Газета по-надвірнянськи
 

Панська вулиця стає панською

27 січня 2023, 11:47 | Рубрика: Акцент, Суспільство Версія для друку Версія для друку 353 переглядів

У середині села Білі Ослави ще із незапам’ятних часів існує вулиця із чарівною назвою Панська. Історично вона відповідає своїй назві, бо впирається до садиби, ще торік існуючого Білоославського лісництва, яка й тепер іменується Панським городом. А от збоку благоустрою назва невдала.

Щоправда, назва цієї вулиці народна. Її немає у реєстрі теперішніх чотирнадцяти вулиць села, які упорядковували ще у 80-х роках минулого століття. Вона входить у число топонімічних назв сільських кутків. Ще за Козаччини й донедавна, коли Білі Ослави мали 11 «сотень», то ця вулиця входила у другу «сотню».

Після чергового перейменування вулиць у перші дні незалежності України, оскільки Панська вулиця невелика і, як потічок, вливається у головну магістраль Білих Ослав, яка носить ім`я знаної письменниці й односельчанки Марійки Підгірянки, то її приєднали як дочірню. У такій ситуації за міським статусом така вуличка скоріше стала б провулком.

Так, справді, вулиця недовга, по обидва боки має 15 житлових будинків, які зараз пронумеровані у межах головної вулиці.

  • «Панська» має свою унікальність – її третя частина переходить у своєрідний некритий тунель, у горбі якого колись прорізали возову дорогу, якою сіль і дрова селяни возили до Коломиї, висотою більше чотирьох метрів, що виводить на верхню частину села – на Долішню і Горішню Сиглу, де відкривається мальовнича панорама гірського села Білі Ослави. Звідси починаються найкоротші польові дороги до сусідніх сіл Чорний Потік і Чорні Ослави. Про це свідчать і залишки опор телефонного зв`язку.

Тож і тепер більшість людей знає про її стару назву. А для підтвердження історії, навіть автор цих слів, який проживає на обійсті діда Федора по-материній лінії, на новій табличці вказав «Вулиця Марійки Підгірянки, 156, колишня Панська». Як бачимо, кожна вулиця має свою історичну біографію, а разом з тим і свої якісь незручності для проживання.

Пам`ятаю, як у свої пастуші дитячі роки одну з ділянок Панської вулиці навіть за сухої погоди не можна було пройти без гумових чобіт. Суцільне місиво долали люди, худоба, вози й автомашини. Цією дорогою круглорічно користувалися господарники вже забутого радгоспу «Делятинський» та жодного разу не докладали рук для її ремонту.

Майже півстоліття тому жителі вулиці з метою покращення її стану проклали водостічну трубу, а перед тим не один раз засипав калюжі мій дідусь Федір Дідик, відтак перед весіллям своєї дочки Дмитро Гринюк завіз декілька самоскидів гравію.

Тепер важко у це повірити, бо десять років тому при допомозі сільської влади найгіршу ділянку вулиці заасфальтували. Та з роками зростала ще одна вулична проблема: кількість транспорту збільшувалось і на Панській вулиці з одностороннім рухом ускладнився проїзд, утворювались затори. І аж торік у грудні цій справі зарадив голова Делятинської селищної ради Богдан Клим`юк, який не раз вислуховував докори і прохання білоославчан. Нарешті, на цій вулиці біля «тунелю» обладнано довгожданий проїзд, на який витрачено 150 тисяч гривень. Крім того, вулицю защебенили, підготовили під асфальтне покриття. Таке покращення проїзду Панської вулиці відразу відчули у ці різдвяні свята жителі і гості села, котрі поспішали колядувати.

Василь ЛЕВИЦЬКИЙ,

член НСЖУ,

Білі Ослави.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!