Подія, що змінила хід історії України

1 грудня минає 30 років, відколи на Всенародному референдумі український народ сказав «Так!» незалежній Україні, цим самим підтвердивши Акт проголошення, а фактично відновлення незалежності України. Цьому передувала велика підготовка та організаторська робота.

У Надвірнянщині, зокрема, запрацювала тоді створена районна комісія з проведення Всеукраїнського референдуму. Головою районної комісії обрали Ярему Миколайовича Гладуна – керівника районного комітету профспілки працівників освіти і науки.

Він – патріотично налаштований та активний у часи становлення і проголошення Незалежної держави Україна, референт народних депутатів України Михайла та Василя Костицьких, учасник Всеукраїнського народного віча 24 серпня 1991 року, голова районної комісії перших демократичних виборів, яка у нашому районі вперше зареєструвала осередок Товариства української мови ім. Т. Шевченка, депутат Надвірнянської міської ради двох демократичних скликань, директор Середньомайданської восьмирічної школи, «Відмінник народної освіти». Ярема Гладун – єдиний в Україні, котрий пропрацював на виборній посаді головою районного комітету профспілки працівників освіти і науки 34 роки. Його вперше за роки існування у Надвірнянщині райвідділу освіти нагороджено Грамотою Центрального комітету галузевої профспілки працівників освіти і науки України за сумлінну працю та зразкове виконання обов`язків. А у 2001-му він другим на Прикарпатті серед очільників районних комітетів профспілки удостоєний найвищої відзнаки Федерації профспілок України – нагрудного знаку «Профспілкова відзнака».

У цьому році з нагоди 30-річчя Незалежності України Ярема Гладун (на світлині) нагороджений Надвірнянською міською радою медаллю «За заслуги перед містом», з чим його і вітаємо.

Ми попросили Ярему Гладуна, нинішнього екс-голову районної профспілкової організації працівників освіти і науки, із вершини прожитих тридцяти літ у вільній суверенній державі порозмірковувати над подією, дати оцінку роботі очолюваної районної «референдумної» комісії, бодай кількома штрихами охарактеризувати тодішню суспільно-політичну ситуацію у Надвірнянщині.

– Розпочну із суспільно-політичної ситуації. У нашому районі, як і в Галичині, вона сприяла проведенню Всеукраїнського референдуму. Народ ще перебував у ті дні під впливом події, яка сталася 24 серпня 1991-го – прийняття Акта проголошення незалежності України. Розмов тоді велося багато, адже референдум мав підтвердити проголошений Акт. Ми повинні були підтвердити прагнення поколінь українців до Соборної Самостійної Держави – держави українського народу, в якій не дозволялося кривдити жодного чесного громадянина, а захищати його права і свободи, – наголошує Ярема Миколайович. – І районна комісія з проведення Всеукраїнського референдуму із дев`ятьох членів робила все для того, аби він відбувся. Цей день настав. Його чекали, у нього вірили, за нього боролися, гинули й воскресали.

Найпопулярніший заклик останніх років – «Україні – волю!» – перетворився на ствердне: «Україна вільна!». «Так!» – сказали незалежності України 28 804 071 виборець України або 90,32 відсотка.

У нашому районі за незалежність своєї держави проголосували 71265 виборців, що складає 99 відсотків. Цифри вражаючі. Вони – наочність того, що народ хотів незалежної держави, мріє жити у багатій оновленій країні, яка б не посилала своїх громадян на поневіряння і муки, не творила б голодоморів і геноциду, а дала б розвій українській економіці, культурі, мові, духовності.

Хочеться, хай і через роки, подякувати усім членам районної комісії з проведення Всенародного референдуму, котрі у період підготовки до нього, у день його проведення й опісля, зробили чимало, щоб він у Надвірній та районі відбувся при активній підтримці жителів Надвірнянщини.

Варто наголосити, що Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991-го виходить за рамки локальної події. Він має всесвітньо-історичне значення і, можливо, не так через те, що на мапі світу з`явилася нова країна, як тому, що на мапі Свободи з`явився новий народ.

«Добрий день, свободо моя!» – нераз тихо говорив собі у ті дні 30 років тому, перефразовуючи Ліну Костенко. Промовляв тихо, аби не сполохати щему надії, аби не зурочити таїну Різдва українського, згадує Ярема Гладун і продовжує: – Нині відрадно, що ми ще й діждалися того часу, коли дружно і радісно привітали нас інші, чужі й далекі, але – брати і сестри по Свободі. Привітали і визнали не тільки за результатами референдуму, а за нашим багатим і чесним ужинком. Не в останню чергу, як сказав український літератор Олександр Шарварок, й за те золото, що в «кожного на душі!».

Дата народження – славна дата. Життя ж прагне слави справжнього нашого національного і державницького розвою. І хоч кожному з нас нині нелегко, бо Україна ще не така, як хотілось би, економічно розвинута і сильна, та й не завжди може захистити нас, гарантувати нам гідне буття, все ж вірю, що розумом і серцем, фізичною працею кожного свідомого українця побудуємо демократичну, правову, соціально справедливу Україну. Вірмо у це і всі працюймо для цього!

Від імені нашої комісії найсердечніше вітаю краян із 30-ю річницею Всеукраїнського референдуму. Це – найбільша і найцінніша перемога рідного народу за всю його багатовікову історію, перемога наших предків, котрі життя поклали у численних битвах, перемога безстрашних революціонерів і повстанців, перемога наших душ і сердець.

Дякую і вітаю десятки наших земляків, котрі працювали у дні, що передували Всеукраїнському референдуму, агітаторами щодо підтвердження Акта про незалежність у східних областях України. Наші серця билися тоді в унісон з єдиною думкою і мрією – Україні як самостійній Державі – бути!

Ми перемогли разом із рідним народом – Україна стала навіки незалежною. І хто б не зазіхав на нашу незалежність, український народ обов`язково дасть відсіч, але своєї Держави не віддасть топтати! Слава Україні! Героям слава!

Леся ДУТЧАК «Народна Воля».