Газета по-надвірнянськи
 

Обласний сиротинець засинає під звуки сирен і потребує допомоги доброчинців

20 травня 2022, 12:10 | Рубрика: До відома краян, Новини, Ситуація, Тема дня Версія для друку Версія для друку 841 переглядів

IMG_5223

…У мирний час, коли їхні ровесники засинали під колискову матері, вони наодинці, кожен у своєму ліжечку, самостійно старалися «зловити» сон. А зараз їм доводиться засинати ще й під звуки пронизливих сирен, що сповіщають про повітряну тривогу.

КНП «Івано-Франківський обласний спеціалізований будинок дитини» Івано-Франківської обласної ради, знаний у краї як Надвірнянський дитбудинок «Малятко», нині разом з усіма жителями Прикарпаття переживає нелегкі будні воєнного лихоліття. На сьогодні тут – 49 діток віком від 1-го до 6-ти років із синдромом Дауна та з порушенням опорно-рухового апарату (ДЦП) й інші. І лише одна дев`ятимісячна дитина. Надійний прихисток знайшли тут 15 внутрішньо переміщених їх однолітків, яких із зони бойових дій у Надвірну привезли ще 27 березня.

синдром

 Синдром Дауна. Фото ілюстративне.

Створений у 1980-му сиротинець був розрахований на 250 діток і фінансувався з місцевого бюджету. На початку 1990-х перевели в обласне підпорядкування, оскільки до закладу прибувала знедолена малеча з усього Прикарпаття.

Упродовж свого існування дитбудинок пройшов не один період змін, пертурбацій… У пам`яті жителів району та й, зрештою, всієї України – благодійний телемарафон 2013 року, під час якого вдалося зібрати кошти на створення першого в Україні хоспісного відділення на базі дитбудинку. Таке фінансування від пересічних небайдужих людей зробило можливим відкриття двох груп. Одначе згодом усі наступні потуги з продовженням матеріального забезпечення не увінчалися успіхом. Але й життя у державі не стояло на місці. Кардинальні зміни щоразу стрімко наближалися і до таких закладів, як надвірнянське «Малятко».

сходи

– Теперішню назву закладу змінили у листопаді 2019 року, коли розпочалося поетапне реформування медицини, створення НСЗУ, запровадження нового типу керівництва. Ми підпорядковані департаменту охорони ОДА, а власником закладу є обласна рада, – мовить багаторічний керівник КНП Галина Петрівна Кузнецова, яка працює тут з перших днів його створення, пройшовши шлях від педіатра до теперішньої посади – генеральний директор.

Наші маленькі вихованці зараз – це соціальні сироти при живих батьках, розповідає Галина Петрівна, уточнюючи, що, якщо їх матері справляться зі своїми проблемами, житейськими і соціально-побутовими, то служба у справах дітей територіальних громад поверне їх до рідної сім`ї, біологічної. У протилежному випадку ця виконавча структура готує документи у суд з метою позбавлення таких горе-матерів батьківських прав. І тоді таку дитинку на законних підставах влаштовують у будинки сімейного типу, прийомні або патронатні сім`ї, під опіку. Тут є діти, позбавлені батьківського піклування, але одиниці, а також дітки із синдромом Дауна та з порушенням опорно-рухового апарату (ДЦП) й іншими патологіями.

Акцентуючи увагу на нинішніх проблемах, Галина Кузнецова зауважила: – У закладу немає якогось одного потужного спонсора, який би фінансував усі наші потреби. Ремонтні роботи виконуємо ситуативно, тобто від випадку до випадку, коли з`явиться будь-яка «копійка» від меценатів-благодійників. Відрадно, що за три роки вдалося перекрити частину даху і відремонтувати деякі приміщення завдяки коштам світлої пам`яті надвірнянки Тетяни Бедрій, яка проживала у Канаді і частину своїх заощаджень заповіла нашому сиротинцю. Програма фінансування розрахована на 10 років. Цільове призначення коштів контролюють представники з Канади, перед якими звітуємо про щорічні виконані роботи.

