Газета по-надвірнянськи
 

Індивідуальні податкові консультації надаються протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання звернення

8 жовтня 2021, 14:53 | Рубрика: Інформує ГУ ДПС в Івано-Франківській області Версія для друку Версія для друку 191 переглядів

Контролюючими органами відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі.

Індивідуальні податкові консультації надаються:

-в усній формі – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями;

-у паперовій та електронній формах – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, крім державних податкових інспекцій.

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

*найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

*код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

*зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

*підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

*дату звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ.

У зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби згідно з п. 52. прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

 Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням, а хто не може бути декларантом?

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть наступні категорії декларантів:

-фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи;

- фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

До осіб, які не можуть бути декларантами у одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні належать:

-особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;
-особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.01).

Чи застосовуються РРО або програмні РРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

Ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або програмних РРО.

Яку суму коштів повинна задекларувати фізична особа, яка має у власності 405 тис. грн та виявила бажання скористатись правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації ?

Відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Водночас, згідно з п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до Декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Разом з тим, п.п. 1 п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.

Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо неподання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Електронні сервіси ДПС України – це зручно!

У період дії карантинних заходів рекомендовано надавати перевагу форматам дистанційної комунікації.

Наразі функціонує та постійно вдосконалюється з боку Державної податкової служби України безкоштовний сервіс «Електронний кабінет» – сервіс, за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДПС та платників податків у режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення.

Знайти «Електронний кабінет» можна за адресою cabinet.tax.gov.ua, а також на офіційному вебпорталі ДПС України або за допомогою Е-порталу «Дія».

Вхід до особистого кабінету здійснюється платником при наявності кваліфікованого електронного підпису (КЕП), який можна отримати у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНЕДП).

Наразі безкоштовно кваліфіковану електронну довірчу послугу можна отримати звернувшись, зокрема до Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби.

Можливості сервісу «Електронний кабінет» (ЕК)

У відкритій частині ЕК (за умови доступу без використання кваліфікованого електронного підпису) надає можливість перегляду наступних режимів:

- Новини ДПС;

- Бланки звітності;

- Календар;

- Податкова карта України;

- Контакти ЦОП;

- Інструкція користувача;

- Інформація загальнодоступних реєстрів, зокрема:

 взяття на облік платників податків;

 реєстр платників ПДВ;

 реєстр платників акцизного податку;

 реєстр платників єдиного податку;

 реєстр неприбуткових установ;

 реєстр страхувальників;

 реєстр платників, які використовують єдиний рахунок.

Користуючись сервісами «Електронного кабінету», авторизовані платники (доступ з використанням кваліфікованого електронного підпису) у приватній частині ЕК мають можливість дистанційної роботи в режимі он-лайн, зокрема щодо:

- облікових даних платника;

- надання податкових декларацій до територіальних органів ДПС в електронному вигляді, перегляд поданої звітності;

- реєстрації податкових накладних в ЄРПН, отримання інформації на запити, реєстр транзакцій;

- реєстрації акцизних накладних в СЕА РП, реєстр операцій обсягів пального, реєстр сум акцизного податку, реєстр транзакцій;

- програмного РРО;

- перевірки стану розрахунків з бюджетом;

- здійснення сплати податків та зборів;

- листування з органами ДПС;

- допомоги.

Режим Е-кабінет громадян

Нагадуємо, що доступ до Е-кабінету для громадян (одразу за умови проходження електронної ідентифікації, без необхідності укладення Договору) мають: фізичні особи (громадяни) та посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій.

На сьогодні для фізичних осіб в «Електронному кабінеті» об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет, що надає такі можливості:

- доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

- доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

- подання декларації про майновий стан і доходи (скориставшись сервісом «Автозаповнення Декларації на основі даних ДПС»);

- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Крім того, через режим «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі, обравши на вибір одну з платіжних систем.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: наслідки неподання декларації

Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, є добровільним.

Разом із тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):

- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або

- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, визначених абз. п’ятим п. 3 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ (тобто активів щодо яких не здійснюється нарахування та сплата збору).

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

Уряд схвалив зміни до Податкового кодексу України в частині встановлення місячної звітності зі сплати єдиного внеску і податку на доходи фізичних осіб

Кабінет Міністрів України сьогодні схвалив проект Закону України ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб”.

Зокрема, запропоновано внести зміни до Податкового кодексу України в частині встановлення місячної звітності зі сплати єдиного внеску і податку на доходи фізичних осіб.

Проект Закону спрямований на вирішення проблеми своєчасності обчислення страхового стажу, призначення та отримання пенсійних та інших виплат за соціальним страхуванням.

Довідково

З 1 січня 2021 року відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України та Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” для платників єдиного внеску запроваджено подання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб, яка відповідно до вимог Податкового кодексу України подається протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу, до 2021 року звітним періодом для платників єдиного внеску був календарний місяць.

Разом з тим практика реалізації у поточному році зазначених змін показала, що встановлення квартального звітного періоду спричиняє відтермінування надходження до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування інформації, що використовується для призначення пенсійних та інших виплат за соціальним страхуванням.

За матеріалами КМУ https://bit.ly/2Wr2hvx

Територіальний сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!