«Ми йдемо вперед, у наступ». Історія полеглого добровольця Юрія Максимчука з Бистриці

Військовослужбовець Юрій Максимчук на позивний Гуцул родом із села Бистриця Надвірнянського району. На фронт пішов добровольцем у травні 2022-го. Вступив до лав 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Менш як за рік служби Юрій отримав звання молодшого сержанта. Згодом став командиром відділення та командиром бойової машини.

Боєць загинув 5 червня 2023-го під час виконання бойового завдання на Запоріжжі. Спогадами про Юрія Максимчука із «Суспільним» поділилися його батьки, однокласники та друзі.

«Юра дуже хотів в армію,

йому подобалася військова форма»

Юра – єдиний полеглий воїн у селі, розповідає його мама Тетяна Максимчук. Вона пригадує, що до повномасштабного вторгнення син був на заробітках у Росії. Коли почалася війна, Юрій чотири доби добирався додому з країни-агресора, щоб стати на захист України.

«Їх через Литву та Польщу везли. Я просила, щоб син залишився за кордоном, а він не схотів. Приїхав і пішов добровольцем», – говорить Тетяна Максимчук.

9 травня 2022 року Юрій Максимчук почав проходити військовий вишкіл у Львові. Зі слів матері, раніше військового досвіду у нього не було. До початку війни намагався потрапити в армію, проте йому відмовляли. І тільки після повномасштабного вторгнення росіян чоловікові вдалося долучитися до Сил оборони України.

«Юра дуже хотів в армію, йому подобалася військова форма, і так і пішов. Його забрали. Перший раз він був під Бахмутом, потім їх перекинули в Авдіївку», – розповідає Тетяна Максимчук.

Мати пригадує, що коли Юрій був на фронті, то вони часто спілкувалися, хоча він ніколи не розповідав подробиць. Про те, що син отримав уламкове поранення, рідні дізналися лише тоді, коли він приїхав додому.

«Вперше, коли він приїхав, – був поранений. Уламок потрапив у руку. Лікарі його так і не витягнули. Він пішов достроково, ще мав бути вдома, але швидше поїхав. Сказав, що не залишить своїх побратимів», – говорить жінка. Після цього син став командиром відділення.

Лідер серед футболістів

Юрій Максимчук навчався у Бистрицькому ліцеї Надвірнянського району. Вчителі згадують хлопця, як сміливого та допитливого учня.

Марія Яремчук, вчителька: «Ця мужність й патріотизм «сиділи» в ньому всередині, бо він пішов нас захищати й віддав своє життя за нас. Він сидів на останній парті. Юра був чемним, ввічливим і допитливим. Не був імпульсивним, а таким спокійним і врівноваженим».

Ярослав Мельник викладав у Юрія в школі фізкультуру, згодом з ним потоваришував. За його словами, Юрій Максимчук був одним з ініціаторів створення місцевої футбольної команди. «Ми з Юрієм і багато наших товаришів зібралися, коли створювали команду «Лісоруб Бистриця». Юрій був одним з лідерів місцевих футболістів. Ми брали участь у чемпіонаті району з футболу, де неодноразово посідали призові місця».

Мар’яна Гунда навчалася з Юрієм в одному класі. Разом з іншими однокласниками навідувала бійця, коли він приїздив у відпустку. «Ми навчалися разом з першого класу. В нас з Юрієм навіть спільний день народження 31 жовтня. Ми планували 30 років разом святкувати. Коли приїжджав, то ми з однокласниками ходили до нього. І хто б міг подумати, що більше не зустрінемося».

«Ми ходили до однієї школи, він був дуже радісним, дружив зі всіма. Просто, душа компанії. Дуже зараз нам важко, що його немає.», – додає подруга Юрія Марія Хопта.

«Востаннє, коли дзвонив, він ніби прощався»

29-річний молодший сержант 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Юрій Максимчук загинув 5 червня 2023 року в селі Левадне Запорізької області.

Друзі та близькі Юрія пригадують, що коли чоловік був на фронті, жодного разу не скаржився на обставини. Проте мама бійця каже, що остання розмова із сином відрізнялася від попередніх. «Він був дуже зажуреним, коли востаннє дзвонив до мене. Дуже зажуреним. Сказав: «Мамо, ми йдемо вперед, в наступ. У мене все добре». До дочки подзвонив, до другої, попросив мене показати внуків».

«Він говорив з усіма так, ніби попрощався», – пригадує Тетяна Максимчук.

Рідні пишаються Юрієм. Сестра військовослужбовця Сніжана Максимчук зареєструвала петицію на сайті Президента України з проханням присвоїти Юрію звання Героя України. Жінка просить всіх небайдужих підтримати її звернення й теж проголосувати.

24 вересня на фасаді Бистрицького ліцею урочисто відкрили й освятили меморіальну дошку Герою-Захиснику Юрію Максимчуку. Освячення провів настоятель храму Святого Великомученика Юрія Переможця ПЦУ протоієрей Михайло Герилюк. Нехай ця меморіальна дошка нагадує всім наступним поколінням про героїчний вчинок Юрія, а пам’ять про Героя назавжди залишиться у наших серцях.