Вважається, що першими наряджати ялинку на Різдво почали німці у середні віки, а вже звідти ця традиція прийшла до решти країн Європи та світу. Забава прикрашати ялинку бере свій початок у сиву давнину – їй понад 2000 років. Тоді люди вважали, що усі дерева наділені добрими силами, що у них живуть добрі духи. Жителі Древнього Єгипту, наприклад, у грудні, у день зимового сонцестояння – найкоротший день року (за сучасним календарем 22 грудня) – у свої будинки приносили зелені гілки пальми як символ перемоги життя над смертю.
Формування сучасного різдвяного ритуалу відносять до пізнього Середньовіччя, коли у германських народів існувала традиція ходити на Новий рік у ліс і там наряджати найбільшу та найгарнішу ялинку печивом, кольоровими клаптиками тканини та свічками. Навколо прикрашеної ялинки спочатку співали, а потім проводили різні обряди. З часом дерева почали зрубувати на Новий рік, приносити у дім і ставити на стіл або навпроти вікна, наряджати цукерками та солодощами. Після хрещення германських народів цей звичай зберігся і набув християнського смислу, а прикрашені ялинки стали обов’язковим елементом різдвяної традиції.
До України звичай різдвяної ялинки прийшов саме із Німеччини, прикрашену ялинку навіть називали «німецькою». Після приходу більшовиків до влади ялинку разом із різдвяними святами заборонили, мовляв, «попівський звичай». Проте люди продовжували дотримуватися традиції і наряджали на Різдво ялинку. Тому в грудні 1935 року один із тогочасних керівників УРСР Павло Постишев надрукував невеличку замітку «Давайте влаштуємо до Нового року дітям хорошу ялинку!», щоб традицію із різдвяної перетворити на новорічну.
Сьогодні ж ми задумуємося про екологічні наслідки різдвяних і новорічних ялинкових традицій. 19 грудня відзначають не тільки День святого Миколая, але й День вічнозелених рослин. У цей день намагаються підвищити обізнаність людей про важливість збереження вічнозелених рослин, які не тільки милують око й серце людини своєю красою, але є важливою частиною біологічного розмаїття нашої планети й рідного краю. У грудні відбувається також традиційна акція Всеукраїнської екологічної ліги «Збережи ялинку!». Мета акції – переконати громадян України відмовитися від передноворічного винищення хвойних дерев та показати шкідливі наслідки їх вирубування. Під час Акції нагадують також про відповідальність за незаконне вирубування чи пошкодження хвойних дерев, особливо на теренах природно-заповідного фонду (ПЗФ). Згідно з Постановою КМУ «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» від 10 травня 2022 р. № 575 (додаток 1) за незаконне вирубування, видалення або пошкодження до ступеня припинення росту молодих хвойних та вічнозелених дерев (віком до 41 року) в грудні-січні розмір відшкодування обчислюють для територій та об’єктів ПЗФ, розташованих у межах населених пунктів, за таксою, збільшеною у чотири рази. Наприклад, розмір шкоди за зрубане хвойне дерево діаметром у корі біля шийки кореня 10 см (а) або 14 см (б) обчислюють за схемою: (а) 227 грн.х4 = 908 грн.; (б) 395 грн.х4 = 1580 грн.
Просимо жителів громад Надвірнянського району, де розташовані об’єкти ПЗФ, звернути особливу увагу на ці розрахунки. Можливо, якщо не совість, то бодай згадані цифри застережуть того, котрий надумав зрубати ялинку…
Найкращий варіант отримувати кожен рік живу ялинку і не шкодити планеті – посадити її у себе у дворі біля приватного будинку чи багатоповерхівки. Ялинка швидко росте, не вимагає складного догляду. Крім того, наряджати з рідними чи сусідами одну і ту ж ялинку кожен рік – здорова святкова традиція. А те, що головна новорічна прикраса знаходиться у дворі, спонукатиме частіше бувати на свіжому повітрі.
Отож, не рубаймо ялинок на різдвяні та новорічні свята!
Ярослав ГОЛИНСЬКИЙ,
заступник директора-головний
природознавець природного
заповідника «Горгани».
Галина ШАДЛОВСЬКА,
провідна фахівчиня сектору
еколого-освітньої роботи ПЗ «Горгани».
Версія для друку
5,404 переглядів
