- Народна Воля - http://volya.if.ua -

Друг, побратим, учитель, талановитий художник

Posted By Модератор On 25.11.2021 @ 14:18 In Людина та її справа,Творчість | No Comments

Спішу додому, наче на те свято,

Веде мене стежина крізь життя,

До рідного порогу мами і тата,

Їх не розділять прожиті літа.

Моє село, оточено лісами,

Твою красу не передам в словах,

Ту зелень трав і маків цвіт полями,

Волошок синь в достигнутих житах,

Пожовкле листя з бука опадає,

До тебе з нього стежку постелю,

Моє село, мій незабутній краю,

До болю в серці я тебе люблю!

Ярослав Гайдаш.

Верхній Майдан – село у Надвірнянщині на Прикарпатті – розкинулося на схилах мішаного лісового масиву у передгір`ї Карпат. Славиться чудовими людьми, сільськими трударями, працьовитими і шанованими родами величною гамою багатогранних талантів, умільцями. Та найпримітніше, на мій погляд, своїм талановитим земляком, моїм другом-побратимом, учителем образотворчого мистецтва і креслення та ручної праці місцевої гімназії, художником-графіком і фотохудожником Ярославом Михайловичем Лозинським.

1 [1]

Швидко прогайнули шкільні літа у сільській восьмирічці та в Івано-Франковому профтехучилищі № 14 Яворівського району у Львівщині. Із раннього дитинства плекав і відчував любов до краси рідного краю і наших Карпат, до малювання і художньої творчості. Тому вступ на художньо-графічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника виявився аж ніяк не випадковим.

Талант Ярослава – всебічний і багатогранний. Найбільше він вигранився як професійний художник-графік. Йому добре вдаються екслібриси, різьба по дереву та столярні роботи. Під впливом мальовничої краси майданської природи у серці Ярослава зародилася любов і бажання глибше пізнати своїх земляків-друзів, їх духовне багатство та патріотичний порив і відтворити все це у власній професійній творчості.

3 [2]

Ярослав Михайлович багато років як учитель художнього мистецтва у рідному селі та у Центрі позашкільної освіти гурткової роботи у Надвірній із великим натхненням та ентузіазмом віддає свою любов дітям, усвідомлюючи, що земля наших предків є духовною спадщиною, народним мистецтвом краю. Його, як талановитого митця, художника, ілюстратора, графіка, надихає незамулене джерело любові й поваги до свого народу.

Проілюстрував він понад десяток книг, зокрема, книгу «Великий день. Пізнє літо» Василя Левицького, яку упорядкував та зібрав в окремому розділі три десятки спогадів про талановитого письменника новеліста Іван Гриджук та яку перевидала редакція «Народної Волі». У творчому доробку також ілюстрації до збірки віршів «Світло і тіні для відважних» Марії Дзюби, двох книг Романа Бенюка «Веселий двір» і «На острів мрій» (гуморески і вірші), поетичних збірок «Ностальгія» свого земляка Ярослава Гайдаша і «Цвіт калини» Василя Угринчука та до п`єси й оповідання «Кривавий засів» світлої пам`яті Володимира Андрушка.

2 [3]

Ярослав Лозинський – шанувальник і майстер художніх світлин, активний учасник фотокіностудії «Трембіта» у Надвірній.

За професійне і високомайстерне бачення фотопогляду неодноразово нагороджений грамотами і дипломами, дипломом І ступеня на Гуцульському фестивалі у м. Яремчі. Щиро ділиться своїм професійним талантом із фотостудійцями. У 2019-му брав участь у конкурсі абстрактної фотографії й увійшов у «п`ятдесятку» кращих призових фотографів-абстракціоністів. Лауреат Надвірнянської районної премії ім. Надії Попович як кращий художник 2001 року. Світлини Ярослава високо оцінювали (і сподіваємося, оцінюватимуть надалі) на районних та обласних виставках, зокрема, у Надвірнянській «Просвіті», районній бібліотеці, Музеї історії Надвірнянщини, у районному будинку культури.

