Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначають Міжнародний день людей похилого віку, проголошений 50-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН. За міжнародною класифікацією особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. У Надвірнянському районі такого поважного віку людей є 14 266 осіб.
У нашій державі з 1991 року щорічно відзначають цей день. Увесь світ об’єднується навколо цієї дати, всі країни, незважаючи на їх розвиток, звертають увагу населення планети до людей похилого віку, тому, що людське суспільство прогресивно старіє. За останні 100 років кількість людей, старших за 60 років, на нашій планеті збільшилась у 5 разів. І тому Генеральна Асамблея ООН закликає уряди і влади, громадські організації та бізнес -структури, а також всіх людей на землі звернути і зосередити увагу на сприянні у вирішенні проблем літнього покоління. Цивілізоване суспільство – це суспільство для всіх віків. Ми повинні спільними зусиллями забезпечити людям поважного віку якісне, повноцінне і різноманітне життя, яке б приносило їм задоволення.
Роман Огерук, директор Надвірнянського територіального центру соціального
обслуговування (надання соціальних послуг).
Усім, звичайно, хочеться, щоб осінні дні були погожими та теплими, так і осінь свого життя кожна людина прагне провести у теплі родинного затишку, оточена піклуванням та любов’ю рідних і близьких. Але, спілкуючись щоденно уже протягом майже 30-ти років з людьми поважного віку, роблю висновок, що однією з найбільших проблем поважних людей є самотність та потреба у сторонній допомозі. Практично у всіх літніх людей здоров’я підірване важкою працею, пережитими голодними довоєнними і післявоєнними роками.
Кажуть, що самотня людина не та, котра наодинці, а яка не знаходить прихисту для душі навіть у гурті. Добре, коли людина на старості років не самотня, коли вона забезпечена, коли рідні оточують її увагою і теплом. Але часто літні люди не можуть дочекатися любові і допомоги від своїх рідних, особливо в останні роки, коли молодь виїжджає за кордон на роботу, часто доглядати чужих людей, залишаючи своїх батьків без догляду і допомоги. Розумію, що життя таке тепер. Але хочу, щоб діти задумались, щоб совість потім не мучила, коли не буде поруч людей, які дали їм життя, які виховали їх, які саме зараз потребують не так і багато – бути поруч і допомогти.
Пам’ятайте, доньки і сини,
Може і у Вас ще є батьки.
Тож навідуйте частіше їх,
Рідних, близьких і старих…
А ще 1 жовтня в Україні відзначають День ветерана, започаткування якого стало виявом глибокої пошани суспільства до людей, які зробили неоцінений внесок у встановлені Української держави, зміцненню її економічного, культурного та інтелектуального потенціалу. Саме їм випала доля боронити рідну землю, відбудовувати зруйновані міста і села у повоєнні роки, пройти крізь лихоліття, голодомору та репресій.
Ми мало замислюємося над тим, хто такі ,,особи похилого віку”, чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, найбільше багатство яких – досвід, знання, уміння, мудрість. Нинішні ,,літні люди” є останніми носіями класичної культури межі XIX-XX століть, того часу, в якому понад усе цінували честь, вихованість, толерантність.
Мудрість, практичний досвід і довіра людей старшого покоління вселяють у нас віру у завтрашній день і особливо потрібні всім нам сьогодні. Доброта й чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужу біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в нещасті й біді – це стало нормою життя наших літніх людей. І має служити прикладом для нас – молодшого покоління. Пам’ятаймо: людина, яка дожила до поважного віку, гідна поваги навіть тільки тому, що їй це по милості Божій вдалося.
Шановні надвірнянці поважного віку, пенсіонери і ветерани! Від усього серця бажаю Вам міцного здоров’я та довголіття, злагоди та Божої ласки і захисту. Нехай в цьому стрімкому світі завжди по особливому світиться родинний теплий вогник-вічне джерело наснаги і любові. Із святом Вас!!!
Версія для друку
705 переглядів
