9 квітня 2021, 10:12 | Рубрика: Ми - українці
Версія для друку
300 переглядів
На цій землі жили ми споконвік,
лише обличчя змінювали трохи.
Д. Павличко.
У рамках проєкту «Етнокав’ярня «Скарбниця ідей та традицій» відбулося чергове засідання у форматі онлайн, тема якого «Жіноча доля – вишитий рушник, де кожна нитка – творча особистість».
За філіжанкою кави ведучі заходу випускниці Академії Жіночого Лідерства Марія Попович, Любов Дутчак і Наталія Попович інформували про жінок різних епох. Вони дуже різні. Та насправді життя кожної жінки-українки – це ціла книга, доля якої дивує нас і зачаровує. Але всі вони схожі у вмінні зрозуміти і знайти своє покликання. Маруся Чурай, Ліна Костенко, Леся Українка, Роксолана – геніальні жінки різних епох. Їх імена навіки записано золотими літерами в історію нашої держави.
Презентуючи цих жінок, ведучі повинні визначити їхні найголовніші риси, а вкінці заходу з квітів, що символізують ці риси, створити символічний віночок чеснот українки. Адже, українська дівчина, жінка є працьовитою, доброю, у чомусь обов’язково талановитою, звичайно, жіночною і ніжною та одночасно і мужньою. У будь-якій ситуації залишається чесною і порядною. Звичайно, не всі названо найкращі риси української жінки, бо їх насправді дуже і дуже багато. Вони успішно вирішують усі проблеми й залишаються перш за все жінками. У кожній квітці – своя чарівність. Так само, як у кожній жінці. Треба лише вміти бачити, уміти дивитись. Як їх можна не любити, коли вони все знають, усюди встигають: виховати дітей, зберегти тепло родинного вогнища, бути водночас хорошим спеціалістом на роботі й доброю господинею вдома.
Захід доповнений цікавою легендою про те, як Бог створив жінку.
Марія ПОПОВИЧ,
завідувач Ланчинської
міської бібліотеки.