У травні 2021 р. кандидат історичних наук, викладач кафедри історії України і методики викладання історії Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника, краєзнавець, дослідник українського національно-визвольного руху, уродженець с. Саджавка Богдан Паска, як упорядник, подав книгу «Судовий процес Валентина Мороза: розсекречені матеріали» на Всеукраїнський мистецький конкурс Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) «Книжкові проєкти до 30-ї річниці Незалежності України».
Богдан Паска – автор наукової монографії «Валентин Мороз: прапор українського дисидентства» (2018 р.) та співавтор багатотомного видання «Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія».
За результатами конкурсу відповідно до наказу МКІП від 12.08.2021 р. № 646 проєкт Б. Паски увійшов до переліку переможців. Книгу про Валентина Мороза, підготовлену видавництвом «Дискурсус» за державним фінансуванням.
Конкурс «Книжкові проєкти до 30-ї річниці Незалежності України» оголосили наприкінці квітня ц. р. До участі у ньому запрошували творчі спілки, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Книжкові проєкти подавали за кількома тематичними напрямами.
У книзі вперше опубліковано раніше засекречені матеріали з колишнього архіву КДБ УРСР, які стосуються кримінальної справи проти Валентина Мороза (1936-2019) – одного з лідерів українського дисидентства, яскравого історика й публіциста, справжнього символу національного руху 1970-х років. У центрі уваги видання – судовий процес над В. Морозом 1970 р. у місті Івано-Франківську. Ця розправа над дисидентом стала однією з найважливіших подій, пов’язаних з українським національним рухом 1950-1980-х років на Прикарпатті й одержала всеукраїнський і міжнародний розголос, сприяла приверненню уваги світової громадськості до проблеми підневільного становища України у складі Радянського Союзу.
Результатами процесу стали безпрецедентна мобілізація як учасників українського дисидентського руху, так і української діаспори в усіх країнах світу, проведення маштабних кампаній на захист репресованого історика.
До 30 листопада триває передзамовлення книжки за акційною ціною 290 грн. Повна ціна – 350 грн. Книжки, замовлені по передзамовленню, надішлють після 30 листопада.
Замовити можна на сайті видавництва: https://discursus.com.ua/books/sudovyi-protses-valentyna-moroza-rozsekrecheni-materialy.
Довідково. Валентин Мороз – відомий історик і дисидент, багаторічний політв’язень, член англійського ПЕН-клубу, автор майже 30 книг – народився 15 квітня 1936 у селі Холонів Горохівського району на Волині. Є однією з найбільш контраверсійних фігур українського правозахисного руху. З одного боку, він був непримиренним борцем із радянським тоталітарним режимом, за що отримав максимально суворий вирок – 14 років позбавлення волі та статус особливо небезпечного рецидивіста. З іншого – його складний характер та категоричність у ставленні до деяких речей налаштували проти нього багатьох його ж соратників по боротьбі.
Після закінчення історичного факультету Львівського університету хотів вступити до аспірантури, але його не прийняли через незадовільну оцінку з історії КПРС. Довелося вступати на заочне відділення. Паралельно працював завучем і вчителем сільської школи, із 1964 року – викладачем Луцького, потім Івано-Франківського педінститутів, підготував кандидатську дисертацію, яку не встиг захистити через арешт.
Під час навчання зійшовся з українським колом дисидентів, зокрема – з Михайлом Горинем, почав поширювати самвидав – статті Михайла Грушевського, документи Центральної Ради, памфлет Євгена Сверстюка «З приводу процесу над Погружальським». У вересні 1965-го його затримали і засудили до 4 років позбавлення волі за статтею 62 КК УРСР (антирадянська агітація і пропаганда). Покарання відбував у Мордовії, в таборі ЖХ-385-17-А, звідки передав на волю свій «Репортаж із заповідника імені Берія», поширений у самвидаві.
Після звільнення у 1969-му продовжував друкуватися у самвидаві, пише статті «Серед снігів», «Хроніка опору», «Мойсей і Датан», які викликали неоднозначне сприйняття у колі української інтеліґенції, зокрема, через різкий осуд «покаянного листа» Івана Дзюби та деякі міркування на тему національної ідентичності.
