Два місяці у Надвірнянщині не вщухають розмови з приводу заробітних плат працівників органів місцевого самоврядування. На обговорення винесли тільки окремих посадових осіб району, що більш схоже на політичне замовлення напередодні виборів до місцевих рад. Голова Надвірнянської районної ради Іван Гурмак прокоментував згадану ситуацію та розповів скільки реально отримує зароблених коштів і чому навколо його особи плетуться політичні інтриги.
– Я в політиці вже більше 15 років. Ще неповнолітнім став прихильником тоді політичної партії СНПУ, а тепер є членом ВО «Свобода». За цей період навіть на місцевому рівні бачив чимало політичних дестабілізаційних дій окремих активістів, поливання брудом опонентів та інші методи політичної боротьби. Не вважаю себе чиновником, бо моя робота полягає у відстоюванні інтересів громади Надвірнянщини і протягом 5 років на посаді голови районної ради я керувався виключно людськими та націоналістичними принципами. Як учаснику Революції Гідності і свободівецю, котрий втратив на Майдані своїх побратимів, мені важливо не осоромити пам’ять полеглих Героїв.
До чого я це веду? А до того, що насправді радий статті про мою заробітну плату, бо це не якийсь корупційний скандал, це мої зароблені гроші, чесно задекларовані, бо я не приховую перед громадою своїх статків. Я розумію значення «активісти», котрі борються з корупцією, але «активісти», які борються із заробітними платами, то щось нове. Якщо ті ж «активісти» протягом останніх трьох років можуть прозвітувати про свої власні доходи, представити чесно зароблені суми, на які щомісячно живуть і надати інформацію про сплачені податки, то, можливо, вони й мають моральне право оцінювати роботу інших людей.
Я 100 тисяч не отримую, як дехто намагається цим ввести в оману жителів району. Заробітну плату собі не призначаю. Є постанови Кабінету Міністрів України, які й визначають посадові оклади працівників державної служби та органів місцевого самоврядування. Щодо преміювання чи інших виплат, то вони теж встановлені у постанові КМУ, до того ж преміювання працівників районної ради здійснюється у розмірі до 60% посадового окладу. Місцеві ради діють відповідно до постанов уряду, а не на власний розсуд. Задекларована мною сума заробітку в 124 тис. гривень не є щомісячною заробітною платою, це нарахування зарплати, відпускних та оздоровчих, крім того з цієї суми ще не утримані податки – щомісячна втричі менша. Тож очевидним є той факт, що у замовників згаданої статті було на меті ввести в оману громаду і частково у них це вийшло. Чому я впевнений, що стаття замовна? А тому, що минулого року вносив у декларацію аналогічні зміни і тоді це нікого не цікавило. А от цього року перед місцевими виборами ті, котрі не мають власних здобутків перед громадою, рахують чужі гроші.
Хтось зауважив, що буцімто у час коронавірусної пандемії та паводку в районі я взагалі не мав би отримати заробітну плату. Тож мені цікаво, а за які кошти я повинен відновити свою господарку, адже будинок, де я живу, постраждав внаслідок повені. Крім того, щодо коронавірусного захворювання, то всією родиною ми перехворіли цією недугою: у мене й дружини двостороння пневмонія, в одного із трьох синів підтверджений ковід. Можливо, саме моя робота голови районної ради і стала причиною хвороби всієї сім’ї, бо працював я в час пандемії щодня й без винятків.
Щодо благодійності, то я ніколи не висвітлював і не буду пред’являти квитанції щодо благодійної допомоги. Це та робота, про яку не прийнято говорити, хвалитися чи виправдовуватися нею. Як член молодіжної християнської організації «АГАПЕ» я добре знаю вислів «Ти ж як робиш милостиню, то нехай твоя ліва рука не знає, що робить права».
Єдине, що все-таки скажу про допомогу фронту, це та волонтерська робота, яку за власні кошти я робив завжди ще до посади та на посаді голови районної ради і яку робитиму до цілковитої перемоги над московським окупантом. Бо саме завдяки тим хлопцям і дівчатам на передовій російсько-української війни, землякам із Надвірнянщини я мав можливість працювати у Надвірнянській районній раді. Своїм побратимам-військовослужбовцям можу чесно дивитися в очі, як і кожному жителю району. А це головне і цього бажаю кожному депутату, чиновнику будь-якого рівня.
Слава Україні!
Героям Слава!