«Лине Україною мова, серцю мила!»

Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця.

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця.

Щороку, 21 лютого, увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято дає можливість громадянину будь-якої країни відчути свою належність до своєї нації, відчути себе часткою народу, серед якого народжуєшся, зростаєш, стаєш Людиною.

Працівники Ланчинської бібліотеки для дорослих Марія Попович і Любов Дутчак провели літературно-музичну композицію. Вони наголосили, що мова – духовне багатство народу, це історія життя наших далеких предків, це наш родовід. Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері і бабусі співали колискові. Народ наш сміявся і плакав рідною мовою.

Нині українська мова – одна з найбагатших мов світу. Вона, мов неповторний самоцвіт, виграє барвами веселки, має своє звучання, свою вагомість, свою красу. Нею написані невмирущі твори Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Панаса Мирного, Івана Франка, Олеся Гончара, Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Василя Симоненка та багатьох інших. Кожен із них вніс у розвиток мови часточку свого досвіду, часточку душі. Отже, нам є чим пишатися, кого наслідувати. Ми повинні шанувати і любити рідну мову, піклуватися про неї, захищати, розкривати для себе її велич й могутню силу, щоб зберегти її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь.