Газета по-надвірнянськи
 

Учитель. Отець. Пастир

20 листопада 2020, 11:40 | Рубрика: Духовність Версія для друку Версія для друку 69 переглядів

10 листопада минуло 20 років від дня відходу до Вічності отця-мітрата Михаїла Косила. Духовні діти великого катакомбного вчителя вже написали багато гарних слів про свого духівника і батька. Також і я зробив невелику нарізку із власного дослідження та пропоную цікавому читачеві.

косило

Українська Греко-Католицька Церква у 2-й половині ХХ століття пережила найдраматичніший період своєї історії. Заборонена згідно з радянським світоглядом, вона мала відійти у небуття. Більш ніж сорокарічні репресії комуно-атеїстичної влади мали відправити поняття «унія», «греко-католик» до словника архаїзмів. Але Провидіння Господнє вибирало для пастирського служіння осіб, здатних, опираючись на Ласки Господні, нести Слово Боже у найскладніших обставинах.

У середовищі яскравих діячів підпільної Станіславівської греко-католицької єпархії посідав визначне місце о. Михаїл Косило. З благословення церковної ієрархії йому вдалося організувати та протягом більш ніж 20-ти років у нелегальній обстановці провадити підпільною семінарією.

Для провадження нормального процесу виховання священників існувало багато перешкод: нелегальне існування Церкви, що обмежувало інформацію про виховання кандидатів до священства тільки в обмеженому колі посвячених у таємницю осіб; відсутність відповідної богословської літератури; брак відповідних приміщень для студій; і, найголовніше, постійні репресії органів радянської репресивної машини.

Вихованці о. Михаїла Косила студіювали основні богословські предмети: катехизм, Біблійну історію Нового і Старого Завіту, догматику, патрологію, апологетику, аскетику, пастирське богослів’я, моральне богослів’я, літургіку, церковний спів, канонічне та подружнє право, релігієзнавство, історію Церкви та історію України, історію філософії. Розпочинали кандидати до священства своє навчання також із вивчення церковнослов’янської мови, а, радше, з практичних навиків читання церковнослов’янських літургічних книг. Для цього о. Михаїл вимагав суворого дотримання правильних наголосів уже із самих початків читання, оскільки це було запорукою правильної вимови літургічних текстів майбутніми священниками. Кожен кандидат мав уміти добре служити до Святої Літургії, знаючи також церковний устав богослужінь та добове Церковне Правило.

Форма навчання була довільною. Студенти отримували літературу для студій і при зустрічах розмовляли на тему прочитаного. У випадку неясностей о. Михаїл вияснював семінаристам незрозумілі тези. При тому будь-яких записів у домі о. Михаїла робити не дозволяв із причини небезпеки несподіваних обшуків кагебістами. Якщо хтось і робив певні записи, то тільки у своєму домі.

Для перевірки знань о. Михаїл практично не влаштовував планованих екзаменів. Вони «падали» на студента несподівано і тоді можна було оцінити рівень знань засвоєного матеріалу. Існували тільки дві оцінки: «знає» – «не знає». Опитування з різних дисциплін міг проводити за деякий час знову. Таким чином брали під увагу знання, яким користуватися вмів майбутній священник завжди, а не ті знання, які заучували для екзамену. Якщо кандидат виявився готовий, його о. Михаїл представляв єпископам для повторного екзаменування. Найчастіше загальні іспити приймали владики Володимир Стернюк, Софрон Дмитерко, Павло Василик. Згадуються як екзаменатори перед свяченнями також отці Йосиф Гірняк, Єронім Тимчук та Григорій Сімкайло. Тоді кандидатам уділяли нижчі свячення та дияконські, а вже після перевірки всіх богословських знань – священичі. Якщо кандидат не знав матеріалу на достатньому рівні, то о. Михаїл доручав продовжувати навчання чи повторювати матеріал. Непідготовлених кандидатів до свячень о. Михаїл ніколи не допускав.

У духовному вишколі своїх учнів о. Михаїл керувався словами Христа Спасителя: «Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе свій хрест і йде слідом за мною». (Мк 8, 34). А також заохоченням до витривалості у покликанню: «Ніхто, що поклав руку на плуг і озирається назад, не здатний до Царства Божого» (Лк. 9,62). Для цього прикладом власного життя о. Михаїл надихав своїх учнів іти шляхом Христових заповідей та, не звертаючи увагу на випробування і спокуси, шукати правильної дороги до спасіння.

Для витривання в покликанні о. Михаїл наголошував учням про важливість щоденної участі у Святій Літургії із щоденним прийняттям Святої Євхаристії. Слова апостола Павла: «Я можу все в тому, хто укріпляє мене» (Фл. 4, 13) часто промовляв о. Михаїл, щоб підкреслити важливість єдності з Євхаристійним Христом для єдності з ним. Для того отець часто і безустанно навчав про важливість щоденної Літургії: «Той, хто в довшому часі легковажно відмовляється від Святого Причастя, наражає свою душу на неминучу затрату».

Поряд із важливістю Святої Літургії та Пресвятої Євхаристії о. Михаїл завжди підкреслював у житті священника, а також кандидата до священства, важливість щоденної молитви. Молитва Церковного правила трактована духівником не тільки як обов’язок, за опущення якого священник впадав у тяжкий гріх, але як Божий дар, через котрого священник єднається з Творцем. Тому семінаристів заохочували до щоденної молитви Церковного Правила, а при можливості вони збиралися разом і молилися Вечірню, Повечір’я, Північну, Утреню та часи, використовуючи літургічні книги добового та річного кола згідно з Типіконом о. Ізидора Дольницького.

