Газета по-надвірнянськи
 

Завжди воздаєтси тому, хто терпів за Україну

23 червня 2023, 11:15 | Рубрика: Суспільство, Творчість Версія для друку Версія для друку 2,487 переглядів

Роман Михайлович Киселюк – поет, прозаїк, краєзнавець. Член Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України. Людина творча, неординарна, цікава у спілкуванні, совісна і доброзичлива, щиро віддана своєму народові.

roman-kyseliuk-portretnyj-к

А що гори сині – натхненники Романової душі, то це безперечно, бо так глибинно увібрав у себе їхній дух святий і душу всієї Гуцулії.

  • Праця з дітьми у школі і дитячій туристичній базі «Прут» в Яремчі, походи у гори, зокрема, і на Говерлу, надихали на поетичну та прозову творчість, на видання книжок. 1995-го видана перша ластівка «Камінь Довбуша». На той час «Просвіта» Яремчого організувала конкурс юних екскурсоводів, а нагороджували учасників цією унікальною книжкою просвітянина, рухівця, члена «Меморіалу» та Надвірнянської літературної студії «Бистрінь» Романа Киселюка. А далі художнє слово вивершувало долю і поета, і високих гір, і вільнолюбних гуцулів.

Молився «до Говерли одкровень запізнілих» і тасував «заново життя паралелі», і писав «наново стару епопею»… Філософський генотип закладено і в самих назвах книг: «Папороть Чугайстра» (1996), «Старого двору ліхтарі» (2005), «Друге пришестя ріки» (2009), «Поцілунок скорпіона» (2010), «Postскриптум, любове» (2011), «77 неприкаяних строф» (2012), «Голос Говерли» (2014), «Святе ім’я Твоє» (2015), «Дух невиказаних притч» (2016), «Звізди» (2017), «ОВ -В-ВА» (2017), «Горлице моя гірська» (2018).

Освячений поетикою витонченої метафоричності, якої вчився у гір, пан Роман прислухався і записував примівки, прислів’я, прокльони. А почав записувати їх іще в дитинстві від своєї баби Василини, «яка розсипала приповідками, як маком щедро у кутю на Різдвяний святвечір». «Це стало моїм захопленням», – скаже незвичайний мандрівник і поет Ромцьо. Народні перлини записував 50 довгих років від гуцулів Микуличина, Татарова, Яблуниці, Заріччя, Ослав, Яремчого, Ланчина, Делєтина. Їх є близько 20 тисяч. Це ще раз доводить нам, як гуцули примівками, прислів’ями, а й деколи прокльонами витворюють своє буття, символіку думок і прагнень, увіковічнюючи найвище покликання й заповіти любови, добра та волі, а водночас – і засудження зла, ненависті, насилля, гноблення і, зрештою, війни з ворогом, який зазіхає віками на нашу душу. Промовистими нині є давні прокльони: «Аби триклєті маскалі дерлисі по скалі, би не було їм місцьи на земли!».

  • Важко уявити, яку титанічну працю зумів представити широкому колу читачів пан Киселюк. Перенісши важку недугу, навчившись писати лівою рукою, почав вичитувати свої записи – і в 2020-му видав першу книгу гуцульських приповідок, прислів’їв, прокльонів «Єзик не має слабости». Друга книга має назву «Повні бесаги мудрости». Зараз Роман Михайлович закінчив редагування третьої книги «Світ потребує радости».

Залишилось 11 зошитів для 4-ї книги, «які підуть в архів», за словами автора-збирача. Але десь жевріє надія, що, можливо, буде і четверта книга!

Несхитний порух душі нашого письменника Романа Киселюка безмежний. Дай йому, Боже, міцного здоров’я, сили і терпеливости, а все решта додасться Божими молитвами.

Лавреата премій імені Марійки Підгірянки, імені Тараса Мельничука «Покрова», імені Юрія Шкрумеляка, обласної краєзнавчої премії імені Володимира Полєка Романа Михайловича Киселюка ГО «Яремчанське літературно-мистецьке об’єднання «Зґарда» кандидатувало на здобуття премії імені Миколи Домашевського у номінації «Література».

Принагідно треба повідомити і про Грамоту Національної спілки письменників України, якою нагородили Романа Киселюка за збереження і популяризацію гуцульської культури.

Низький уклін і шана Вам, наш дорогий письменнику й духовний учителю пане Романе!

Леся СОРОХМАНЮК,

голова ГО «Яремчанське літературно-мистецьке

об’єднання «Зґарда»».

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!