Газета по-надвірнянськи
 

Літературне дослідження

У життєвому плетиві народної вчительки й поетеси Марійки Підгірянки помітно вирисовується місто-центр Прикарпаття – Івано-Франківськ, яке ще при її житті до перейменування спочатку мало назву Станиславів, а потім Станіслав. Правда, при сучасній назві із 1962 року нашого обласного центру Марійці Підгірянці випало проживати тільки один рік і то у сусідній, Львівській, області.

Діти [Далі...]

Серед повернутих із забуття українських персоналій, творчу спадщину яких незаслужено забули, привертає увагу особистість Уляни Кравченко (1860-1947) – громадсько-культурної діячки Галичини на межі ХІХ-ХХ століть, педагога, багатогранної творчої постаті, яка поєднала талант поета, прозаїка, публіциста та перекладача. [Далі...]

Цьогорічної весни минуло 56 років, як відійшла у засвіти володарка дитячих душ, сіяч доброго і вічного на освітянській та просвітянській нивах, наша славна галичанка Марійка Підгірянка, якій разом із чоловіком Августином Домбровським, також педагогом, довелося жити у час української революції 1918-1920 років. Їм випало перебути разом у вирі історичних подій, які торували тернисту дорогу, що вела до вільної і соборної України.

Марійка [Далі...]

18 травня – 55-ті роковини від дня смерті Марійки Підгірянки

На жаль, збереглося не так багато прижиттєвих фотографій відомої дитячої письменниці першої половини минулого століття Марійки Підгірянки, котра прожила 82 роки, з яких 40 літ віддала вчительській праці, а 60 – літературній. При цьому змінила 13 місць проживання тоді у невільній Україні, яка за короткий відрізок історії зазнала кількох окупаційних режимів збоку чужинських держав.

підгір [Далі...]

Етноніми «гуцул» і «Гуцульщина» офіційно використовують майже два століття. За цей час було багато спроб розібратися у таємниці назви, а заодно – й етнічної приналежності жителів Українських Карпат.

гуцули1 [Далі...]

Вшанувавши нашого земляка солідним ошатним виданням його 34 творів та розділом «Слово про Василя» у книжці новел та оповідань «Великий день. Пізнє літо», Надвірнянщина віддала сім літ тому данину поваги творчому стилю Василя Левицького, який увібрав, безсумніву, кращі традиції української новелістики Василя Стефаника, Григорія Косинки, Марка Черемшини, Григора Тютюнника, Григора Мацерука (уродженець Волині, працював на літературній ниві Буковини). [Далі...]

Закінчення. Початок у № 135-137 від 9 грудня 2016 р.

У спогадах А. Домбровського записано: «В Довгому прожила вона рік. Подружила з Анною Франко, котра опісля вже в Америці написала п`єсу «Учителька», в якій учителькою виступає Марійка Підгірянка. П`єсу прислала на її вісімдесятиріччя. П`єса написана закарпатським і я передав її Інститутові суспільних наук УАН у Львові для використання говіркового матеріалу Закарпаття». У своїй книзі «Писання», що вийшла у Дрогобичі 2006 року, Анна Франко-Ключко тепло згадує про свою «домашню помічницю Марію …», як вони разом випікали паску і ходили на Великдень 1928 року до церкви у Карпатській Україні, а також описує цікавий епізод, як вона малою з татом була на святі Миколая у школі на рідній Галичині. [Далі...]

Шляхом Шевченка і Франка

В світ підеш, Україно!

Марійка Підгірянка.

Про подружжя відомих у Галичині педагогів Августина Антоновича і Марії Омелянівни Домбровських, більше знаної як поетеса Марійка Підгірянка, пишуть в енциклопедичній та довідковій літературі, збірниках і часописах, добре слово кажуть їх сучасники. Це – справжні ратаї шкільничої ниви на початку двадцятого століття. Більше півстоліття ця одержима подружня пара засівала у дитячих серцях добірне національно-патріотичне українське зерно, плекала любов до рідної землі, на якій весь час, як це не гірко визнавати, панували чужинці. Нелегко їм працювалося як у народних школах, так і у філіях «Рідної школи». Повсюди втручалися окупанти, порушуючи український національний ритм життя. Та, незважаючи на всілякі політичні труднощі, учительське подружжя Домбровських докладало багато зусиль для розвою освітництва на селі і по цей та по той бік Карпат. Обоє готували педагогічно-виховні бесіди для батьків і вчителів, друкувалися у галузевих виданнях Станіславова і Львова, а також укладали для найменших діточок «Букварі» і «Читанки». [Далі...]