Газета по-надвірнянськи
 

Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року

28 січня 2022, 13:03 | Рубрика: Інформує ГУ ДПС в Івано-Франківській області Версія для друку Версія для друку 1,082 переглядів

Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.

Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо  вони  не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів, виробів медичного призначення;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Яким чином скасовують реєстрацію ПРРО?

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.
Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);
щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

Суб’єкти господарювання мають застосувати касові апарати, які включені до Державного реєстру РРО

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

При цьому, відповідно до ст. 12 вищевказаного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Нагадаємо, статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями визначено, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій – перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» із змінами і доповненнями, а також відповідають вимогам нормативних актів України.

Підприємці – платники єдиного податку 1-3 групи можуть подати річну декларацію у застосунку «Дія»

Підприємці – платники єдиного податку 1-3 груп можуть подати річну декларацію у застосунку Дія.

Як подати декларацію підприємцям 1 та 2 груп?

У застосунку «Дія» оберіть “Послуги” – “Податки ФОП” -“Декларації”

Вкажіть суму доходу за рік та контактні дані.

Дія заповнить дані про єдиний податок і єдиний внесок.

Уважно перевірте всю інформацію, щоб вона була достовірна.

Підпишіть декларацію Дія. Підписом.

Як подати декларацію підприємцям 3 групи?

У застосунку «Дія» у розділі “Послуги” -“Податки ФОП”- “Декларації”.

Вкажіть суму доходу лише за 4 квартал. «Дія» зробить запит до податкової на декларацію за три інші квартали і підтягне суму задекларованого доходу за 9 місяців.

Сума податку до сплати сформується автоматично, так само, як і дані про сплату єдиного внеску.

Відредагуйте усі дані та суми в декларації.

Підпишіть декларацію Дія. Підписом.

Сервіс «InfoTAX» допомагає спілкуватися з податковою у режимі онлайн

Чат-бот «InfoTAX» Державної податкової служби України надає можливість зареєстрованим користувачам отримувати через месенджери Telegram та Viber актуальну інформацію про себе: стан розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, результати обробки документів, нагадування про необхідність подання звітності та сплати податків.

Перегляд інформації здійснюється за допомогою меню.

У вкладці меню «Особовий рахунок» можна переглянути дані стану розрахунків з бюджетом щодо податків та зборів (вибір особового рахунку здійснюється із запропонованого списку), інформацію про борг за узгодженими податковими зобов’язаннями, про залишок несплаченої пені, переплату та інформацію про зобов’язання за податковою звітністю, термін сплати яких не настав.

У вкладці меню «Інфо» розміщено податковий календар, дані про отримані квитанції.

Вкладка меню «Облікові дані» надає можливість переглянути реєстраційні дані, дані про об’єкти та рахунки платника податків.

У вкладці меню «Накладні» відображається інформація про отримані та видані податкові накладні/розрахунки коригування за поточний та попередній місяці (останні 100 записів), дані аналітики – показники «D» та «P» (розраховані відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 N 1165), критерії ризиковості, дані позитивної податкової історії (показники ППІ).

Вкладка СЕА ПДВ надає можливість отримати інформацію про суму, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН) та суму залишку на Казначейському рахунку платника ПДВ.

Вкладка СЕА РПСЕ надає можливість отримати інформацію про суму, на яку платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та суму залишку на Казначейському рахунку платника СЕА РПСЕ.

Також передбачено можливість передзаповнення звітності для платників єдиного податку, перехід до сплати податків у «два кліки», оповіщення про виникнення податкового боргу, а також про можливість виникнення податкового боргу у разі несвоєчасної сплати.

На сьогодні «InfoTAX» надає близько 20 сервісів.

Для доступу до сервісу користувачу необхідно мати електронний підпис або бути зареєстрованим клієнтом одного з українських банків.

Для підключення чат-бота необхідно у відповідному месенджері (Viber, Telegram) знайти InfoTAX, в якому перейти за посиланням до Електронного кабінету для ідентифікації та завершення налаштування нового сервісу.

Способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:

  • б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
  • Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
  • не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
  • не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
  • в) рухоме майно, у тому числі:
  • транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
  • інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
  • г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
  • ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
  • д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
  • е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
номінальна вартість прав грошової вимоги;
вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Отримали доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції? Задекларуйте їх та сплатіть податок

З початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних впродовж 2021 року.

Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни та самозайняті особи, які отримали доходи, з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Звертаємо увагу, що громадяни, які мають у власності земельні частки (паї), сукупний розмір яких перевищує 2 гектари та отримали доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена безпосередньо ними на цих земельних ділянках, повинні включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію.

Отже, громадянам, які отримували у 2021 році доходи, з яких не сплачено податків, варто не відкладати подання декларації про доходи. Для подання декларації необхідно звернутись в Центри обслуговування платників податків при державних податкових інспекціях за місцем податкової адреси. Саме тут фахівці ДПС нададуть необхідні консультації та допоможуть правильно заповнити декларацію про отримані доходи.

Беручи до уваги низку обмежень в зв’язку з проведенням карантинних заходів, декларацію про доходи краще подавати в електронному вигляді. Для цього декларанти можуть зареєструватись в Електронному кабінеті, попередньо отримавши кваліфікований електронний підпис.

Який алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки ФО – платника податків

У разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (прізвища, місця реєстрації тощо) фізичній особі:

1. Необхідно подати заяву за ф. № 5ДР (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822):

– до податкового органу за місцем реєстрації фізичної особи;

– до будь-якого податкового органу якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Якщо в паспорті відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія – необхідно пред’явити документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

2. Термін внесення змін до облікових даних платника податків та виготовлення реєстраційного номеру облікової картки платника податків:

– до 3-х робочих днів – у разі звернення до податкового органу за місцем проживання;

– до 5-ти робочих днів – у разі звернення до будь-якого податкового органу.

3. Картка платника податків, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків видається за умови пред’явлення податковому органу, до якого подавалась Заява за ф. № 5ДР, паспорта з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документа (довідки) про реєстрацію місця проживання/перебування.

Нагадуємо, що спілкуватися з Податковою службою та отримувати більше цікавої інформації можна дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX», на сторінках у мережі Facebook – www.facebook.com/TaxUkraine (сторінка ДПС України).

Про способи подання заяви щодо повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску

Пунктом 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), встановлено, що повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п. п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:

- особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою;

- в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.

Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Надвірнянська державна податкова інспекція

Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!