Газета по-надвірнянськи
 

«П`ята Ватра 370-річного Татарова засвідчує добрі справи і єдність Ворохтянської територіальної громади»

6 серпня 2021, 12:36 | Рубрика: Акцент, Людина та її справа, Тема дня Версія для друку Версія для друку 1,584 переглядів

Олег2

Ворохтянський селищний голова територіальної громади Олег Дзем`юк, на наш погляд, стрімко і впевнено увійшов у місцеве самоврядування Прикарпаття, зокрема, у його своєрідний гірський сектор. Як молодий, перспективний і такий, котрий тримає слово і діло, зумів перемогти на позаминулих місцевих виборах Татарівського сільського голови у 2016-му, а торік у жовтні об`єднана громада Ворохти і Татарова довірила йому кермо новоутвореної Ворохтянської селищної ради територіальної громади.

А ще він як колишній головний редактор газети «Яремчанський вісник» добре відомий у колі журналістів Прикарпаття, є членом секретаріату Івано-Франківської спілки журналістів України НСЖУ. Не так давно відсвяткував своє 40-річчя, удостоєний Почесної грамоти Національної спілки журналістів України.

афіша

Але найосновніший і «найсолодший» тягар це – нинішня посада селищного голови, з яким розмовляємо напередодні ювілейного п`ятого регіонального фольклорно-етнографічного фестивалю «Татарівська Ватра» з нагоди 370-річчя села Татарова.

– П`ятирічний досвід роботи в органах місцевого самоврядування дозволяє уже зробити певні підсумки і висновки, а також поглянути на 9-місячний період діяльності на посаді Ворохтянського селищного голови. У чому їхня суть?

– У новоствореній Ворохтянській селищній раді ми провели уже 9 її сесій, на яких вирішували важливі питання господарського і соціального плану територіальної громади, тобто селища Ворохти і села Татарів. Цей період виявився насиченим великою кількістю організаційних справ і заходів, пов`язаних зі створенням і кадровим наповненням новостворених управлінь та відділів – освіти і культури, спорту, туризму, ЦНАПу тощо. Роботою депутатів і членів виконкому селищної ради задоволений. Намагаємося разом не залишати якісь спірні питання «на потім», а дійти консенсусу, як кажуть, «не відкладаючи у довгий ящик».

міст

Вузькоколійний міст-віадук “Каретний міст”

Започаткували відеотрансляції сесійних засідань на офіційній ФБ-сторінці, таким чином, ставши широкодоступними для поінформованості жителів громади, сповідуючи принципи прозорості, публічності і підзвітності місцевої влади для того, щоб жителі могли бачити, знати куди і як використовують бюджетні кошти. Кожний депутат працює на своєму виборчому окрузі, тобто депутат іде до виборців, а не виборці шукають обранця. Стараємося не залишити поза увагою ні одне депутатське звернення: чи допомагаємо автомашиною зі щебенем, чи встановленням водовідвідного лотка, чи ще чимось. Маємо амбітне завдання-мету: у Ворохті має бути тверде покриття комунальних доріг і вуличне освітлення.

У центрі нашої уваги – і проблемні питання з системою очисних споруд. Тому подали відповідний проект вартістю майже 16 млн. грн. для Ворохти на конкурс у Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). У Татарові проектуємо також очисні споруди, для чого відвели земельну ділянку. А ще подали на конкурс у ДФРР проект сучасного стадіону зі штучним покриттям, з трибунами для глядачів та іншими необхідними спортивними атрибутами у Татарові, вартістю 29 млн. грн. Матимемо сучасний стадіон – відновлюватимемо і футбольну команду громади, яка виступатиме на першість Надвірнянського району. Звичайно, що турбує нас потреба нового приміщення школи у Татарові (нинішньому уже понад 100 років), а у Ворохті школа потребує перекриття даху.

Мій погляд на функціонування місцевого самоврядування у тому, що вища влада у державі ще не до кінця позбавилась всіх стереотипів «радянщини» зі всіма її негативними наслідками. Зараз важливо у територіальних громадах, чітко знаючи ситуацію і проблеми на місцях, ставити питання перед державною владою щодо належного фінансового забезпечення громад, тобто коригування податкового законодавства. Водночас нам потрібно на місцях шукати шляхи, засоби і ресурси поповнення місцевих податків і зборів, виводити з тіні бізнес. Урядові верхи у Києві мають усвідомити, що місцева міцна громада є рушійною силою нашого суспільства. Бо поки що виходить навпаки: віддали майже усі повноваження на місця, а фінансово їх не підкріпили.

Нещодавно у Києві відбулися збори Всеукраїнської Асоціації Громад (ВАГ), яка, як правонаступник своєї попередниці Асоціації, стане надійним захисником і лобістом інтересів місцевого самоврядування на столичному урядовому рівні. Мені випала честь очолити відповідний підрозділ цієї Асоціації у Надвірнянському районі.

