Співали-прославляли у гаївках Воскреслого Сина Божого

 у Бистриці…

В українському народі побутують чудові звичаї і традиції, які передаються з покоління у покоління. Особливий вияв пасхальної радості – Воскресіння Христа – відбито у гаївках – величальних піснях, які духовно-святковими днями лунали майже у всіх куточках Прикарпаття. А ще наші предки обрядовими піснями-гаївками вітали прихід весни і початок польових весняних робіт.

Ось і у Поляницькій ТГ у с. Бистриці на третій день Пасхи, 4 травня, після Служби Божої на подвір`ї церкви св. Вмч. Юрія Переможця ПЦУ відбулося справжнє фольклорно-етнографічне дійство – Великодні гаївки – за участі настоятеля храму протоієрея Михайла Герилюка, керівника відділу освіти Поляницької сільської ради Галини Кіщук, народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Перепілонька» с. Поляниця і вчителів Поляницької гімназії, котрі щороку водять гаївки у своєму рідному селі, відроджують та бережуть-примножують цей гарний автентичний звичай, а також старости Бистрицького старостинського округу Ганни Гав’юк, парафіян та діточок згаданої парафії. Отець Михайло на своїй сторінці у FB щиро подякував всім учасникам за прекрасно проведений час, побажав здоров’я та Божого благословення на многая літа!

Великодні гаївки у Бистриці провели вперше, мабуть, від дня заснування села. Організатори сподіваються, що такі щирі та радісні забави стануть щорічними, оскільки дуже сподобалися односельцям і гостям, особливо діткам, та приживуться у цьому гірському чарівному краї.

… і Фитькові …

Такій урочистій та світлій традиції не зраджують уже чимало років поспіль і фитьківчани. Молодіжна парафіяльна спільнота «Емануїл» організувала Великодні гаївки у рідному селі. До речі, ця християнська спільнота нещодавно відзначила свій перший 5-річний ювілей від дати створення. За цей час вони разом працювали, відпочивали, ревно молилися, подорожували. І щиро дякують усім, котрі їх підтримували, навчали, особливо вдячні світлої пам`яті отцю Іванові (Качанюку) за його повчальні слова, а також братові Володимиру, який повсякчас готовий їм допомогти, і отцю Миколі Григоруку, настоятелю храму святої Параскеви, – за любов і розуміння.

Хлопці та дівчата, одягнені у різнобарвні вишивані сорочки, спідниці, кептарі, українські віночки, співали пісень, забавляли і великих, і малих, і усіх гостей, котрі зібралися на подвір`ї церкви св. Параскеви УГКЦ.

«Великдень – найулюбленіше свято як дітей, так і молоді та старших. Цього року ми із спільнотою вирішили прикрасити це свято веселими гаївками, які здавна панують у Фитькові», – зазначили «емануїлівці» на Фейсбук-сторінці.

… та Добротові

Із прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже у них – світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі. Як і рідна мова, звичаї об’єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди.

У великі дні Воскресіння Ісуса Христа жителі села Добротів Ланчинської ТГ провели традиційні святкування на подвір’ях храмів Положення Поясу Пресвятої Богородиці ПЦУ та Святих Володимира й Ольги УГКЦ.

У радісних дійствах взяли участь чимало односельчан, гостей села, а особливо приємно, що долучилися наймолодші жителі нашої громади. Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали у спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв’язок поколінь, і зберегти генетичну пам’ять нашого народу.

Адже без традицій немає культури, без культури – немає нації!, повідомляє Ланчинська громада.