Не залишається він осторонь громадського життя району і міста, допомагає у художньому оформленні ювілейних та різноманітних культурних і масових заходів, створив солідну серію портретів-екслібрисів, поетів і митців.

Друзі по художньому мистецтву і перу високо оцінюють його творчий доробок. Головний редактор «Народної Волі» Іван Гриджук відзначає оригінальність манери та способу передачі світосприймання Лозинським у світлинах і картинах. Він влучно, детально й емоційно проникливо зумів передати задум упорядника книги оповідань і новел Василя Левицького щодо оформлення її обкладинки та ілюстрацій до творів. Побратими Степан Писуляк, Василь Угринчук, Леонід Кравчук, Ігор Гаврилюк, Дмитро Угринюк, Мирослав Гомзяк, Микола Гаврилюк, Юрій Боринець, Іван Остап`юк, Володимир Петрик, Ярослав Гайдаш та інші надзвичайно шанують талант Ярослава, його відданість особистій дружбі і співпраці, бо він – безкорисливий і працелюбний.

Ярослав Лозинський, як і його побратими-художники, має і виношує давню мрію – аби у Надвірній, нарешті, почала діяла постійна художня галерея для великих художніх творів-виставок. Він із Ярославом Лазорком створив виставковий зал у «Просвіті» у Надвірній, але його приміщення, м`яко кажучи, затісне для такої справи. Варто би розглянути місцевій владі із зацікавленими доброчинцями (віримо, що такі обов`язково знайдуться!) варіант просторого, сучасного виставкового нового мистецького залу на 2-му поверсі Надвірнянської районної друкарні, де є орієнтовно площа 600 кв. метрів. Друзі і шанувальники Володимир Бигар, Василь Гайдаш, Ярослав Свідрак, Михайло Лукач, Михайло Колінецький, Мирослав Лукач та інші всіляко підтримують такі пропоновані ідеї і творчі задуми Ярослава, завжди раді за нього і дають йому поштовх до нових творчих задумів і виставок.

Ярослав Михайлович – чудовий сім`янин і батько двох дітей – донечки Лариси та сина Володимира, високоосвічених і культурних у житті і побуті дітей. Я неодноразово бував у нього вдома. Дружина Олена Семенівна, як мовиться, дитина степу і моря з Одещини, – учителька у Верхньому Майдані – надзвичайно гостинна, інтелігентна, українка-патріотка рідного краю. Вона полюбила наш край, його людей, його історію, проникнулася повагою величної справи українства, запричастилася галичанським духом. Приємно, що таке своє духовне надбання вона передає не лише дітям вдома, але й своїм вихованцям у школі. З такими порядними людьми життя направду набирає обрисів краси, мистецтва, духовності.

Талант Ярослава защораз відкриває нові грані творчості. Його як учителя і художника хвилює проблема добра та краси Карпатського краю, з іншого боку, болять рани сучасності – нинішня тривога-загострення на кордоні у державі, триваюча війна з російським агресором… Звідси випливають і мотиви цінності всього сущого на землі, котрі сповідує Ярослав і прагне бути причетним до всього, що турбує наш народ нині і в майбутньому України.

Засилаємо нашому побратимові-художнику Ярославові Лозинському зичливі слова творчої наснаги, миру, спокою і злагоди, щасливої та доброї долі його дітям, великої удачі у мистецтві.

У його творчості закладена частина серця, душі, і як учитель він сподівається, що в його учнях проростутть паростки, які дадуть щедрі, ваговиті плоди у майбутньому. Нехай щастить йому у розвої таланту, у прагненні до світлого – Божого і Господнього!

Роман ГЛОДАН.


Article printed from Народна Воля: http://volya.if.ua

URL to article: http://volya.if.ua/2021/11/druh-pobratym-uchytel-talanovytyj-hudozhnyk/

URLs in this post:

[1] Image: http://volya.if.ua/wp-content/uploads/2021/11/1.jpg

[2] Image: http://volya.if.ua/wp-content/uploads/2021/11/31.jpg

[3] Image: http://volya.if.ua/wp-content/uploads/2021/11/2.jpg

© 2010 Narodna Volya. Всі права застережено.