Газета по-надвірнянськи
 

Сімдесята весна Галини ХРИСТАН

3 червня 2022, 12:29 | Рубрика: Новини Версія для друку Версія для друку 287 переглядів

Весна, прощаючись із Прикарпатським краєм, в останній день травня майнула веселкою над хатою Христанів, і там пролунав голос новонародженої Галинки. Батьки, колишучи свою першу дитинку, не знали, що голос цей лунатиме колись не тільки у рідній Саджавці, а і по всьому Прикарпатті, ба, навіть, у Києві люди читатимуть її новели, то втираючи сльози, то щиро сміючись.

А сімдесята весна Галини Христан не поспішає поступатися літу. Вона стоїть поруч з ювіляркою, дивується її багатому літературному доробку (шість книг новел, співавторство у багатьох антологіях, багато статей та передмов) і вкотре перечитує сторінки великого роману життя. «Література захищає мене від світу, а я захищаю світ літературою», – написала Галина Петрівна у своєму «Калейдоскопі десятиліть». І в цих словах немає жодного пафосу, адже бували у житті письменниці такі часи, коли тільки Слово та ще друзі-«бистрінці» допомагали втриматися на хвилях безнадії. А її новели містять стільки доброї, позитивної енергетики, стільки щирості і любові до людей, що світ і справді змінюється на краще після їх прочитання.

Христан

Моє знайомство з Галиною Христан, як з бібліотекаркою, відбулося у далеких дев’яностих, коли мене, першокласницю, привела у книгозбірню сестра. І чи ж знали ми обидві тоді, що бібліотечний дім стане для мене мало не рідним на все подальше життя. Обмінюючи книги, я повсякчас отримувала ще якусь цікаву інформацію від Галини Петрівни, саме їй показувала свої перші віршики, саме з нею двадцять років тому вперше відвідала засідання літстудіі « Бистрінь»…

Але перед тим були «Страгора», «Жниво на стерні», «Купальська злива» і перші книги Галини Христан «Старий і Кіт» та «Я вернуся». У них я відкривала для себе Галину Христан-письменницю. І вже тоді дивувалася: як можна кількома рядками створити картину життя? Її герої живі, вони ходять поруч з нами, сміються, жаліються, плачуть і водночас носять у собі найцінніше – пам’ять роду і народу. Так багато написано про УПА, про боротьбу наших людей з емгебістами, великі епопеї на полицях. Та відкриваєш новелу «Така знайома рука» на пів сторінки тексту, а уява вже домальовує цілий фільм. Адже саме у деталях, у дрібних епізодах і ховається правда історії, яка вражає серце більше і сильніше, ніж суха статистика. А потім виходили «Великоднє чудо», «Білий острів», «Вірність», «Отченаш неба». Ще у пам`яті наші спільні мандрівки у Надвірну з нескінченними розмовами про літературу, наша співпраця у бібліотеці і на ниві культури.

Знаючи цю жінку понад три десятки літ, твори її й надалі перечитую з цікавістю. Напевне, це головна ознака справжнього письменника – коли творчість торкається серця. Можна писати великі літературознавчі дослідження за книгами Галини Христан, і я впевнена, що вони будуть, проте її потрібно читати і знаходити для себе щось нове і важливе.

На непростий і грізний час випав ювілей Галини Петрівни. Можливо, хтось скаже, що святкування ювілеїв під час війни не на часі. Проте завжди на часі українська книжка, українське слово, українська душа.

Уся літературна студія «Бистрінь» імені Н. Чира щиро вітає Галину Христан із 70-літтям! Бажаємо, щоб її мрії завжди співпадали з Божими планами, натхнення прибувало буйно, як гірські потоки, а здоров’я – квітучим, як весняна днина. Багато нових книг і публікацій, вдячних читачів та яскравих зустрічей, а для нас залишатися такою ж доброю подругою і мудрою Наставницею. З роси і води Вам, Галино Петрівно!

Зі слів літстудійців

«Бистріні» записала

Мирослава Мельник-Гордєєва.

Життєва візитівка

Народилася 31 травня 1952-го у с. Саджавка Надвірнянського району. З відзнакою закінчила Харківське культосвітнє училище. Бібліотечній справі віддала понад сорок років. Зараз працює у Саджавській сільській бібліотеці. Прозаїк, новелістка, гуморист. Автор шести книг: «Старий і кіт», «Я вернуся», «Великоднє чудо», «Білий острів», «Вірність», «Отченаш неба». Нагороджена медаллю і грамотою Української діаспори (США, Англії, Канади) за відродження «Просвіти» у рідному селі та ювілейною відзнакою Івано-Франківської обласної ради «130 років Євгену Коновальцю». Лауреат Надвірнянської районної премії ім. Н.Попович та обласної премії ім. В.Стефаника. Член НСПУ з 2005 р. Одна із засновників Надвірнянської літературної студії «Бистрінь».

Редакція «Народної Волі»

повсякчас цінувала і цінує,

захоплювалася і захоплюється творчим, літературним набутком Галини Христан, яка з першого засідання стояла біля витоків літстудії «Бистрінь»,

своїм словом, ділом, небайдужістю і завзятістю дбала про її розвій.

Ваші твори, пані Галино, «відкрили очі» багатьом на багато чого і кого. Не замикайте у родинний

куферок-спадок свій талант і в ці дні, коли, як і в стрілецьку січову добу, «зворухнулась уся Україна і ворог на неї пішов».

Сердечно і щиро віншуємо Вас із 70-літтям, яке випало на крайній травневий і весняний день. Нехай світанок нинішнього літа своєю теплінню і сонячністю віддзеркалюється у Вашій творчості, шановна Ювілярко! Многих і високих Вам літ, рясної читацької вдячності і прихильності.

Хай і надалі лиш здобутки будуть,

Повториться прекрасне знов і знов,

Хай діти, внуки від душі усюди

Несуть свою Вам шану і любов!

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!