У червні 1970-го Валентина Мороза знову арештували. На закритому судовому процесі, на якому на оголошення вироку не пустили навіть рідних та друзів засудженого, йому присудили максимально можливий вирок – 6 років спецтюрми, 3 роки таборів особливо суворого режиму і 5 років заслання. Цей вирок викликав жорстку реакцію у правозахисному русі в Україні та за кордоном. Організовано понад 40 протестів до Верховного Суду УРСР, у США й Канаді відбулися демонстрації протесту біля радянських посольств і консульств. Ім’я Валентина Мороза за кордоном стало символом жорстокості радянського тоталітарного режиму і придушення свободи слова.
Першу частину ув’язнення відбував у Владимирській в’язниці. Спочатку його утримували у камері з карними в’язнями, які знущалися з нього (один з них так порізав загостреною ложкою Морозу живіт, що довелося накласти шви). Після цього майже 2 роки карався в одиночній камері. У 1974-му витримав 5-місячну голодівку, домагаючись переведення з тюрми до табору. Після інтерв’ю дружини Мороза зарубіжним журналістам, цей факт викликав нову хвилю підтримки дисидента по всьому світу.
Після закінчення тюремного терміну Мороза відправили у табір особливо суворого режиму у Мордовію, де він брав участь у голодівках і акціях протесту. Але його різкі заяви щодо інших ув’язнених, зокрема, і росіян та євреїв, та постійні провокування конфліктів, стали причиною створення в 1977 році спеціального Комітету ув’язнених, до якого увійшли визнані авторитети в табірному середовищі – священник Василь Романюк (майбутній Патріарх Української Православної Церкви), публіцист Едуард Кузнєцов та письменник Данило Шумук.
У 1979-му витримав іще одну резонансну 5-місячну голодівку. Під тиском світової громадськості влада мусила обміняти Мороза та ще чотирьох дисидентів – Олександра Гінзбурґа, Георгія Вінса, Марка Димшиця та Едуарда Кузнєцова – на радянських аґентів КГБ Черняєва та Енґера, колишніх службовців ООН, засуджених у США на великі терміни за звинуваченням у шпигунстві. Обмін відбувся у ніч із 27 на 28 квітня 1979-го у Нью-Йоркському аеропорту ім. Кеннеді, куди п’ятьох політв’язнів доправили, навіть не повідомивши, куди і для чого їх везуть.
За кордоном Валентина Мороза зустріли як героя. Він із дружиною, яка приїхала до нього, оселився в США, викладав у Гарвардському університеті, видавав журнал «Анабазис», вів щотижневу радіопрограму в Торонто. У 1981 році переїхав до Канади, отримавши громадянство.
У грудні 1992-го повернувся до Львова. Був професором, завідувачем кафедри українознавства в Українському поліграфічному інституті ім. І. Федорова, професором кафедри українознавства Львівського державного інституту фізкультури, викладачем політології Львівської філії Української академії державного управління при Президентові України. В останні роки життя видав тритомну монографію «Україна у двадцятому столітті».
Помер 16 квітня 2019 року. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.
Цього року, 16 квітня, у другу річницю смерті українського дисидента, громадсько-політичного діяча, історика, політв’язня радянських тюрем Валентина Яковича Мороза у рамках програми «Івано-Франківськ – місто героїв» на вул. Коновальця, 141 в обласному центрі встановили йому пам’ятну дошку.
Життєвим кредо Валентина Мороза можна вважати слова: «Світ без України мене не цікавить! Україна й український інтерес мусять бути у цьому світі».
Як згадує ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, постать дисидента Валентина Мороза стала символом незламності та прагнення до української незалежності для поколінь. Для Прикарпаття він є знаковою особистістю, бо об’єднав навколо себе дуже багато цікавих людей. Вони підтримали його ідеї й навіть після арештів продовжували свою боротьбу. Він започаткував цілу хвилю боротьби за українську ідею. І нагадує про одне: в умовах боротьби ми повинні об’єднуватись. В єдності ми дуже сильні.
Іван ГРИДЖУК «Народна Воля»
Версія для друку
1,254 переглядів
