліки, і шприци, – деталізує завідувач відділу, – які ми одержуємо з аптечного складу. Не все у повній мірі, але необхідним забезпечені наші стаціонарні хворі.

Порівнюючи рівень медицини радянських часів і нинішніх, Роман Гуменюк констатує: – Тоді ліками шафи були набиті. Але тільки був пеніцилін і стрептоміцин. Зараз ми навіть ці препарати не використовуємо у лікуванні. Але тоді мусіли дати пацієнту те, що в шафі, і він не мав права піти в аптеку щось докуповувати… А нині, лікар дає те, що є а якщо необхідного лікарського засобу немає, то виписує рецепт на руки і пацієнт йде купляти. Крім того, нині ми застосовуємо у діагностично- лікувальному процесі складнішу, дорожчу й ефективнішу апаратуру, ніж колись. І в цьому – тільки перевага медичної реформи.

***

… У спокійній виваженій розмові швидко минув час. У коридорі ще уточнюю щось у Володимира Ковалюка. Роман Михайлович в цю ж мить віддає розпорядження санітарці і прямує в одну із палат до пацієнтів.

Володимир Ковалюк проводжає мене до дверей. Уже, спускаючись по сходах, знімаю бахіли, маску… А надворі – спекотна вереснева осінь.

Леся ДУТЧАК (текст), Іван ГРИДЖУК (світлини) «Народна Воля».