Втручання Російської Федерації у виборчі процеси демократичних країн.

Росію неодноразово звинувачували у втручанні у вибори в різних країнах.

США. Найгучніший випадок – президентські вибори у Сполучених Штатах 2016 року. Тоді російські хакери атакували Національний комітет Демократичної партії і автоматизовані системи виборів, у Facebook та Twitter працювала так звана “фабрика тролів”, а пропагандисти із RussiaToday та Sputnik розповсюджували фейки і маніпуляції.

ЦРУ заявляло, що Росія втрутилася в хід президентських виборів у Штатах, щоб допомогти перемогти Дональду Трампу. Згодом цю думку підтримали в Сенаті. Розслідування справи триває й досі.

Експерти з кібербезпеки розповіли про зміну стратегії російських інтернет-тролів перед виборами президента США у 2020 році. Останні створюють у соцмережах фейковіакаунти і поширюють інформацію, яка спричиняє політичні чвари в суспільстві.

“Замість того, щоб створювати контент самостійно, ми бачимо, що вони поширюють контент. Таким чином, він не обов’язково фейковий, і це дає їм можливість ховатися за когось іншого”, – пояснив директор з аналітичного аналізу в FireEyeInc Джон Хультквіст.

Великобританія. За останні роки Росія втручалась у політичні справи Королівства як мінімум двічі: під час референдуму про вихід з ЄС та на позачергових виборах до палати громад у 2017 році.

Одного з основних спонсорів кампанії на підтримку BrexitАронаБенкса підозрюють у проведенні переговорів з російськими високопосадовцями, у тому числі послом РФ Олександром Яковенком, для отримання грошей на агітацію за вихід з ЄС.

За даними ЗМІ, вони зустрічалися 11 разів. Російська сторона нібито пропонувала Бенксу контракт на купівлю золотих копалень у РФ, а сам бізнесмен запевняє, що на зустрічах з Яковенком обговорював інвестиції в бананову промисловість у Белізі.

Паралельно з цим у соцмережах російські боти поширювали інформацію, яка мала консолідувати євроскептиків і забезпечити їхню участь у голосуванні.

Завзято працювали російські боти і на парламентських виборах, коли намагалися допомогти лідеру Лейбористської партії ДжереміКорбіну одержати перемогу і водночас критикували консерваторів.

Франція. На початку травня 2017 року команда ЕммануеляМакрона повідомила, що стала жертвою масованої хакерської атаки за декілька годин до офіційного завершення виборчої кампанії у Франції.

Тоді були злиті в мережу десятки тисяч листів і документів штабу, а оригінальні документи змішані з фейками. ЗМІ писали, що хакери пов’язані з низкою російських фірм, яких звинувачують в кібератаках на Демократичну партію США у 2016 році.

Німеччина. Спробою Росії вплинути на вибори в Німеччині називають використання російською пропагандою історії 13-річної дівчинки Лізи із Берліна, яку нібито зґвалтували мігранти. Незважаючи на те, що цю інформацію спростували, “справа Лізи” каталізувала у різних німецьких містах антимігрантські акції протесту, в яких брали участь вихідці з Росії та представники правих сил.

Іспанія. Не оминули своєю увагою кремлівські пропагандисти та російські боти і референдум у Каталонії. Вони розповсюджували інформацію на підтримку незалежності регіону, а також маніпулювали даними про постраждалих в сутичках між поліцією та мітингувальниками.

Україна.

Росія прагне скористатись з таких проблем в Україні, як нестійка економіка, поширена корупція, вразливість в кіберпросторі, а також громадське невдоволення.

Для Росії втратити Україну, у тому числі політично, неприпустимо. Москва всіляко впливатиме на те, щоб вигідні їй люди мали достойні результати на українських виборах. Максимальний результат – якщо лояльний до РФ політик отримає керівну посаду в уряді чи парламенті.

Тому важливі завдання постають перед кандидатами та виборцями в т.ч. з проміжних виборів народного депутата по виборчому окрузі № 87 (окремі населені пункти Івано-Франківського, Коломийського районів, а також територія Надвірняського району та Яремчанської міської ради).

Перші повинні розуміти загрозу політичних ігрищ для майбутнього країни, а другі – відповідальність за вибір і вагу кожного голосу.