12 березня 2021, 11:39 | Рубрика: Ми - українці
Версія для друку
258 переглядів
Березень. В Україні – це чудова весняна пора, якій радіють і природа, і люди. Саме у цю березневу пору 9 березня 1814 року послав Всевишній нашому народові Генія і національного пророка Тараса Шевченка.

У кожного народу є своя велична постать, котра є його зорею, проявом душі народу. Тарас Шевченко у своїй творчості відобразив саме ті думки і настрої, які були і є важливими у житті українців. Життя у злиднях, важка праця, щоб прогодувати сім`ю, нехтування заборон писати українською мовою та малювати – це будило прагнення до волі. Тому поет був небезпечним для царського уряду. Із 47 років життя поет пробув 24 роки у кріпацтві, 10 років у засланні, а решту під наглядом жандармів. Шевченко – глибокий лірик, творець епічних поем, видатний драматург та різнобічно обдарований митець. Багатогранна творчість Шевченка була і залишається одним із головних чинників формування національно-політичної свідомості українців. З новою силою відчутний тепер її вплив на різні сторони духовного життя української нації.

Цьогоріч 10 березня видався сніжним і холодним, але це не зупинило тих, котрі по-справжньому залюблені у щире слово Тарасове, для кого пам`ять про нашого Кобзаря є святою. Як завжди, першими до пам`ятника прийшли наші пластуни зі своїми виховниками Лесею Бойко та Ганною Мочкодан, педагогом-організатором Мартою Левицькою, завідувачкою бібліотеки Надією Гринюк. Пластуни поклали гірлянду, сплетену та прикрашену квітами. Проникливо і щиро звучали мудрі слова нашого священика о. Василя Ужитчака.
Вдячні за організаційні моменти старості Білоославського старостинського округу Миколі Дячуку та директору місцевого ліцею Степанові Івасюку. Працівники бібліотеки оформили книжкову виставку. Затамувавши подих, присутні вслухалися у голоси читців поезії Шевченка, повідомляє Білоославська сільська бібліотека.