Хрущі нехай собі гудуть, а зі слимаками і фітофторозом треба боротися

Розмову з начальником Надвірнянського відділу ГУ Держпродспоживслужби в області Іваном Гурмаком ми розпочали із… хрущів, які, особливо цього місяця, стали частіше нагадувати про себе.

– Чогось надзвичайного тут нема, – каже Іван Григорович. – Просто це звичайна циклічність – три-чотири сезони личинка хруща живе під землею, об`їдаючи коріння сільськогосподарських культур, а на п`ятий рік на поверхні з`являється доросла комаха. Тому і спостерігаємо теперішню їхню пошесть. Та до кінця травня хрущі втихомиряться і мали би припинити свої польоти.

Він також зауважив, що нічого небезпечного з природоохоронної точки зору у засиллі травневих хрущів не бачить. Природоохоронці твердять, що своєю присутністю ці жуки створюють достатню кормову базу для звірини, птахів. Звісно, вони смакують листям і цвітом плодових дерев. Інколи забруднюють лобове скло автомашин. Але на сьогодні та кількість хрущів не свідчить про якусь загрозу для зелених насаджень чи нашого комфорту, мовив Іван Гурмак і порекомендував просто струшувати їх, а не застосовувати будь-які хімічні засоби.

Наступні питання, які ми адресували керівнику відділення Держ­продспоживслужби у районі, підказали власне читачі. В їх низці – боротьба зі слимаками, проблеми з отеленням корів.

Щодо першого, то Іван Гурмак наголосив, що ця проблема дійсно постала перед краянами і цього року. Однак методи боротьби зі слизняками залишаються ті самі, перевірені (механічний метод, хімічні засоби), і, на превеликий жаль, дієвих способів, новіших, ефективніших не придумали і не винайшли. Сподіватимемося, що це – тимчасово, бо, як відомо, наука не стоїть на місці.

• Проблема неотелення корів, за словами Івана Гурмака, існувала завжди. Останнім часом це питання набуло такого загостреного забарвлення через те, що вже декілька років поспіль в Україні, загалом, і в нашому районі, зокрема, зменшується поголів`я великої рогатої худоби (ВРХ).

• Газди тримають у господарстві не 2-3, як раніше, а одну коровинку. Тому всілякі негаразди з нею, у т. ч. часті перегули, яловість корів, сприймаються драматично. У той же час як варто вчасно провести заміну худобини. Згадаймо, приміром, корову раніше тримали до 5-го теляти… Нині ж ситуація змінилася. Тому немає підстав пов`язувати причини неотелення корів із впливом, скажімо, Чорнобильської катастрофи.

У дзвінках до нашого часопису краяни також переймаються доглядом за городніми культурами у нинішню холодну травневу пору. – І не випадково, – каже Іван Гурмак, пояснюючи: – Через несприятливі погодні умови всі терміни посадки, сходження затрималися на 30 днів, себто на місяць. Але, якщо літо видасться нормальним, то городина своє наздожене. Щоправда, із середини червня до липня, коли триває пік фітофторозу, варто не забути і вчасно, заздалегідь, провести обробку картоплі від цієї недуги. Інакше листя почорніє і можна втратити врожай.

Начальник відділу ГУ Держспоживслужби констатував, що на сьогодні у Надвірнянщині вистачає ветеринарних спеціалістів. Проблема в іншому – нині мало охочих серед молоді продовжувати фахово цю потрібну й актуальну справу. До того ж, оптимізація ветслужби упродовж останніх 18 років призвела до великого навантаження на одного спеціаліста. Приміром, у Переріслянській лікарні ветеринарної медицини двоє фахівців обслуговують сім сіл…

Фах ветеринара стає непрестижним. Кадри старіють, а поповнювати їх ланку – негусто бажаючих. То вже за 3-4 роки, ймовірно, у районі виникне питання забезпечення ветеринарними спеціалістами, прогнозує Іван Гурмак.

Наш кор.