Газета по-надвірнянськи
 

Українська освіта на шляху до європейських стандартів – якісних, ціннісних, гендернорівних і цивілізованих

12 травня 2023, 11:31 | Рубрика: Акцент, Освіта Версія для друку Версія для друку 333 переглядів

Шкільна освіта – одна із найважливіших сфер, яка має закладати поняття щодо рівних прав хлопчиків і дівчаток, чоловіків і жінок, однакового доступу до навчання, незважаючи на фізичні особливості, що вони можуть вільно здобувати якісні, культурні і духовні знання, обирати свою майбутню професію, реалізовувати свій потенціал, задуми і мрії. Рівноцінні можливості для жінок і чоловіків у різних сферах, припинення всіх форм дискримінації – такі вимоги багатьох міжнародних угод, до яких приєдналася наша держава до 2022-го.

11 вересня 2020 року Україна стала учасницею «Партнерства Біарріц» – міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей для всіх, мета якої – об`єднати міжнародну спільноту, аби припинити насильство щодо жінок, забезпечити якісну освіту та охорону здоров`я, сприяти розширенню економічних можливостей, руйнувати соціальні, економічні, ментальні бар`єри, позбутися стереотипів, розриву у рівні заробітної плати, права на батьківську відпустку по догляду за дитиною, а також боротися із дискримінацією.

Щоправда, втілювати в Україні освітні реформи та виконувати міжнародні зобов`язання на другому році повномасштабної війни важко. Із перших днів частина шкіл опинилася у зонах окупації, зруйнована ворогами або ж знаходяться на території, де тривали чи тривають бойові дії, мільйони дітей зі своїми рідними вимушено змінили місця проживання. За даними Міністерства освіти і науки України (МОН), на сьогодні понад 500 тисяч учнів та учениць проживають за кордоном, 40 тисяч дітей в Україні навчаються в інклюзивних класах. Тому МОН під орудою його очільника Оксена Лісового вирішують питання безбар`єрності освіти, щоб учні та учениці мали рівний доступ до навчання. Для цього потрібно, зокрема, забезпечити громади шкільними автобусами, розвивати і підтримувати школи онлайн, подбати про технічні ресурси для дистанційного навчання.

Водночас на освітньому фронті закладають фундамент і роблять важливі кроки (заходи) для забезпечення гендерної рівності в освіті, для розвитку, виховання та навчання українського суспільства. Адже час, як знаємо, на місці не стоїть.

Загалом впровадження гендерної рівності у школі спирається на Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків». Він, зокрема, передбачає «проведення експертиз освітніх програм, підручників та навчальних посібників для закладів освіти щодо відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі».

Вітчизняна освіта як соціальний інститут досі залишається недостатньо чутливою до проблем гендерної рівності, інклюзивності, попередження та протидії дискримінації за будь-якою ознакою. Стереотипи за ознакою статі у кадровому та освітньому менеджменті є перешкодою для кар’єрного та професійного зростання працівниць/працівників і призводять до прийняття управлінських рішень. Ухвалені документи створили нормативне підґрунтя для розв’язання проблем нерівності та дискримінації за ознакою статі в українському суспільстві, однак в освітньому середовищі існують «приховані» та «відкриті» елементи дискримінації за ознакою статі тощо.

Дані МОН засвідчують значну фемінізацію сфери освіти (представленість жінок становить близько 78,3 відсотка), проте кількість жінок і чоловіків відрізняється на різних ланках освітньої ієрархії та на різних рівнях освіти. Якщо у закладах дошкільної освіти 98,3 відсотка педагогічних працівників – це жінки, то у закладах вищої освіти чоловіки складають майже половину викладацького складу.

Зважаючи на всі ці факти, Уряд згідно з розпорядженням КМУ 20 грудня 2022 року схвалив Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затвердив операційний план заходів на 2022-2024 роки з її реалізації. ( Про схвалення Стратегії впров… | від 20.12.2022 № 1163-р (rada.gov.ua)

Основна мета – запобігти та протидіяти будь-якій дискримінації у сфері освіти, для всіх учасниць/учасників освітнього процесу, а також запровадити зміни у структурно-організаційному та змістовно-процесуальному аспекті.

