Оксана Онуфрак: «Важливо отримувати задоволення від своєї роботи та знайти натхнення у своїх учнях і ученицях»

Як у темні часи добре видно світлих людей

Як у Надвірнянському ліцеї № 2 втілюють освітню реформу, а також як відбувається процес навчання в умовах військового часу та про учительсько-учнівське волонтерство розповіла в моєму інтерв`ю вчителька, спеціалістка вищої категорії Оксана Дмитрівна Онуфрак.

- На освітній ниві працюю майже 26 років. Мені дуже до вподоби працювати з дітьми. Траплялися різні складні ситуації у житті, але, спілкуючись з учнями, я забувала про всі негаразди, – зазначила Оксана Онуфрак.

При всій розмаїтості навчальних шкільних предметів вона обрала «Креслення», «Трудове навчання» й «Образотворче мистецтво», які викладає ліцеїст/к/ам 5-9 класів та 8-11 класів. Каже, що на ці спеціальності її у дитинстві надихнув колишній учитель малювання Надвірнянської середньої школи №1 Микола Йосипенко, котрий дуже багато часу віддавав школі й учнівству.

- Креслення і трудове навчання, на відміну від інших предметів, навчають учнів та учениць різних практичних навичок і вмінь. Наприклад, як правильно збирати або ремонтувати різні предмети, креслити прості і складні малюнки, створювати речі з усіляких матеріалів. Усі ці знання можуть стати корисними в їх майбутньому професійному житті, а також підвищити самооцінку та віру у власні здібності.

Образотворче мистецтво має свої вагомі переваги: допомагає розвивати творчість та уяву дітей, розширювати світогляд, сприяти формуванню естетичного смаку і почуття гармонії.

Тому вивчення цих предметів має свою важливість, якими нехтувати зовсім не варто, – розповіла співрозмовниця.

“Нам надзвичайно дорогий та важливий подарунок – безцінний прапор, який ми отримали від наших військовослужбовців 10-ї ОКРЕМОЇ ГІРСЬКОШТУРМОВОЇ БРИГАДИ “ЕДЕЛЬВЕЙС” за благодійну роботу нашого Надвірнянського ліцею № 2″, поділилася приємністю Оксана Онуфрак.

- Що змінилося у Вашій учительській діяльності з впровадженням освітньої реформи Нової української школи? Як вважаєте: ця реформа краще допоможе підготувати учнівство до молодого дорослого життя?

- Із впровадженням НУШ у шкільну освіту внесено значні зміни у методику навчання та підходи до формування ключових компетентностей учнів і учениць. Основними змінами є:

- інтегрований підхід. Він передбачає, що уроки зосереджені на формуванні ключових компетентностей, зокрема, як критичне мислення, комунікація, самостійність тощо. Відтепер предмети вивчають у комплексі, що дозволяє учнівству здобувати широкий загальнокультурний розвиток;

- циклова організація навчання. Уроки розділяють на цикли, що охоплюють більше, ніж один предмет. Це дає змогу зосередитися на складніших темах і проектах;

- розвиток творчого потенціалу. Учні й учениці отримують більше можливостей для розвитку свого творчого потенціалу, наприклад, вирішення різноманітних завдань, проектну діяльність, дослідницьку роботу;

- забезпечення інклюзивної освіти. Освітня реформа передбачає, що у кожної дитини повинна бути можливість здобути якісну освіту, незалежно від її індивідуальних особливостей.

У цілому НУШ має потенціал допомогти учням краще підготуватися до молодого дорослого життя, бо вона зосереджується на формуванні ключових компетентностей і передбачає більш індивідуальний та інклюзивний підхід. Однак, будь-яка реформа потребує часу і ресурсів, щоб стати успішною, тому важливо надавати підтримку вчителю.

- Яку роль відіграє, зокрема, трудове виховання у становленні дитини як особистості?

- Трудове виховання допомагає розвивати важливі навички та якості такі, як: дисципліна, відповідальність, наполегливість, творчість і самостійність. Хлопці та дівчата можуть досліджувати свої здібності й інтереси, вчитися працювати у команді, виконувати поставлені завдання, оцінювати власні досягнення і вдосконалюватися. Також трудове навчання допомагає їм зрозуміти, що праця є важливою складовою життя та розвитку суспільства, вчить цінувати свій час та ресурси, поважати працю інших людей, а також сприяє формуванню позитивних моральних якостей – чесність, порядність, доброту та толерантність. Таке виховання є важливою складовою процесу становлення дитини як особистості, яке навчає дітей відповідальності, самостійності та цінності праці.

- Карантин через Covid-19, війна, яка триває більше року, змусили перейти на офлайн, онлайн, змішану форми навчання, а ще вимушене переривання уроку і перехід в укриття під час сигналу «Повітряна тривога», часті відімкнення електроенергії. Як ці фактори вплинули на Вашу навчально-організаційну роботу, психоемоційний стан і успішність учнів та учениць?

- Карантин через Covid-19 та війна, безумовно, мали і мають серйозний вплив на навчально-організаційну роботу, психоемоційний стан та успішність здобувачів освіти. Перехід на онлайн або змішану форму навчання призводять до складнощів у взаємодії між учителем та учнями, а також до технічних проблем із підключенням до Інтернету або з електропостачанням. Також виникають труднощі зі збереженням концентрації на уроці через віддаленість від школи або вдома, де можуть бути різноманітні відволікаючі аспекти.

При перериванні уроку та переході в укриття декотрі діти відчувають страх і тривогу, а це впливає на їх психоемоційний стан, навчальні досягнення. Такі ситуації створюють труднощі і для учителів, які повинні забезпечити безпеку своїм вихованцям та підтримувати спокій.

