Дівчатко

«Я хочу миру!»

Куди поділося дитинство?

Втекло від бомб, снарядів, мін.

Враз леді стала…

Світла й чиста,

…На фронті все ж без перемін.

Люблю тебе, моя крихітко,

Дорослішаєш без років.

…Рашист Ірпінь

і Бучу звірським

В могилу катуванням звів.

Серденько наше найрідніше,

Вкраїно! Мати матерів!

Молімся! Господи Всевишній!

У муках сатана б згорів…

Ми всі – нескорені, крихітко,

І будем битись до кінця,

А чи в селі, а чи у місті

За наш блакитно-жовтий стяг!

Покайтеся, людинозвірі

Маріуполь, Гостомель,

Ірпінь, Буча, Бородянка…

Звіринець вдерся в Україну,

Людей катують на шматки.

Їм Бог потрібен неодмінно,

Щоб показав життя зразки.

Людинозвірі! Покайтеся!

Кайтеся!

Кайтеся!

Щоб стати людьми!

Вдячна Надвірнянка.