Газета по-надвірнянськи
 

Пише, наче мольфарить

12 серпня 2022, 12:25 | Рубрика: Акцент, Творчість Версія для друку Версія для друку 971 переглядів

У Надвірнянській центральній міській публічній бібліотеці на засідання клубу за інтересом «Надвечір’я» завітала бажана гостя – талановита неповторна поетеса, новелістка Власта Власенко (Богдана Ковалюк).

295532278_452456306745937_8

Вірші пише з дитячих років. Друкується у місцевій, обласній та всеукраїнській періодиці, в ювілейних виданнях літстудії «Бистрінь» – альманасі «Купальська злива», антологіях «Літоплин над Бистрицею» та «Сонячні обрії слова». Поетеса – автор двох збірок «Згарди» (2016) та «Афини» (2021), лауреатка трьох літературних премій – ім. Бориса Нечерди (2016, Київ), «Карпатський Пегас» (2018, Виноградів), ім. Івана Чендея (2019, Ужгород). Головні акценти поетичної творчості: автентика, лірика, метафізика, містика, любов. Її поезія, сповнена філософсько-містичного забарвлення та приправлена гуцульським діалектом, заворожує; досконало володіючи технікою віршування, «вона так виразно промовляє, замовляє світ довкола себe, немовби мольфарить» (М. Савка).

Творча співпраця у Власти Власенко склалася з фотохудожником Русланом Трачем із Верховини. Їх роботи – світлини та вірші – поєднувалися у кількох виставках й у двох збірках у форматі артбук: «Инча» та «Ренесанс» (не тиражні видання).

Затамувавши подих, присутні поринули у магічний світ слова Власти Власенко, світ лірики, містики, краси, відпочили душею, збагатились духовно.

Своє захоплення творчістю Власти Власенко висловили голова Союзу Українок Івано-Франківщини Марія Вуянко, почесна голова Уляна Швидюк, головний редактор газети «Народна Воля» Іван Гриджук, голова Союзу Українок Надвірнянщини Ольга Багрійчук, фотомитець Роман Глодан, письменник із Донеччини Володимир Бодня (Вогонь) та інші.

Дякуємо Власті за спілкування, бажаємо їй творчого натхнення та нових книг!

Тетяна ГАВРИЛЕНКО,

бібліотекар Надвірнянської ЦПМБ.

Щоб зрозуміти і поєднатись у світі поезії Власти Власенко пропонуємо її найновіший вірш.

 

Пахне літо, а ми тікаємо, як вода

то нічого, що ми оточені, не біда

ти просто не озирайся, бо ти не з тих

не ховай автоматів, не смій при них

я прикрию долонями нашу одну свічу

не дивись, що я плачу і що тремчу

не дивися назад, там старі стрільці

лиш тримай мою руку в своїй руці

лиш тримай мою руку і кулемет

я люблю твої темні очі у цей момент

я цілую тебе на ходу, на бігу в чоло

пів життя пропустили, а пів пройшло

не дивися, шо чорне море мені з-під вій

я люблю твої очі і запах твій

усміхнися, до вистрілу п’ять хвилин,

косо-криво як вмієш лиш ти один

і плювати, що нас убила якась судьба

нам до ранку лишилась одна доба

нам ще трохи, ще зовсім трохи нам до ріки

вийде лис і покаже старі стежки

вийде вовк і залиже сліди в крові

доки ми ще живі, доки ми ще живі…

доки вишні, вітер, літо й небесна синь

не покинь мене серед відчаю, не покинь…

Новітність її творчого світу

Творчість Власти Власенко (Богдани Ковалюк) знаходить-відкриває свою нішу у новітній українській літературі не лише своїм стилем письма, а й реальними намірами-пробами доносити суть своїх творів із застосуванням сучасних аудіо- і відеозасобів. У такий спосіб авторка коло своїх шанувальників розширює від читача до слухача і глядача, водночас залучаючи їх, мовби непомітно у світ життя своїх героїв і героїнь – земного, духовного, міфологічного, звичаєвого й обрядового – від глибокої старовини до дня нинішнього.

Авторка вірна своєму задуму – мати до власних книг «Згарди» і «Афини», а також до третьої майбутньої книги новел аудіодиски з авторським прочитанням власних творів.

Її письмо, на перший погляд, не піддається традиційним формам і методам віршування, бо вона «втікає» від усталених стереотипів і прагне витворити свій рядок – поетичний і образково-новелістичний – досі небаченою власною манерою. Якщо додати до цього влучне вкраплення у свої твори тематики й образів міфологічно-магічних, давнього і нинішнього фольклору, пропущеного через творчу уяву, образність і фантазію – лише після цього починаєш пізнавати вартість і цінність «Згардів», «Афин» і чекаєш обіцяної авторкою прозової книги. У неї є низка поезій, в яких авторка мов би своєрідно передбачає тривогу і водночас героїзм наших українських буднів та висловлює захоплення мужністю воїнів-захисників.

Власта-Богдана вміє читати, доносити свої твори слухачам і глядачам. І робить це на високому професійному (мало не акторському), почуттєвому, жестовому, образному та інтонаційному рівнях. Це проявляється на публічних зустрічах і є чи не надто рідкісним явищем наших днів.

Отакий культурно-мистецький синтез-зріз – авторського письма, твору, голосового прочитання під супровід вдало підібраної музики, а то й фото- і відеоряду – дозволяє письменниці (і вона цього не приховує) «не стояти за трибуною чи столом», а перебувати у гущі товариства шанувальників українського слова.

Іван ГРИДЖУК.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!