Навчальні заклади повинні знаходити способи адаптації до таких ситуацій і забезпечувати підтримку учнівства й учительства. Для цього можуть бути використані різноманітні педагогічні та психологічні підходи, зокрема, розвиток навичок саморегуляції, підтримка позитивного психологічного клімату, зменшення навантаження на учнів і учениць, щоб забезпечити їх комфортність та безпеку.

- У нинішніх воєнних умовах і дорослі у різних галузях, і діти навчальних закладів стали волонтерами, щоб підтримати воїнів Збройних Сил України. Як Ви на своєму освітньому фронті допомагаєте ЗСУ?

- Як тільки розпочалась війна ми намагались не втратити важливий контакт із дітьми. Спочатку працювали дистанційно. Думали, як краще поступити, щоб у цей нелегкий час об’єднатись для допомоги ЗСУ і тим самим подати гідний приклад молодому поколінню. Порадившись із дирекцією Надвірнянського ліцею №2, дійшли до спільної думки – запровадити довготривалий проект «Світло віри».

Розуміли: проект виготовлення окопних свічок може бути корисним для військових, які перебувають на передовій, особливо під час відімкнень електроенергії або в умовах обстрілів. Якщо цей проект є волонтерським і спрямованим на допомогу військовим, то він може стати важливим компонентом допомоги на освітньому фронті.

Створення окопних свічок став також частиною освітнього проекту, який навчає дітей та молодь необхідних навичок виготовлення і використання їх під час військових конфліктів, а також підвищує свідомість і розуміння важливості допомоги військовим у важких умовах на передовій, водночас збільшує підтримку ЗСУ від громадськості.

- Звідки берете увесь потрібний матеріал на виготовлення окопних свічок, хтось фінансово допомагає?

- Спершу це було самонавчання педагогів. Шукали відповідно відео з виготовлення окопної свічки, щоб самостійно продовжити надалі цю роботу. Приєднались до всеукраїнської групи «Окопні свічки», в якій відбувався колосальний обмін досвідом за цим видом діяльності.

Оскільки виникла необхідність у зборі матеріалів, то ми намагались максимально поширювати оголошення спочатку самостійно у соцмережах. Жителі нашої Надвірнянської громади долучались до їхнього збору, та це був мінімум, який ми швидко використовували. Дізнавшись про нашу діяльність, допомагали і владні структури Надвірнянської міської ради.

У ліцеї запровадили щомісячний збір коштів з одноденного заробітку педагогів, який частково використовували для закупівлі парафіну. Організовували шкільні ярмарки, отриману частину грошей від реалізованих виробів перераховували для придбання необхідного матеріалу.

Неодноразово долучались релігійні громади Надвірнянської ТГ, зокрема: Святого Володимира Великого ПЦУ, Воздвиження Чесного Хреста УГКЦ, також у селах Назавизів, Гвізд, Верхній Майдан (збирали та передавали нам недопалки свічок). Звертались за підтримкою до нашого підприємця Андрія Андрійовича, який задонатив понад 200 кг парафіну. Допомагали з матеріалом також друзі, знайомі і просто хороші люди.

У виготовленні свічок зацікавилось багато молоді. Згодом утворилась своєрідна команда під керівництвом учнівського президента нашого ліцею, а саме активні учні 8-9 класів, які неодноразово залишались після уроків заливати свічки та формувати у готові партії зі свічками та смачними й корисними енергетичними продовольчими пакетиками.

Під час уроків технологій діти досить активно виявляли бажання нарізати картон, скручувати свічки, пакувати у бляшані баночки, які теж збирали всі, щоб зігріти наших воїнів і передати їм теплінь своїх сердець та вдячність за бойову звитягу. Активність наших дітей просто вражала! Завдяки проведеним майстер-класам із молодшими школярами, їх мотиваційними малюночками та різними патріотичними виробами ми швидко формували достатньо великі пакунки-передачі на передову.

Така благодійність сприяє формуванню ціннісних і моральних норм дитини як особистості, так і соціуму загалом, розвиває людяність, робити добрі вчинки, виявляти емпатію.

Війна глибоко ранила багатьох, зокрема, тих сімей, яких рідні: чоловіки, жінки, сини, дочки, брати потрапили на передові позиції. У нашому ліцеї їх чимало… У темні часи добре видно світлих людей.

У план нашого проекту входить також збір теплих речей, медикаментів, засобів гігієни для військових та цивільних жителів Запоріжжя, Херсону, здебільшого населених пунктів Бахмутського напрямку. Почали плести маскувальні сітки, проводили акційні ярмарки. Ми віримо, що спільні зусилля приведуть нас до Перемоги, – наголосила ініціаторка проекту.

А щоб зберегти власні сили, залишатися мотивованими і продовжувати свою важливу роботу, учителям і волонтерам Оксана Онуфрак радить: визначити свої пріоритети і зосередитися на них. Важливо зрозуміти, що можна зробити за певний період і планувати свій час відповідно; створити зручне і комфортне робоче середовище, яке допоможе зосередитися на роботі і зберегти енергію; відпочивати і займатися самопідтримкою. Важливо виділяти час для відпочинку, фізичних вправ, медитації або інших релаксаційних занять; знаходити підтримку у колег, друзів і сім’ї, людей, які розуміють вашу роботу і волонтерську діяльність; працювати з ентузіазмом і захопленням. Важливо отримувати задоволення від своєї роботи і підтримувати внутрішній інтерес до неї.

Знайти натхнення у своїх учнях та ученицях і волонтерах, дивитися на їхні досягнення та прогрес, вишукувати у них джерело мотивації.

Ілона ПАВЛЮК.