IMG_5233

IMG_5236

Оскільки КНП вбачають перепрофілювати у Центр реабілітації та паліативної допомоги маленьким пацієнтам, ще з 2013-го над цим почали працювати, то постала найбільша проблема – забезпечення лікарськими кадрами (зокрема, педіатр із паліативної допомоги, фізичний реабілітолог, ерго-терапевт). До речі, середнього медичного персоналу (медсестер) вистачає. Водночас відсутнє сучасне медичне обладнання.

Усі наступні не менш значущі проблеми випливають саме із перших двох. А це: ремонт приміщення для паліативних пацієнтів; перекриття даху інших корпусів, утеплення, пожежна сигналізація тощо. Негайного облагородження потребує велика за розміром територія довкола самого комунального підприємства. Про якнайскоріше оновлення мовчазно «волає» 42-річна(!) огорожа. І вже давно назріло осучаснення дитячих ігрових майданчиків, що немовби, попри всі старання колективу зробити життя своїх вихованців яскравим і барвистим у сиротинці, застигли у старому «совку» (світлина внизу).

вікно

IMG_5238

Про Надвірнянський будинок дитини, багаторічну благородну і піклувальну справу його колективу, працівники якого заміняють вихованцям і батька-матір, і годувальника, і вихователя, і няню, знають не лише на Прикарпатті, а й в Україні і поза її межами. І якими б ще веселішими, радіснішими і вдячнішими були вихованці та працівники цього важливого соціального закладу, якби оці згадані проблеми з ремонтом його приміщень та благоустроєм території допомогли вирішити і державні чинники, і небайдужі меценати – як вітчизняні, так і закордонні. Бо добре, щире серце ні кордонів, ні меж доброті, щирості, співчутливості не знає, тим паче у нинішню воєнну пору.

Так уже повелося, що протягом останніх років капітальні видатки для функціонування будинку дитини за браком бюджетних коштів не передбачали у його кошторисах. Тому доводиться розраховувати лише на доброчинність і благодійність. І керівництво будинку дитини, його працівники та вихованці не втрачають надії, що, як мовив поет, «щире серце вовік не схолоне» і що ще не перевелися люди, які готові підставити плече, аби малеча у «Малятку» почувалася ще доброзичливіше, у домашній аурі та сімейній опіці.

А про добрі благодійні справи від небайдужих доброчинців для Будинку дитини протягом крайніх років знають краяни і за це вдячний колектив цього соціального закладу. Нинішня розповідь про проблемні питання з ремонтом ніяк не мають затьмарити дитячого піднесення і приємного відчуття та вдячності. Вихованці «Малятка» по-особливому відчувають, коли до них у гості приходить щорічно Святий Миколай в особі численних турботливих людей. Сподіваються дітки зі своїми турботливими наставниками порадіти від душевних зустрічей зі щирими небайдужими людьми і в цьогорічне першочервневе свято – День захисту дітей.

І ось приємна новина-«ластівка»: завдяки сприянню керівництва Івано-Франківської ОДА група волонтерів із Польщі відшукали кошти для ремонту приміщення однієї групи паліативних хворих.

На завершення розмови Галина Кузнецова зронила фразу: – Життя весь час кидає нам виклики. А ми завжди мусимо їх долати. Нині у нас – запекла визвольна війна, в якій ми неодмінно переможемо. А всі решта негаразди – розв`яжемо поступово. І наші діти будуть прокидатися від лагідного сонечка і щебетання пташок. Для цього всі спільно трудимося.

Наш кор.

Кошти для допомоги Будинку дитини можна перерахувати на такі благодійні рахунки:

У гривнях:

КНП «Івано-Франківський обласний спеціалізований будинок дитини ІФОР»

Код 20561338 МФО 336677

UA 583366770000026004052546423 (валюта UAH) благодійний

Приват банк

У чеській кроні:

КНП «Івано-Франківський обласний спеціалізований будинок дитини ІФОР»

Код 20561338 МФО 336677

UA 393366770000026009052548341 ( валюта CZK ) благодійний

Приват банк

В євро:

КНП «Івано-Франківський обласний спеціалізований будинок дитини ІФОР»

Код 20561338 МФО 336677

UA 123366770000026009052548051 ( валюта EUR )благодійний

Приват банк

У доларах:

КНП «Івано-Франківський обласний спеціалізований будинок дитини ІФОР»

Код 20561338 МФО 336677

UA 573366770000026002052573960 ( валюта USD )благодійний

Приват банк

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!