Націоналіст. Інтелігент. Полководець. Головнокомандувач УПА. Спортсмен

5 березня минув 71 рік, як пішов із життя Роман Шухевич (1907-1950) – визначний український політичний, військовий діяч. Головнокомандувач Української Повстанської Армії (УПА), чисельність якої сягала до ста тисяч вояків, голова Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради (УГВР) та проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН) в Україні. Сім років Роман Шухевич очолював антикомуністичний рух на західноукраїнських землях, який успішно протистояв радянським спецслужбам.

Роман Шухевич походив зі славного українського роду. Його прадід, священник Йосип Шухевич, першим в українській літературі перекладав Вергілія, Шиллера, Вальтера Скотта. Іван Франко написав передмову до посмертного видання його творів. Дід, професор Володимир Шухевич – активний учасник товариства «Просвіта» і дійсний член Наукового товариства імені Т. Шевченка. Володимир Шухевич був автором дослідження «Гуцульщина», найґрунтовнішої праці про гуцулів у 5 томах. Дядько Степан Шухевич – адвокатом і оборонцем прав українців на гучних політичних процесах у Польщі.

• Батько Романа Осип Шухевич, суддя, під час проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) став політичним комісаром у Кам’янці Струмиловій (тепер Кам’янка-Бузька) на Львівщині, за що після поразки визвольних змагань покараний польськими окупантами у львівській тюрмі «Бриґідки». Мати Євгенія – донька-одиначка отця Єтоцького, пароха в селі Оглядів на Радехівщині. Батьків Романа Шухевича більшовики арештували і вислали за межі України (батька – в Кемеровську область Росії, матір – у Казахстан), де вони невдовзі померли.

Навчаючись у 1917-1925 роках в Академічній гімназії, Роман проживав у Львові під опікою бабусі Герміни. У неї в 1921-1922 роках винаймав кімнату полковник Євген Коновалець – Командант УВО. Гімназист Роман часто спілкувався із полковником, прислухався до його розмов, які справили великий вплив на формування свідомості й характеру майбутнього Командира УПА.

• Роман Шухевич дуже любив спорт: грав у футбол, волейбол, баскетбол, водне поло, займався боксом, кінним і лижним спортом, метанням диска, штовханням ядра, планеризмом, володів шпагою. На Запорізьких іграх у Львові встановив рекорд бігу з перешкодами на 400 метрів та рекорд у плаванні на 100 метрів. Захоплювався мандрами по річках: на човні проплив із Галичини по Бугу та Віслі до Балтики і назад – на веслах проти течії. Також він заснував у «Пласті» курінь «Чорноморці», з яким проплив усі найважливіші ріки Західної України.

Він був музично обдарованою людиною. Закінчив курс народних танців Василя Авраменка, навчався в музичному інституті імені Лисенка, закінчив курси гри на фортепіано. Виступав із концертами на різних сценах Львова. У студентські роки у Львові грав у студентському квартеті «Ревелєрси Євгена» («Львівські ревелєрси»).

• Свої військові університети генерал-хорунжий УПА починав як звичайний рядовий гарматник у польському війську. У 1928-1929 роках проходив строкову службу в артилерійській частині у Володимирі-Волинському і навіть навчався у т. зв. підстаршинській школі. Але через участь в українській націоналістичній організації вважався неблагонадійним, тому не зміг завершити навчання і залишився рядовим.

Роман Шухевич, керуючи Організацією Українських Націоналістів, показав себе талановитим політиком. Саме під його керівництвом ОУН зробила низку вкрай важливих політичних кроків: у серпні 1943-го проведено ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН, ухвалено розгорнуту програму організації, по суті – програму національно-визвольного руху. В листопаді за участі Шухевича провели Конференцію поневолених народів, своєрідний антикомуністичний Інтернаціонал, що мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР. У липні 1944-го ОУН створила підпільний парламент – Українську Головну Визвольну Раду, до якої увійшли представники різних політичних сил, причому головним критерієм відбору була готовність до збройної боротьби за створення Української держави.

Націоналіст уважав, що єдність українського визвольного руху є важливою запорукою успіху. Задля подолання «отаманщини» він поставив ультиматум командирам загонів – визнати єдине повстанське командування або скласти зброю і припинити боротьбу. Роман Шухевич та його побратими будували УПА за зразками регулярних армій: створювали штаби (Головний та регіональні), офіцерські (старшинські) школи, систему звань та посад, навіть, власну нагородну систему. Запроваджені ним принципи і норми політичної та військової діяльності стали концептуальною основою української визвольної боротьби 1940-1950-х років.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті.

***

Сьогодні, 5 березня, о 17.30 год. у церкві Воздвиження Чесного Хреста у Надвірній відбудеться поминальна літургія з нагоди вшанування 71-ї роковини трагічної загибелі Головнокомандувача УПА Романа Шухевича, повідомляє Надвірнянська районна організація ВО «Свобода» і запрошує краян взяти участь.