(Закінчення. Поч. у № 1-3 від 12 січня 2018 р. та № 4-6 від 18 січня 2018 р.)

По-перше, вина у цьому історичному «цунамі» лежить, власне, на самому народові. Мало яка нація у світі так покірно служила окупантові, як наша, віддаючи йому все: багатство, гордість, власне «я» та, навіть, тіло і душу. Але генетична пам`ять, історична справедливість все-таки перемогли – Україна з четвертої спроби виборола віками омріяну незалежність, не дивлячись на шалений спротив Росії і росіян. [Далі...]

(Продовження. Поч. у № 1-3 від 12 січня 2018 р.)

З перших днів керівництва країною влада народних комісарів на чолі з В. Леніним розпочала (переважно євреїв – за національністю) втілювати в життя ідеї комунізму, взявши за основу основоположні принципи царату: побудувати «нову імперію» неможливо без України, її природних багатств і працьовитого народу, а головне – жодним чином не допустити відродження й утвердження її, як самостійної суверенної держави. Більше того, більшовики значно перевершили своїх попередників, адже в основі їх політики був закладений постулат «експропріація експропрійованих», тобто шляхом сили відібрати всі багатства їх власників, знищивши останніх фізично, а нащадків заслати у віддалені райони імперії на «перевиховання» та рабську працю, мотивуючи такі заходи т. з. диктатурою пролетаріату. [Далі...]