Молитвою Церковного Правила молитовне життя підпільних семінаристів не закінчувалося. Традиція «катакомбної» Церкви широко використовувала різні молебні та релігійні практики.

У релігійному житті кандидата до священства візантійсько-українського обряду важливе місце посідав церковний спів. Отець Михаїл – учень о. Антонія Казновського, якого сучасники за здатність імітувати у співі о. Ізидора Дольницького називали «сином Дольницького». Один підпільний священник, який добре знав о. Антонія, почувши спів ще молодого о. Михаїла Косила, назвав його «внуком Дольницького». Будучи великим знавцем церковних піснеспівів, о. Михаїл намагався передати свої знання молодим семінаристам.

Українська Греко-Католицька Церква у роки радянського тоталітаризму не тільки вижила, але завдяки Ласці Господній зуміла розвиватися, долаючи всі випробування атеїстичної системи. Характерно, що на початку 1990 років отець Михаїл Косило відмовився від реабілітації, бо вважав, що «як реабілітують, то виходить, що сидів не за віру». А це засвідчує про те, що був надто серйозною, відповідальною, віруючою людиною.

Життєдайною силою стала молода генерація священнослужителів, вихованих в умовах підпілля під проводом отця Михаїла Косила. На підставі аналізу певних джерел сміливо можемо називати його одним із видатних «стовпів» переслідуваної Церкви на Прикарпатті. Життя отця Михаїла потягло за собою молоді серця, готові посвятитися для цілопальної жертви для праці у Христовому винограднику.

о. Петро ГОЛІНЕЙ.

Свята Літургія за отцем Михаїлом Косилом

У вівторок, 10 листопада ц. р., у с. Дора єпископ Коломиський кир Василій Івасюк відслужив Святу Літургію за о. Михаїлом Косилом, який був ректором підпільної семінарії. Співслужило владиці численне духовенство єпархії. Під час проповіді кир Василій звернув увагу парафіян на постать о. Михаїла, наголосивши на його нелегкій душпастирській праці, яка продовжується в його учнях.

«3 «косилівської» семінарії вийшли понад два десятки священників, серед яких – митрополит Тернопільсько-3борівський УГКЦ Василь Семенюк. Вихованці семінарії о. Михаїла Косила служать найбільше у Коломийській єпархії, а також за кордоном. Отець Михаїл надихнув до священичого покликання багатьох, зокрема, Блаженнішого, Главу УГКЦ Святослава Шевчука, батьки якого були близько знайомі з підпільним священником і часто брали участь у підпільних богослужіннях», – зауважив проповідник.

Відслужено панахиду за о. Михаїлом, а також за його учнями, яких Господь покликав до себе, зокрема, о. Іваном Качанюком, о. Василем Івасишиним, о. Михайлом Багрієм, о. Петром Грещуком та о. Андрієм Григорашем.

о. Василь НАГОРНЯК.

Рядки життєпису

20 літ тому 10 листопада на 68-му році життя і 43-му році священства відійшов у Вічність Михайло Косило, підпільне псевдо «Хомишин», священник катакомбної УГКЦ. Виховником, викладачем та духовним наставником о. Михайла був підпільний священник о. Антоній Казновський, який із 1949-го оселився у Дорі. Отець Антоній відкрито не визнавав Львівського псевдособору 1946 року та ліквідації УГКЦ і за вірність Христові та Церкві згодом загинув в ув’язненні.

Після складання іспитів, 13 червня 1958 року у Львові єпископ Микола Чарнецький таємно хіротонізував його на священника. А вже 25 червня за підпільну діяльність та збір підписів до обласної влади про реєстрацію греко-католицької громади у Дорі (зібрали неймовірну як на той час кількість – 1250 підписів!) та передання громаді монастирського храму святого Іллі Яремчанський суд присудив 80-літньому о. А. Казновському 1 рік тюрми і 5 років заслання, а о. Михайлові Косилу – 2 роки тюрми і 10 років заслання. У Маріупольській в’язниці о. Антоній помер на руках учня о. Михаїла.

Невдовзі після звільнення з ув’язнення 15 січня 1962-го знову засуджений до позбавлення волі на 3 роки у виправно-трудовій колонії посиленого режиму та заслання в Омську область. На початку 1970-х єпископ Іван Слезюк призначив о. Михайла Косила ректором підпільної духовної семінарії, з якої вийшло понад два десятки священників, серед яких і митрополит Василь Семенюк та нинішній Глава УГКЦ Святослав Шевчук. Офіційно працював як пасічник Делятинського лісокомбінату, а насправді у віддаленому будиночку пасічника Майданського лісництва у с. Кубаївка організував підпільний центр катакомбної УГКЦ.

Із виходом Церкви з підпілля активно працював над відновленням церковних структур, парафій, храмів у Буковині. На початку 1990-х відмовився від реабілітації, бо вважав, що «як реабілітують, то виходить, що сидів не за віру». Єпископ Софрон Дмитерко призначив о. Михайла Косила Генеральним вікарієм Буковини, а Глава УГКЦ М.-І. Любачівський нагородив митрою. Народився у 1932 році у колишньому с. Дора, нині у складі м. Яремче.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!