 віадук

Найдовший міст-віадук у Ворохті

– Тут би якраз доречно заглянути у фінансові справи Вашого органу місцевого самоврядування. Який їхній стан?

– Загальний бюджет нашої громади – 71 млн. грн., з них 31 млн. – субвенції з держбюджету, 40 млн. грн. – власні надходження. Основні надходження від акцизного збору, ПДФО, земельний податок. У нас майже три сотні об`єктів туристичної галузі. На жаль, лише 70 із них є платниками туристичного збору, з яких 24 – є іногородніми власниками, а 46 – суто наші місцеві. Ситуація, зрозуміло, невтішна. Люди ще до кінця не усвідомили потребу реєструвати свій бізнес. Наша реакція чітка і стабільна: платити мають усі. Завершуємо уже відповідний аналіз наявності і діяльності туристичних закладів і будемо вживати відповідних заходів.

До речі, у наші дні, коли чимало наших краян мали можливість побувати, ознайомитися, а то і працювати за кордоном, зокрема, і на відповідних туристичних об`єктах, мали б усі усвідомити, що треба вести домашню і житлово-побутову господарку цивілізовано. Маєш гроші на котедж – май гроші та обов`язок побудувати сучасну систему водовідведення і збору твердих побутових відходів (ТПВ). Не забуваймо, що Бог дав нам можливість проживати і господарювати у верхів`ях ріки Прут, а тому не маємо права засмічувати і шкодити природі. Думаймо про тих, котрі проживають у низів`ї не лише Пруту, а й в інших місцевостях.

Що стосується збору ТПВ, то ми за їх вивезення (до 100 км в один бік) протягом року платимо майже 1 млн. грн. Цікаво, що у багатьох іногородніх власників наші місцеві підприємці можуть запозичити досвід цивілізованого господарського і державно-відповідального туристичного підприємництва. Має бути особисте розуміння згаданих проблем самими людьми.

– У Ворохті діє цікавий проект «На зустріч громаді». У чому його суть і які ще конкретні справи покращили життєдіяльність населених пунктів?

– Мені, як селищному голові, Ворохта ще не до кінця відома, бо за чисельністю жителів утричі переважає Татарів. Тому йти до людей, знати їхні проблеми – таке завдання згаданого проекту. Уже разом із депутатами на їхніх виборчих округах провели 7 таких візитів-зустрічей і ще стільки ж або й більше маємо здійснити для вияснення повної картини і постараємось це зробити до настання зими.

Працівники селищного комунального підприємства встановили нові економні LED-лампи уздовж центральної дороги на вул. Д. Галицького та частини Руднєва. Завершують проектування освітлення на вулицях Грицулівка, Осередок та частини О. Довбуша. Це ж комунальне підприємство залучило до зрізання аварійних дерев на цвинтарі у Ворохті професійних альпіністів. При допомозі державного підприємства «Дороги Прикарпаття» відновили проїзд на дорозі до Вороненки, зруйнованої повінню у червні. Для комунальників придбано новий міні-трактор.

Для закладів загальної середньої освіти на 248 817 грн. коштів селищного бюджету закупили комплекти парт для навчання за системою Нової української школи, а також телевізори, ноутбуки, принтери, програмне забезпечення для 1-х класів. А для закладів дошкільної освіти на понад 300 тис. грн. придбали ноутбуки, дидактичний матеріал, обладнання для харчоблоків, кухонне приладдя, вентиляційну систему, медичні шафи, посуд, комплекти постільної білизни, подушки тощо.

водоспад

Нарінецький водоспад

Принагідно хотів би згадати працьовитого і кмітливого та небайдужого жителя Татарова Михайла Стефурака з урочища Женець. Він сповна, здається, використав свою господарську «жилку», талант і зацікавленість: виклав з каменя стежки, влаштував лавочки, урни для сміття, мостик та стежку до Нарінецького водоспаду. Це місце уже починає ставати неабиякою «родзинкою»-привабливістю для туристів. І все завдяки дбайливості Михайла Стефурака. Нехай такими господарями багатіє і повниться наша громада!

– Ворохтянська селищна рада має свої здобутки у проектах на конкурсах місцевого самоврядування. Будь ласка, конкретніше про них.

– Передусім, згадаю, що триває робота над внесенням змін до Генерального плану Ворохти. Відповідні документи перебувають зараз на погодженні у Києві. Нам приємно, що Ворохта увійшла у перелік архітектурних пам`яток України (церкви, віадуки). Маємо навіть амбітну мету – згодом подаватися у відповідну Програму ЮНЕСКО щодо збереження історичної спадщини.