Стратегія визначає базові принципи, цільові групи, стратегічні цілі та завдання щодо реалізації державної політики стосовно забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко під час презентації Стратегії 16 березня 2023 року підкреслила, що «нам дуже важливо, щоб цю Стратегію впроваджували в життя разом із планом заходів. І в цьому величезна роль не тільки Міністерства освіти і науки, яке розробило Стратегію. Тепер цю естафету передають управлінням освіти, закладам освіти, вищим навчальним закладам, закладам середньої освіти, науковцям, фахівцям, які мають забезпечити її адекватне й ефективне впровадження. …І що попри війну, коли через збройну агресію рф вимушено посилився розподіл гендерних ролей щодо віку і статі, питання гендерної рівності в Україні не маргіналізоване. Це є показником руху України до європейської спільноти на ціннісному й законодавчому рівні».

Керівниця «Гендер в деталях» Тамара Злобіна зазначила, що статеве виховання і сексуальна освіта молоді – це про створення безпечного освітнього середовища, чого вимагає Закон України «Про освіту» та новоприйнята Стратегія.

Стратегію, за словами розробників, можна використовувати як методичні рекомендації із проведення роботи із такими цільовими групами: здобувачами/здобувачками освіти всіх рівнів; управлінським, педагогічним та науково-педагогічним персоналом у сфері освіти, який забезпечує ефективність та якість її функціонування, від чиїх уявлень, поглядів, ідеалів, оцінок та переконань значною мірою залежить світогляд майбутніх поколінь. Крім того, низка заходів розрахована і на батьків, адже гендерні стереотипи у дитини формуються, зокрема, у родинному середовищі, отже, потрібно працювати із ціннісними установками дорослих.

Документ дозволяє освітянам/освітянкам бачити межі своєї відповідальності у питаннях гендерної рівності, а також мати практичні підказки-кейси, як саме її виконувати.

- Як Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року реалізувати у громадах, які її основні завдання, поцікавилася у начальниці управління освіти Надвірнянської міської ради Тетяни Дзем`юк.

- У контексті євроінтеграції України принцип рівності чоловіків і жінок визначений пріоритетним. Органам місцевого самоврядування делеговані повноваження реалізовувати політику ґендерної рівності.

Стратегія впровадження ґендерної рівності у сфері освіти до 2030 року окреслює для освітян межі їхніх завдань, а також як практично реалізовувати поставлені цілі. Увага до питань ґендерної рівності в освіті є потрібною як для осіб, з якими працюють освітяни, так і для самих освітян.

Перша націлена на проведення у колективах освітян гендерних соціальних аудитів, з метою зробити умови роботи чутливішими до потреб різних груп жінок і чоловіків. Ідеї рівності важливо фіксувати у статутах, положеннях, колективних договорах, трудових договорах, правилах внутрішнього трудового розпорядку та ін.

Щодо реалізації другої стратегічної цілі, то необхідно здійснювати заходи, спрямовані на створення безбар’єрного, інклюзивного середовища, в якому б усі групи жителів почували себе комфортно. Мета таких ініціатив – виховання та навчання взаємоповаги, взаємодії, розуміння індивідуальності кожної особи, формування уявлення про рівність жінок і чоловіків та партнерства в сім’ї і суспільстві, заохочення хлопців і дівчат до спільної діяльності, надання повної інформації щодо професійного самовизначення, проведення кампаній щодо вибору нестереотипної кар’єри.

Також ми не повинні забувати про способи комунікації. При цьому варто звертати увагу на використання гендерночутливої та недискримінаційної лексики.

Досягнути третьої стратегічної цілі можна, підвищуючи рівень знань та навичок освітян у питаннях ґендерної рівності через організацію та проведення тематичних конференцій, «круглих столів», семінарів, консультацій, експертиз. Результативною є й участь у відповідних проєктах. На рівні громади доцільним є прийняття відповідних програм, створення клубів за інтересами, освітніх просторів.

Наукові дослідження показують, що рівень ґендерної рівності та рівень конфліктів у суспільстві взаємопов’язані. Тому зараз вкрай необхідно спрямувати роботу в громаді на підвищення рівня безпеки, розв’язання конфліктів, а також напрацювати план дій для подолання наслідків війни і післявоєнної відбудови. Такі напрями роботи передбачає четверта стратегічна ціль.

