Газета по-надвірнянськи
 

Світлої і незабутньої пам`яті ІРИНИ ГОЛІНЕЙ-НАЛИВАЙКО

5 листопада 2021, 13:32 | Рубрика: Пам`ять і шана Версія для друку Версія для друку 1,044 переглядів

Минає 40 днів, як 29 вересня, напередодні Дня Учителя, на 82-му році життя згасла свіча Ірини Голіней-Наливайко, запалена Богом у її душі при народженні. Та, напевно, вогник-пломінець тієї свічі не згасне, а залишиться у душах її рідних та знайомих і буде теплитись і відблискуватись у пам`яті про Людину часу.

голіней

Її життя – це мить, це блискавка, це сяйво і гордий політ птаха, якого не всім дано досягти. Доля її подібна до зірки, що згасає: її уже нема, але сяйво своє і теплоту вона посилає ще довго у далекі світи.

Ірина Юріївна – Учителька від Бога – учителька хімії та біології Делятинської середньої школи № 1, «Відмінник освіти», учитель-методист вищої категорії, нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України, у 1994-му – присвоєно звання «Соросівський учитель». На освітянській ниві пропрацювала 45 років у школах Гаврилівки, Биткова, Делятинської СШ (40 років).

Народилась 25 грудня 1939-го на свято католицького Різдва у с. Лоєва. Терниста доля судилась їй і життя проходило у боротьбі та бунтарстві із самого дитинства. У 6 років залишилася сиротою, бо батько Юрій Наливайко загинув у рядах дивізії «Галичина», про що родині часто згадували-дорікали «визволителі». Закінчила середню школу в Ланчині, а також Львівський державний університет ім. Івана Франка.

Відома у нашому районі й області як перша серед педагогів Надвірнянщини, котра удостоєна звання «Учителя-методиста», багато років очолювала районне методоб`єднання учителів хімії, входила у групу при Інституті удосконалення кваліфікації учителів зі складання задач та випуску нового підручника з хімії для середньої школи під орудою інспектора-методиста ІУКВ К.О. Стрільчака.

Загострено відчувала нове, постійно прагнула до нього і реалізувала його в роботі з учнями. Людина великого розуму, прекрасної душі і доброго серця, інтелігентна, толерантна, щира порадниця як вихованців, так і їхніх батьків. Завжди привітна й усміхнена. Не злічити тих, кому вона допомогла. Та й учні любили цю щиру, завжди з гумором і повсякчас акуратну вчительку, яка була Великою, але вміла ставати малою, слова якої залишалися простими і всім зрозумілими, але дуже глибокими. Учні і батьки називали її між собою «Іринка».

Вищий сенс її життя – творення добра і порядності. Спілкування з нею заряджало учнів і батьків оптимізмом, енергією та вірою у можливість досягнення поставленої мети, вірою у перемогу. Упродовж свого життя залишалася вірною гаслам: «Живи з Богом!», «Поспішай робити добро!», «Не нашкодь!», «Непомітно залишай помітний слід!».

Ірина Юріївна Голіней-Наливайко жила з Богом, серце і розум віддавала дітям та молоді України.

Вічна їй пам`ять, а земля хай буде пухом.

Родина Ірини Юріївни Голіней із вдячністю схиляє голову перед колективом Делятинського ліцею №1, колегами, знайомими і товаришами зі Львова, Стрия, Івано-Франківська, депутатами Делятинської селищної ради на чолі з головою Богданом Клим`юком, учнями, яких навчала Ірина Юріївна, перед сусідами і жителями Делятина – за співчуття і підтримку з приводу непоправного горя – відходу у Вічність Ірини Юріївни Голіней.

Просимо помолитися і пом`янути дорогу нам Ірину Юріївну Голіней тих, котрі з нею працювали, котрих вона навчала, котрі знали її.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!