церква

Церква Різдва Пресвятої Богородиці ХVІІ ст. у Ворохті. Пам’ятка архітектури.

Що стосується проектів місцевого самоврядування, то їх ми подали понад десяток і в цьому заслуга новоствореного відділу туризму, зовнішніх зв`язків та інвестицій селищної ради, який очолив Віталій Кермощук. Ми здобули перемогу з двома проектами, а один перебуває у процесі відбіркового туру. Стосується він створення сучасного туристично-інформаційного мультимедійного центру у Татарові. Тут на трасі Н-09 можна буде отримати інформацію туристам, зокрема, й іноземним з перекладом десятьма мовами.

Зараз подаємо 4 проекти для участі в обласному конкурсі, зокрема, щодо створення офісу туризму і допомоги бізнесу у Ворохті, в якому можна буде навчати людей бізнесу, залученню інвестицій, проводити реєстрацію підприємництва тощо. Інший проект стосується створення молодіжного хабу при центрі дозвілля (донедавна будинок культури) і музею. Це стане новим форматом проведення дозвілля молоддю. Є проект щодо оглядового майданчика у Татарові, звідки відкриється велична панорама краєвидів цього гірського села, а також фотозона і місце для відпочинку. Цікавим є проект з облаштування маршруту постковідної реабілітації у цьому селі. Адже Татарів відомий лікувальним повітрям для легеневих хворіб. Тут пропонуватимуть відпочинок на природі, прогулянкову стежку для скандинавської ходьби. Саме перебування у спокої серед чудової гірської природи на березі річки Прута, а також свіже повітря, поки що без медичного впливу, позитивно психологічно впливатимуть на здоров`я відпочивальників.

бренд

Нещодавно у Ворохті презентували туристичний бренд (на світлині), який представили керівник Агенції туристичних ініціатив Ігор Чава та арт-директор Олег Білий. Над його створенням працювала згадана Агенція спільно із робочою групою, підприємцями та активними місцевими жителями. За основу лого взято вказівник, який також символізує форму лижі. Кольорова гамма та ромбічні символи взяті з візерунку гуцульських килимів. У рамках проекту буде проведене знакування центральної вулиці Ворохти з вказівниками на двох мовах з QR-кодом та шрифтом Брайля. Цим самим заслонимо дорогу масовій хаотичній вуличній рекламі.

Гасло Ворохти теж пов‘язане з історичним минулим, адже за легендою назва селища з’явилася у ХVII столітті. За переказами, у перших жителів присілка Мочерняків був слуга, котрий утік із польської армії, якого звали Ворохта. Він був дуже здібним, і до нього часто зверталися за порадами, приказуючи «іду до Ворохти». Звідсіля й пішла в народі назва нового гірського поселення — Ворохта. Використавши діалектичне слово «Скочимо» (яке є в широкому вжитку ворохтян) і пов‘язавши його зі стрибками з трампліна, отримали слоган-гасло: «Скочимо до Ворохти». Окрім того, брендарі презентували «тотемну» містичну та комічну тваринку Ворохти, яку назвали «Ворохатий». Її планується використовувати у вигляді стікерів, смайликів, наліпок, а також з промоційними цілями.

– Чи можна підсумовувати, що всі згадані Вами добрі справи вирішені і ті, які ще треба вирішувати, а також талант і щирість душі жителів Татарова і Ворохти як єдиної новоствореної Ворохтянської територіальної громади віддзеркаляться у 5-му фольклорно-етнографічному фестивалі «Татарівська Ватра», організатором якої Ви виступаєте від свята Юрія 2016 року, у цьогорічну першу серпневу суботу для того, щоб набратися свіжого натхнення, життєвого оптимізму і бадьорості для нового життя та величних справ рідної громади?

– Так, безперечно! Наша «Татарівська Ватра» цього разу ознаменовує ще й 370-ту річницю села Татарів. Про концертно-мистецьку й офіційно-ділову програму нашого величного святкування небайдужий краянин і гість нашого краю уже знає з відповідних рекламних оголошень. Прообразом нашої Ватри стала зустріч-вшанування давньої Юріївської традиції у Татарові палити ватру, можливо, за язичницьким звичаєм, але з добрими, щирими намірами очиститись від зневіри і буденних тривог, проведеної з ініціативи громадської активістки Наталії Кульчицької в урочищі Вентерівка. Тоді була, можливо, не така велика Ватра, яку ми розпалили у наступні літа. Але була тверда віра, задум і бажання подарувати односельчанам і гостям нашого села та громади справжнє свято «Татарівської Ватри». І я зі щирою душею запрошую усіх відчути теплінь і очищення нашою Ватрою!

Іван ГРИДЖУК «Народна Воля»

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!