Щоб Стратегію ефективно реалізувати у громадах, у т. ч. і нашій, освітянам потрібно долучатися до тренінгів, вебінарів, шукати можливості для професійного розвитку, обмінюватися досвідом із колегами, забезпечувати їх відповідними рекомендаціями щодо впровадження ґендерного підходу в освіті. У перспективі педагоги зможуть підвищувати кваліфікацію на спеціальних курсах із ґендерної рівності, які планують організувати.

- Які практичні заходи здійснюють для реалізації Стратегії у закладах освіти Надвірнянської міської територіальної громади?

- У закладах дошкільної освіти створюємо предметно-розвивальні середовища. Процес добору іграшок, облаштування осередків діяльності (ігрових зон), доступу дітей до обладнання відбувається з урахуванням їх інтересів, без закріплення за статевою ознакою та із забезпеченням рівних можливостей у доступі до різних іграшок, спортивного інвентарю тощо. Педагоги сприяють заохоченню хлопчиків і дівчаток до спільних занять, господарсько-побутової праці, спільного користування ігровим та навчальним інвентарем.

У закладах загальної середньої освіти відбувається збалансування візуальної та навчальної складових з урахуванням інтересів, можливостей та досягнень усіх здобувачів освіти. Учителі залучають учнів до організації та проведення спільних виховних заходів будь-якого рівня, що дає змогу забезпечити рівні права та можливості хлопців та дівчат, сприяють кращому розумінню унікальності і значимості кожної людини, допомагають пізнавати світ, збагачувати свідомість через співпрацю та довіру.

- Які основні ґендерні проблеми у закладах освіти Надвірнянської територіальної громади треба подолати?

- Гендерні проблеми у закладах освіти нашої громади звісно є. Це, зокрема, статево-рольовий підхід до навчання та виховання (ґендерні стереотипи щодо очікуваної поведінки дівчат і хлопців, подвійні стандарти до оцінювання поведінки дівчат і хлопців тощо); фемінізація у педагогічних колективах; ґендерні стереотипи у виборі напрямів навчання та професій для дівчат і хлопців (поділ на «жіночі» і «чоловічі»). Часто учителі й учительки можуть виділяти, що «точні» науки – то для хлопців, а гуманітарні дисципліни – для дівчат, і так прищеплюють дітям стереотипи. Можливо, тому, що освітяни «старої школи» самі виросли на таких стереотипах і їм якоюсь мірою неблизьке поняття «гендерна освіта». Те саме стосується наочності. Наприклад, нас нерідко оточують ілюстрації, вірші, задачі, історії, які транслюють ґендерну нерівність і стереотипи. Найчастіше люблять ототожнювати жінку з домогосподаркою, вихователькою, вчителькою, лікаркою тощо, а чоловіка – з військовим, депутатом, директором, інженером та ін. Також зберігається не лише практика роздільних уроків «трудового навчання» для дівчат і хлопців, але й різна «спеціалізація»: дівчата вчаться готувати, шити, в’язати, плести з бісеру, а хлопчики випилюють лобзиком, знайомляться з роботою верстатів тощо. Ці й інші стереотипи формують у дітях неправильний підхід до вибору майбутньої професії та загалом ролі чоловіка і ролі жінки у суспільстві.

Ці проблемні питання в освіті треба вирішувати, хоч цей процес досить тривалий. За допомогою Стратегії та її плану і стратегічних цілей, думаю, наша освітня сфера, як і навчання та виховання дітей, змінюватиметься, бо рухаємось до цивілізованого європейського суспільства, в якому кожна людина – рівноправна і має свободу вибору. Тому завдання педагогічних працівників – боротися з гендерними стереотипами, забобонами, позбавити учнів від уявлення про суто «чоловічу» та «жіночу» роботу, дати можливість проявити свої індивідуальні інтереси і здібності, – пояснила Тетяна Дзем`юк.

Українська освітня галузь, незважаючи на всі виклики, що постали перед країною, повинна провести суттєві реформи, зокрема, у галузі освіти та сприймати на високому рівні євроінтеграційні, цивілізаційні і національні виклики ХХІ ст.

Схвалення Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти є прогресивним показником, яка допоможе нашому суспільству позбуватись гендерних стереотипів, які побутують майже в усіх сферах нашого життя, стати більш толерантному, убезпечить наших дітей від насильства, упереджень, сексизму та дискримінації.

Ілона ПАВЛЮК.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!