Вічная пам’ять Воїнам-Героям Михайлові Щепанському із Верхнього Майдану, Романові Возному, Ярославу Кочержуку з Надвірної, Любомиру Луцяку з Мирного

Надвірнянська громада знову у скорботі. Захищаючи Україну, у боротьбі за нашу свободу та незалежність, загинув наш земляк, житель села Верхній Майдан – старший лейтенант ЩЕПАНСЬКИЙ Михайло Іванович, 31 березня 1991 р. н.

Вірний військовій присязі та українському народові до останнього подиху, Михайло Іванович мужньо виконував свій військовий обов’язок і загинув 28 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Оріхів Запорізької області.

Він був справжнім воїном – сильним, відважним, незламним. Людиною честі, яка без вагань стала на захист рідної землі, своїх близьких, майбутнього України. Його жертовність та подвиг назавжди залишаться у пам’яті нашої громади й у серцях усіх, хто його знав.

У цей невимовно важкий час висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям, побратимам та всім, хто любив і поважав Михайла. Нехай Господь дасть сили пережити цю страшну втрату. Вічна пам’ять і слава Захиснику України. Навіки 35… Герої не вмирають!

Ще одна болюча втрата для Надвірнянської громади, для України, для кожного з нас. У боротьбі за свободу та незалежність держави загинув наш земляк, мужній Захисник України — Возний Роман Ігорович, 4 листопада 1999 р. н., житель міста Надвірна.

Молодий, щирий, доброзичливий та життєрадісний — саме таким Романа пам’ятатимуть усі, хто його знав. Він був людиною світла, людиною честі, справжнім патріотом своєї держави.

20 травня 2026 року близько 16:40 год., виконуючи бойове завдання поблизу н. п. Вільне Покровського району Донецької області, старший лейтенант Возний Роман Ігорович разом із побратимами вступив у стрілецький бій із ворогом. Під час запеклого бою Герой отримав смертельне поранення, несумісне з життям.

Роман віддав своє молоде життя за Україну, за мирне небо, за майбутнє нашої держави та кожного українця. Він став одним із тих Героїв, завдяки яким Україна продовжує стояти. Його відвага, самопожертва та вірність присязі назавжди залишаться прикладом справжнього служіння Батьківщині.

У цей важкий час висловлюємо щирі співчуття батькам, рідним, друзям, побратимам та всім, хто знав і любив Романа. Розділяємо ваш невимовний біль та схиляємо голови у глибокій скорботі. Нехай Господь дарує сили пережити цю страшну втрату, а душу полеглого Воїна прийме до Небесного війська. Вічна пам’ять, шана та слава Герою України — Возному Роману Ігоровичу.

Захищаючи Україну, загинув наш земляк — солдат КОЧЕРЖУК Ярослав Богданович, 9 червня 1980 р. н., житель міста Надвірна.

Ще б жити й жити. Обіймати рідних, радіти мирним світанкам та будувати майбутнє. Та війна безжально забирає найкращих. Ярослав без вагань став на захист рідної землі й віддав за свободу України найдорожче — власне життя.

Старший стрілець-вогнеметник 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 11 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону, солдат КОЧЕРЖУК Ярослав Богданович загинув 22 травня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі н. п. Садки Сумської області.

У цей невимовно важкий час щиро співчуваємо рідним, близьким, друзям та побратимам полеглого Захисника. Разом із Вами схиляємо голови у скорботі та поділяємо біль непоправної втрати.

Світла пам’ять Герою, який до останнього подиху боронив Україну та кожного з нас. Вічна слава і шана Захиснику України.

Війна продовжує забирати найкращих синів України. З глибоким сумом повідомляємо, що, захищаючи незалежність і територіальну цілісність нашої держави, загинув наш земляк, мужній воїн ЛУЦЯК Любомир Васильович, 27 березня 1982 р. н., уродженець села Мирне Надвірнянської територіальної громади.

Любомир став на захист Батьківщини у час, коли Україна потребувала своїх синів найбільше. Вірний військовій присязі, він мужньо виконував свій обов’язок, не шкодуючи сил і власного життя заради миру, свободи та майбутнього рідної землі. Добрий, щирий, чесний і відданий своїй родині та Україні, Любомир завжди більше думав про інших, ніж про себе. Він мріяв про Перемогу, про мирне небо над українськими містами й селами, про щасливе майбутнє для своїх дітей та кожної української родини.

На жаль, 24 серпня 2025 року, мужньо виконавши військовий обов’язок, Герой загинув у бою за Україну поблизу населеного пункту Шевченко Перше Покровського району Донецької області.

Уся Надвірнянська громада розділяє біль непоправної втрати з рідними, близькими, друзями та побратимами полеглого воїна. Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Захисника, який віддав найдорожче — своє життя — за свободу українського народу.

Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються у наших серцях, у пам’яті вдячного народу та в історії незалежної України. Вічна пам’ять і слава Герою Любомиру Луцяку. Щирі співчуття рідним і близьким.

У скорботі

Надвірнянський міський голова

Зіновій Андрійович.

Надвірнянська міська рада.

Верхньомайданський старостинський округ.

Назавизівський старостинський округ.