Гірка звістка з фронту знову оповила болем Надвірнянську громаду. Стихає голос, коли приходять такі новини… Серце розривається від жалю. Ми знову втратили свого сина — молодого, мужнього, щирого Захисника. Попри молодий вік, з чистою душею, вірою в Перемогу та безмежною любов’ю до України, він став на її захист. Таким був наш Герой — Максимів Олег Ярославович, 6 жовтня 2000 р. н., житель села Стримба. Його усмішка була щирою, серце — відкритим до людей, а душа — сповненою світла. Він умів підтримати, розрадити, бути поруч… Саме таким — добрим, світлим і справжнім — назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав і любив. Та безжальна війна знову принесла невимовний біль у ще одну українську родину. Біль, який неможливо описати словами.
Командир відділення взводу спостереження розвідувальної роти, молодший сержант Максимів Олег Ярославович 2 квітня 2022 року став до лав Збройних Сил України і до останнього подиху залишався вірним присязі та Україні. 12 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання його життя обірвав ворожий удар FPV-дроном по автомобілю HMMWV групи забезпечення в районі н. п. Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької області.
Він віддав найдорожче — своє життя — за кожного з нас… за мирне небо… за майбутнє України. Його подвиг — це біль і гордість нашої громади. Його ім’я — назавжди вписане у нашу пам’ять і серця. Немає слів, які могли б втамувати цей біль. Немає слів, які повернуть найдорожче. Щиро співчуваємо рідним, близьким, друзям і побратимам. Розділяємо Ваше горе разом із Вами.
Нехай Господь дарує сили пережити цю страшну втрату, а світлу душу Героя прийме у Царство Небесне. Вічна пам’ять і шана Захиснику України. Герої не вмирають.
З невимовним болем повідомляємо, що у січні 2025 року в запеклих боях з російським ворогом поблизу села Дачне Покровського району Донецької області смертю хоробрих поліг наш земляк, житель села Парище солдат Гречанюк Юрій Іванович, 1980 р. н.
Юрій Іванович мужньо боронив Україну, служив командиром відділення протитанкових ракетних комплексів 33-ї окремої механізованої бригади. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, своїй землі, своєму народові та Україні.
Особливо боляче усвідомлювати, що лише тепер, через довгі місяці очікування і надії вдалося повернути тіло полеглого Захисника на рідну землю, щоб громада могла з честю провести свого Героя в останню дорогу.
Ще одна українська родина втратила найдорожче. Ще одне серце перестало битися заради нашої свободи. Ще одне ім’я назавжди вписане у небесне військо України. Від імені всієї Надвірнянської громади висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, побратимам Юрія Івановича. Схиляємо голови у скорботі.
Дякуємо за мужність, жертовність і незламність. Вічна пам’ять і слава Герою України Юрію Гречанюку.
До Небесного Легіону відійшов молодший сержант СЕРЕДЮК Ігор Михайлович, 15 червня 1997 р. н., житель села Лісна Тарновиця.
Ігор був справжнім Захисником України — мужнім воїном, який з честю виконав свій військовий обов’язок та віддав найдорожче — власне життя — за свободу і незалежність нашої держави.
Він назавжди залишиться у нашій пам’яті як професійний, відважний боєць, людина великої сили духу, честі та незламної віри. Навіть у найважчі хвилини Ігор зберігав мужність, гідність і вірність Україні.
У ці важкі дні схиляємо голови у глибокій скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам полеглого Героя. Поділяємо ваш невимовний біль і сумуємо разом з вами. Вічна пам’ять. Вічна слава Герою України.Герої не вмирають.
Захищаючи Україну, до Небесного Війська відійшов наш земляк, житель села Верхній Майдан Олійник Михайло Петрович, старший стрілець-вогнеметник 2 аеромобільного відділення аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А2582.
16 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання у районі н. п. Привілля Синельниківського району Дніпропетровської області його життя трагічно обірвалося.
До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, українському народові та рідній землі. Михайло був одним із тих, хто без вагань став на захист нашої держави, хто власним життям закривав мирне небо над нами.
У його серці жила любов до України, а в душі — мужність, незламність і світло справжнього воїна. Йому було лише 37 років. Ще стільки нездійснених мрій, стільки важливих слів, стільки щасливих митей залишилося не пережитими. Війна знову безжально вирвала з наших лав ще одного Героя.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам Михайла. Жодні слова не здатні втамувати біль цієї втрати, але вся громада розділяє ваше горе.
***
Відповідно до розпорядження Надвірнянського міського голови на період зустрічі траурних кортежів та до завершення похоронних церемоній на території Надвірнянської громади оголошено дні жалоби, скасовані розважальні заходи та гідно вшанували пам’ять наших Захисників. Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються у наших серцях. Вічна пам’ять. Честь і слава Воїнам-Героям.
У скорботі
Надвірнянський міський голова
Зіновій Андрійович.
Надвірнянська міська рада.
Стримбівський, Парищенський, Ліснотарновицький та
Верхньомайданський старостинські округи.
Версія для друку
108 переглядів
