6 вересня на Рибаруковій галявині в околицях Переросля вшанували пам’ять жертв енкаведистської каральної операції, яка сталася 80 років тому, 31 серпня 1944 року.
Серпень 1944-го назавжди увійшов в історію кривавими літерами національного супротиву нашого краю. Внаслідок каральної операції «Чорний ліс» на Заході України вбили, закатовали, вивезли сотні учасників визвольного руху, серед яких фізично знищено цвіт нації, але не подолано українського духу свободи та незалежності, боротьба за яку триває досі.
Разом із головою Переріслянської громади Володимиром Молдавчуком та відділами сільської ради, представниками Братства ОУН-УПА Надвірнянського району, педагогами, школярами, працівниками культури, духовенством, запрошеними гостями розділив пам’ятний захід голова районної державної адміністрації Петро Хмельовський.
«Вічная пам’ять…» – лунало багатоголоссям у верховітті Переріслянського лісу. Всечесні отці Василь Панівник (УГКЦ) та Андрій Лукань (ПЦУ) відправили панахиду, пом’янувши пам’ять жертв, серед яких повстанці Федір та Василь Федоришини, зв’язкова Ярина (Ірина) «Чайка» Клюфінська та понад двадцять мирних переріслянців.
Громадсько-політична діячка, педагог-ветеран, станична Братства ОУН-УПА Надвірнянського району Євдокія Непеляк, з ініціативи якої організували цей пам’ятний захід, розповіла: «Був прекрасний сонячний останній серпневий день. Статечні переріслянські газди ішли з жінками і дітьми у ліс робити сіно. Біля полудня ліс оточили совіти, хвацько закинувши більшовицький «аркан»-зашморг на шию переріслянського люду і затягнули його міцно, бо були професійними людоловами. Нелюдська смерть спіткала того дня Василя Сорочинського. Більшовицькі антихристи розпороли йому косою живіт, а Михайла Мазурака спалили живцем у копиці сіна. Дмитро Сорочинський скочив у хмиз, та око окупанта запримітило його і впав скошений кулеметною чергою. Пролежав два тижні. Звірі розтягували його тіло. Сонце заходило кривавими загравами, бо не одна сім’я втратила батька, брата чи сестру».
З історичними, патріотичними роздумами про трагічні події минулого виступили кандидат педагогічних наук доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Наталія Салига, голова Братства ОУН-УПА Тлумацького району 94-річний Петро Галига, голова Конгресу Українських Націоналістів Надвірнянського району Микола Андрейчук.
Очільник Надвірнянського району Петро Хмельовський звернувся до присутніх, а особливо до учнівської молоді та педагогів: «Як і 80 років тому наша визвольна боротьба триває досі. Її національні принципи закладені в поколінні, яке відстоює право на вільне життя саме сьогодні. Тільки спільними зусиллями ми зможемо здолати агресора. Нашим основним завданням для майбутнього покоління є навчити їх нести світло, творити добро, любити свободу й Україну і ніколи не забувати тих, хто віддав життя за рідну землю».
Спогадами про повстанську визвольну боротьбу, зокрема, 93-річного повстанця Ярослава Юрценюка, який разом із Петром Галигою пройшов кріз тюрми та заслання, а також змагами школярів у націоналістичному дусі, Ватрою пам’яті, освяченням пам’ятної дошки на Хресті, патріотичними піснями, дотиком до живого духу нашої історії завершився цей пам’ятний день у Рибаруковій долині. Та не завершиться віковічне прагнення українського народу бути одноосібними господарями на власній землі.
Учасники цього пам’ятного заходу вдячні за його організацію голові Переріслянської громади Володимиру Молдавчуку, директору Переріслянського ліцею Богданові Сорочинському, Надвірнянському районному управлінню ДСНС, які підготували місце до відзначення у лісовій місцевості.
За інформацією
Євдокії Непеляк,
Михайла Лукача (світлини)
та Надвірнянської РДА.
Версія для друку
389 переглядів
